Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2092/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металлтрейд", м. Українка Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет", смт. Печеніги Харківської області
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Шафаростова В.О. (ордер серія ХВ № 1962 від 17.06.2021 р.);
відповідача - Соловей Г.В. (посвідчення № 000139 від 21.04.2017 р.)
31 травня 2021 р. до господарського суду Харківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Металлтрейд" з позовною заявою, в якій просить стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" грошові кошти за непоставлений товар за Договором № 020119-7 від 08.01.2019 р. у розмірі 585 111,43 грн. Також просить покласти на Відповідача судові витрати.
Позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням підготовчого засідання призначити на "17" червня 2021 р. о 11:00 ухвалою від 02.06.2021, а ухвалою суду від 17.06.2021 повідомлено, що підготовче засідання у справі відбудеться "08" липня 2021 р. о(б) 10:30.
Ухвалою суду від 08.07.2021 р. було повідомлено про наступне підготовче засідання на 20.07.2021 р. о 11:15. Ухвалою суду від 20.07.2021 р. було повідомлено про наступне підготовче засідання на 26.08.2021 р. о 10:30.
Ухвалою суду від 26.08.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.09.2021 р. о 10:45. , а ухвалою від 09.09.2021 р. повідомлено про наступне судове засідання на 05.10.2021 р. о 10:30.
Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує частково, оскільки з боку Відповідача здійснено поставку на суму 142 398,11грн., а отже просить суд задовольнити позовні вимоги частково.
Представник Відповідача у судовому засіданні супровідним листом (вх. 23401 від 05.10.2021) надав до суду додаткові докази щодо підтвердження здійснення поставку на суму 142 398,11грн, де в цій частині просить суд відмовити у задоволені.
Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Як встановлено матеріалами справи та не спростовується учасниками, між Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕТАЛЛТРЕЙД” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ХАРЕКЛЕТРОМЕТ” (Постачальник) було укладено Договір поставки № 020119-7 від 08 січня 2019 року (надалі - Договір).
Відповідно до предмету Договору, постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором поставити товари, а покупець прийняти та оплатити товар, зазначений в специфікації та (або) видатковій накладній, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з п. 4.1. р. 2 Договору, ціни на Товар зазначені в специфікаціях або у видаткових накладних, які після підписання представниками сторін та скріплення їх печатками складають невід'ємну частину цього Договору.
Відповідно до п. 4.5. р. 2 Договору, покупець зобов'язаний сплатити за Товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця (100% передплати або на інших умовах передбачених сторонами Договору).
Пунктом 4.1. р. 4 Договору визначено, що днем поставки Товару вважається день фактичної передачі Товару Покупцю.
Згідно з пунктом 4.3. р. 4 Договору, право власності на Товар переходить до Покупця з моменту прийняття товару, який вважається прийнятим з моменту підписання видаткової накладної.
Пунктом 5.1. р.5 Договору визначено строк дії Договору, а саме до 31 грудня 2020 року.
Відповідно до усної домовленості на умовах визначених Договором, що підтверджується листом ТОВ “Харелектромет” від 17.12.2020 № 2112, ТОВ “Харелектромет” зобов'язалося виробити та поставити пруток бронзовий БрАЖ9-4 в асортименті, загальною кількістю 3320 кг.
На виконання умов Договору, а саме п.4,5, р.2 Договору, Покупцем сплачено передплату у розмірі 641 249 (шістсот сорок одна тисяча двісті сорок дев'ять) гривень 44 копійки, що підтверджується банківської випискою за період з 01.01.2020 по 31.12.2020.
Станом на день звернення Позивача з позовною заявою до Відповідачем поставлено Товар не в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права щодо правомірності та обґрунтованості заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи підтверджується та визнається обома сторонами, що Відповідачем було здійснено поставку (видаткова накладна №42 від 15.09.2021, видаткова накладна №43 від 22.09.2021) за Договором на суму 142398,11грн.
Вказана поставка була здійснена відповідачем 15.09.2021 та 22.05.21, після звернення позивача до суду.
Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки заборгованість погашена Відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом, провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості в розмірі 142398,11грн належить закрити на підставі п. 2) ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Суд вважає обсяг вмотивування судового рішення є достатнім для його прийняття.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25 липня 2002 року; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22 листопада 2007 року).
Суд, також нагадує, що концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном".
Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню щодо стягнення з Відповідача заборгованості у вигляді грошових коштів за непоставлений товар за Договором № 020119-7 від 08.01.2019 р. у розмірі 442 713,32грн.
Суд вважає за доцільне зазначити, що провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості в розмірі 142398,11грн належить закрити на підставі п. 2) ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості в розмірі 142398,11 грн закрито на підставі п. 2) ч. 1 ст. 231 ГПК України після закриття підготовчого провадження, суд вважає, що сума судового збору підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харелектромет» (62801, Харківська обл., Печенізький р-н.,смт. Печеніги, вул. Поштова, буд. 2, код ЄДРПОУ 24478611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металлтрейд» (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Промислова, буд. 15, оф. 31, код ЄДРПОУ 37909775) грошові кошти за непоставлений товар за Договором від 08.01.2019 № 020119-7 у розмірі 442 713,32 грн, а також суму судового збору у розмірі 8 776,68грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 142.398,11 грн.
Повне рішення складено "18" жовтня 2021 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Суддя І.П. Жигалкін