"11" жовтня 2021 р. Справа № 922/3789/20
Вх. номер 22805
Суддя господарського суду Ольшанченко В.І.
при секретарі судового засідання Салюк І.О.
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" про відстрочення виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 по справі
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" (Запорізька обл, м. Пологи)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" (Харківська обл, с. Сподобівка)
про стягнення 2251889,50 грн,
за участю представників:
заявника - Рощупкіна С.В.;
стягувача - Губського С.М.;
29.09.2021 через систему "Електронний суд" приватне акціонерне товариство "Пологівський олійноекстраційний завод" надало Господарському суду Харківської області клопотання/заяву (вх.№22805) про відстрочення виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 у справі №922/3789/20, в якій просить відстрочити виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 у справі №922/3789/20 про стягнення з приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" "гонорару успіху" у розмірі 157632,30 грн строком на 1 (один) рік, а саме: до 21.07.2022 (включно), та постановити відповідну ухвалу.
Частиною 2 статті 331 ГПК України передбачено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2021 прийнято заяву Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" про відстрочення виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 у справі №922/3789/20 до розгляду.
Вказаною ухвалою суду розгляд заяви призначено на 11.10.2021 о 12:30 год, про що повідомлено учасників справи.
11.10.2021 у судовому засіданні представник заявника просить задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" про відстрочення виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 у справі №922/3789/20.
Стягувач надав письмові пояснення, в яких просить суд відмовити у задоволенні заяви ПАТ "Пологівський олійноекстракційний завод" про відстрочення виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021, посилаючись на те, що заявник не надав докази наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.
Представник стягувача у судовому засіданні заперечує проти задоволення заяви ПАТ "Пологівський олійноекстракційний завод" про відстрочення виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 у справі №922/3789/20.
Дослідивши матеріали справи, заяви та додані до неї документи, а також вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.03.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2021, в позові відмовлено повністю.
Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" про розподіл судових витрат (вх.№7187 від 22.06.2021). Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" "гонорару успіху" у розмірі 157632,30 грн, що становить 7% від суми заявленого позову. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт-Агро” про розподіл судових витрат (вх.№7187 від 22.06.2021) відмовлено.
29.07.2021 на виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 Господарським судом Харківської області був виданий відповідний наказ.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.09.2021 закрито касаційне провадження за касаційними скаргами приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстраційний завод" на рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2021, постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 зі справи №922/3789/20.
У поданій до суду заяві про відстрочення виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 заявник зазначає, що основним видом його господарської діяльності є переробка олійних культур (соняшнику та сої) з метою отримання високоякісних олій та шротів (основний вид економічної діяльності позивача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - виробництво олії та тваринних жирів, код КВЕД 10.41). Основними видами продукції, яку він виробляє є: олія соняшникова фасована рафінована дезодорована виморожена, олія соняшникова фасована нерафінована виморожена, олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена, олія соняшникова нерафінована виморожена, шрот соняшниковий, фосфатидний концентрат соняшниковий, олія соєва нерафінована невиморожена, шрот соєвий, фосфатидний концентрат соєвий. Характер його діяльності є постійним, за виключенням періодів, в яких здійснюються профілактичні та щорічний капітальний ремонт обладнання основного виробництва (триває майже два місяці, як правило з початку липня по початок вересня кожного року), про що свідчать довідки про орієнтовний режим роботи підприємства у сезоні переробки 2020 - 2021 та 2021 - 2022 роки.
Заявник вважає, що його виробничий цикл діяльності, специфіка закупівлі сировини і виробництва продукції, відсутність власних обігових коштів і залежність від залучення позикових (кредитних) коштів істотно ускладнює негайне виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 у справі №922/3789/20, і є підставою для відстрочення її виконання.
Водночас, заявник вказує, що саме протиправна поведінка стягувача стала передумовою для його звернення до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення неустойки та збитків, а тому спір у справі №922/3789/20 виник виключно з вини стягувача.
Відстрочення сплати ним стягувачу грошових коштів у розмірі 157623,30 грн не пов'язане зі сплатою заборгованості заявника перед стягувачем та не вплине негативно на фінансовий стан стягувача.
