Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
18 жовтня 2021 року м. ХарківСправа № 1544з-21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
без виклику учасників справи
розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви
(вх. 1544 від 12.10.2021)
за позовом Комунального підприємства «Міськелектротранссервіс» (вул. Актюбинська, 24, м. Харків, 61001, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37761936)
до 1) Акціонерне товариство "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, 149, м. Харків, 61037, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00131954) 2) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19480600) 3) Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри. 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00100227)
про зобов'язання вчинити певні дії
До Господарського суду Харківської області надійшла заява Комунального підприємства “Міськелектротранссервіс” про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх. № 1544 від 12.10.2021), за якою заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19480600), Акціонерному товариству “Харківобленерго” (вул. Плеханівська, 149, м. Харків, 61037, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00131954), Приватному акціонерному товариству “Національна енергетична компанія “Укренерго” (вул. Симона Петлюри. 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00100227) вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії КП “Міськелектротранссервіс” за договором про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії”, постачання за яким здійснюється з 18.08.2021.
13.10.2021 до господарського суду Харківської області від АТ «Харківобленерго» надійшли заперечення щодо заяви про забезпечення позову за вх. № 24173, в яких останній проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечує та зазначає проте, що заявник у заяві не надає обґрунтованих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язано застосування заходів забезпечення позову та заява не містить обґрунтування необхідності відповідності заходу забезпечення позову. Також, АТ «Харківобленерго» зазначило проте, що оцінку вказаним заявником обставинам було надано судом у справі № 922/1283/21 між тими ж самими сторонами з аналогічним предметом позову між тими ж сторонами, та рішенням господарського суду Харківської області від 09.08.2021 відмовлено повністю.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, зазначає наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В обґрунтування поданої заяви КП “Міськелектротранссервіс” вказує проте, що з 18.08.2021 постачання електричної енергії Позивачу здійснюється постачальником останньої надії Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго”.
В свою чергу, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 1023-р (зі змінами від 02 грудня 2020 року №1520-р) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” визначено постачальником “останньої надії” на період з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2021 року.
Постачальник “останньої надії” здійснює постачання електричної енергії виключно на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії” (пункт 1.2.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії).
Даний договір є договором приєднання та опублікований на сайті ДПЗД “УКРІНТЕРЕНЕРГО” (режим доступу: https://uie.kiev.ua/diyalnist/napryamky- diyalnosti/postachalnyk-elektrychnoyi-energiyi-ostannoyi-nadiyi/).
Так, постачання ДПЗД “УКРІНТЕРЕНЕРГО” електричної енергії Позивачу здійснюється протягом строку, визначеного п. 1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, тобто на термін до 90 календарних днів.
Заявник зазначає, що у зв'язку із тривалим проведенням публічної закупівлі електричної енергії, подання учасниками закупівлі скарг до Антимонопольного комітету України, неодноразової відміни процедури закупівлі Системою закупівель, ДПЗД “УКРІНТЕРЕНЕРГО” вже не перший раз здійснює постачання електричної енергії Позивачу.
Позивач, розуміючи те, що ДПЗД “УКРІНТЕРЕНЕРГО” не буде здійснювати постачання електричної енергії протягом тривалого часу, 17.06.2021 оприлюднює оголошення про проведення закупівлі електричної енергії № UA- 2021-06-17-003259-а, (режим доступу: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-06-17- 003259-а). На теперішній час процедура закупівлі триває, переможця не обрано, договір про закупівлю електричної енергії не укладено ні з одним із можливих постачальників.
В той же час, на адресу Позивача надійшли повідомлення від ДПЗД “УКРІНТЕРЕНЕРГО” про припинення електропостачання № 44/09-001464/п від 18.08.2021 та №44/09-001442/п від 18.08.2021 про те, що електропостачання буде припинено з 03.09.2021 з 00:01 та 06.09.2021 з 00:01 по оператору системи розподілу АТ “Харкіобленерго”. Як зазначає заявник, на теперішній час постачання не припинено, проте враховуючи наявну заборгованість та наближення закінчення строку дії договору, постачання електричної енергії Позивачу може бути припинено найближчим часом.
Також, заявник зазначає, що 05.10.2021 на його адресу надійшло повідомлення АT “Харківобленерго” про припинення розподілу електричної енергії від 05.10.2021 №814, відповідно до якого станом на 05.10.2021 заборгованість КП “Міськелектротранссервіс” перед AT “Харківобленерго” складає 28 849 315,69 грн., і у зв'язку із наявною заборгованістю, розподіл електричної енергії об'єктам позивача підприємства буде припинено з 02:00 19.10.2021.
Заявник наголошує, що за своєю суттю постачання електричної енергії передбачає доволі складну технологічну процедуру. Процес відновлення постачання електричної енергії споживачу з боку постачальника та операторів розподілу систем є тривалим. Таким чином, у разі припинення Відповідачами постачання Комунальному підприємству "Міськелектротранссервіс" електричної енергії та встановлення судом безпідставності такого припинення, процедура відновлення постачання електричної енергії споживачу займе тривалий проміжок часу. Вказане в свою чергу є ускладненням ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся в разі невжиття таких заходів. У разі виконання Відповідачами вимог повідомлення про відключення Позивача від електропостачання, електротранспорт міста Харкова перестане функціонувати.
Також, заявник посилався на положення ч. 2 ст. 18 Закону України “Про міський електричний транспорт”, відповідно до якого забороняється відключення об'єктів міського електричного транспорту від електропостачання під час пасажирських перевезень, за винятком усунення наслідків аварій у системах електропостачання.