На підтвердження викладеного заявник надав копії: витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки; орієнтовних режимів роботи підприємства у сезоні переробки 2020 - 2021 за №1 та відповідно у сезоні переробки 2021 - 2022 за №1; наказу №325 від 24.06.2021 про проведення щорічного технічного обслуговування і міжсезонного ремонту технологічного устаткування 2021 року; наказу №360 від 09.07.2021 про внесення змін до наказу від 24.06.2021 №325; наказу 505 від 06.09.2021 про внесення змін до наказу від 24.06.2021 №325, а також довідку №1471/04 від 28.09.2021 про кількість закупленої сировини за період серпень 2020 року - серпень 2021 року.
Як убачається з матеріалів справи, 30.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66989445 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 29.07.2021 №922/3789/20 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" "гонорару успіху" у розмірі 157632,30 грн, що становить 7% від суми заявленого позову.
Крім того, 30.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області винесено постанови про арешт коштів боржника, про стягнення з боржника основної винагороди і про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною четвертою статті 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, нормами процесуального права встановлено певні межі діяльності суду - право суду вирішувати питання стосовно відстрочення виконання рішення та обов'язок суду відстрочити таке рішення, у разі наявності на те підстав, не більше чим на один рік з дня ухвалення такого рішення.
Положеннями п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 326 ГПК України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 326 ГПК України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
У рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2012 у справі №18-рп/2012 вказано на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hor№sby v. Greece) від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II).
За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V), а існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03, п. 43).
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції остаточні судові рішення не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява №59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, рішення від 06.03.2003 у справі "Ясюнієне проти Литви", заява №41510/98, п. 27).
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством так і на практиці (рішення від 07.06.2005 у справі "Фуклев проти України", заява №71186/01, п. 84).
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.
Для застосування передбачених ст. 331 ГПК України заходів, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.
Згідно з ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.
Проте, заявником не додано до заяви належних доказів того, що він не має можливості виконати рішення суду, а також те, що він матиме можливість виконати його через 12 місяців.
Посилання боржника на скрутне фінансове становище також не може прийматись до уваги, оскільки за змістом ст. 331 ГПК України тяжкий фінансовий стан відповідача не є підставою для відстрочки виконання рішення суду, оскільки не є винятковою і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, а є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер.
Відсутність станом на даний час грошових коштів, достатніх для виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021, тяжке фінансове становище не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення у цій справі.
Заявник є самостійним господарюючим суб'єктом, який вільний у виборі контрагентів, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, тому грошові зобов'язання виникли внаслідок його власної господарської діяльності.
Отже, у розумінні ст. 42 Господарського кодексу України здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладання на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.
Оскільки як заявник так і стягувач є комерційними підприємствами, тому несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики.
Таким чином, незадовільний фінансовий стан не є безумовною підставою для розстрочки або відстрочки виконання рішення.
Припущення заявника про можливість виконати судове рішення через 12 місяців не підтверджено належними та допустимими доказами.
Заявник не скористався своїм процесуальним правом та не надав жодного доказу, який би свідчив про реальну можливість погашення заборгованості в разі надання йому відстрочки.
Заявником не подано доказів того, що фінансування останнього покращиться та буде здійснюватися без затримки, а результати господарської діяльності будуть позитивними, та що відстрочення наявної у нього заборгованості забезпечить виконання судового рішення і у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання цього рішення.
Тому, розглядаючи заяву про відстрочення виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021, суд, з урахуванням наведених вимог, оцінивши належним чином вказані обставини, визнав їх такими, що не можуть вважатися винятковими.
Разом з тим, враховуючи, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати заборгованості, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне відмовити заявнику у наданні відстрочки виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 по справі №922/3789/20.
Керуючись ст. 232 - 235, 331 ГПК України,
Відмовити Приватному акціонерному товариству "Пологівський олійноекстракційний завод" у відстроченні виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 по справі №922/3789/20 повністю.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Порядок і строк оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 18.10.2021.
Суддя Ольшанченко В.І.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.