Заявник зазначає, що ДПЗД “УКРІНТЕРЕНЕРГО” неодноразово повідомляв Позивача про припинення постачання електричної енергії, а процедура закупівлі електричної енергії ще не завершилась укладенням відповідного договору з іншим постачальником, і відповідно жодний суб'єкт господарювання не буде здійснювати постачання електричної енергії Позивачу, чим, як зазначає заявник, будуть порушені права, в першу чергу, мешканців міста Харкова.
Згідно із п. 3.4.4. Правил Постачальник “останньої надії” постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник “останньої надії” припиняє електропостачання споживачу. Якщо споживач постачальника “останньої надії” не уклав договір із новим електропостачальником по закінченню терміну договору про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії”, розподіл та постачання електричної енергії такому споживачу припиняється шляхом здійснення відключення електроустановки такого споживача. Таким чином, з метою не порушення прав Позивача та мешканців міста Харкова, заявник просив вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони Відповідачам вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії” ДПЗД “УКРІНТЕРЕНЕРГО”.
Заявник вказує, що вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав Позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду. Тоді як, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь позивача, оскільки за час розгляду справи в суді з боку відповідачів можуть бути вчинені дії щодо припинення надання послуг постачання та розподілу електричної енергії за спірним договором.
Надаючи оцінку вказаним доводам заявника, суд виходить з наступного.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Також, згідно з частиною 1 статті 7 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” кожному, гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Як наголосив Європейський суд у справі “Горнсбі проти Греції” виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням. Так, право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі “Горнсбі проти Греції” (Hornsby v. Стгеесе), від 19 березня 1997 року, пункт 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі “Іммобільяре Саффі проти Італії” (Immobiliare Saffi v. Italy), [GCJ. N 22774/93, n. 66. ECHR 1999-V). Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу (“Бурдов проти Росії”, комюніке Секретаря Суду 07 травня 2002 року; рішення у справі “Горнсбі проти Греції” від 19 березня 1997 року). У пункті 43 рішення Європейського суду від 20 липня 2004 року у справі “Шмалько проти України” (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 етапі 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд”, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке мас обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду”. Також у рішенні Європейського суду від 18 травня 2004 року у справі “Продан проти Молдови” суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
Отже, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
По суті, забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Як вбачається із матеріалів заяви, з метою забезпечення безперебійного функціонування електричного транспорту міста Харкова та у відповідності до положень ч. 1 ст. 64 Закону України “Про ринок електричної енергії”, постачання електричної енергії Позивачу повинен був здійснювати Постачальник "останньої надії" - ДПЗД “УКРІНТЕРЕНЕРГО”. Постачання ДПЗД “УКРІНТЕРЕНЕРГО” електричної енергії Позивачу здійснюється протягом строку, визначеного п. 1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, тобто на термін до 90 календарних днів. Однак
В той же час, 17.06.2021 позивачем було оприлюднено оголошення про проведення закупівлі електричної енергії № UA- 2021-06-17-003259-а. Процедура закупівлі триває, переможця не обрано, договір про закупівлю електричної енергії не укладено ні з одним із можливих постачальників. На адресу Позивача надійшли Повідомлення ДПЗД “УКРІНТЕРЕНЕРГО” від 18.08.2021 за №№1050, 1051 про припинення постачання електричної енергії у зв'язку із наявною заборгованістю з 03.09.2021 з 00:01 та 06.09.2021 з 00:01 по оператору системи розподілу АТ “Харківобленерго”. Також, АТ “Харківобленерго” повідомленням № за № 814 від 05.10.2021 повідомило заявника про наявність у останнього заборгованості у розмірі 28 849 315,69 грн. електропостачання КП “Міськелектротранс” буде припинено з 02:00 - 19.10.2021.
Проте, у разі припинення Відповідачами постачання Комунальному підприємству "Міськелектротранссервіс" електричної енергії та встановлення судом безпідставності такого припинення, процедура відновлення постачання електричної енергії споживачу займе тривалий проміжок часу у зв'язку з тим, що за своєю суттю постачання електричної енергії передбачає складну технологічну процедуру. Таким чином, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову значно ускладнить виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь позивача, оскільки за час розгляду справи в суді з боку відповідачів можуть бути вчинені дії щодо припинення надання послуг постачання та розподілу електричної енергії за спірним договором.
При вирішенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову судом також враховано, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Суд також визнав наявність зв'язку між вказаним заходом забезпечення позову і предметом спору, співрозмірність та адекватність заходу із заявленими позивачем вимогами.
При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Дослідивши подані до суду матеріали, враховуючи встановлені обставини, проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову, керуючись вимогами статей 136, 137, 138, 139, 140 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Відповідачам вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії” ДПЗД “УКРІНТЕРЕНЕРГО” - підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 73, 74, 136, 137, 139, 140, 144 ГПК України, суд, -
Заяву про забезпечення позову КП "МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС" (вх. №1544 від 12.10.2021) - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080 ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19480600), Акціонерному товариству “Харківобленерго” (вул. Плеханівська, 149, м. Харків, 61037, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00131954), Приватному акціонерному товариству “Національна енергетична компанія “Укренерго” (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри. 25, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00100227) вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії КП “Міськелектротранссервіс” за договором про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії”, постачання за яким здійснюється з 18.08.2021.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили 18.10.2021 року та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 18.10.2024 року.
Ухвала з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження має статус виконавчого документа. В силу статті 129-1 Конституції України та статті 144 Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.
Стягувачем за даною ухвалою є - Комунальне підприємство "МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС" (Україна, 61001, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ АКТЮБІНСЬКА, будинок 24, ідентифікаційний код особи 37761936).
Боржниками за даною ухвалою є - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080 ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19480600), Акціонерне товариство “Харківобленерго” (вул. Плеханівська, 149, м. Харків, 61037, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00131954), Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри. 25, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00100227).
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня її прийняття.
Ухвалу складено (підписано) 18.10.2021.
Суддя О.В. Смірнова
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.