Справа № 216/2226/21
провадження №2/216/2046/21
19 жовтня 2021 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Бутенко М. В.
за участю секретаря судового засідання Клименко О.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІ ЗАЙМИ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
23 квітня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІ ЗАЙМИ" (позивач) звернулися до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості.
Просять суд винести рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІ ЗАЙМИ" суму заборгованості за Договором надання фінансових послуг №180403-141055 від 03.04.2018 р. в загальному розмірі 65 136,19 грн. (шістдесят п'ять тисяч сто тридцять шість гривень 19 копійок), з яких: сума кредиту 2 700,00 грн. (дві тисячі сімсот гривень 00 копійок) , проценти за користування кредитом - 58 320,00 грн. (п'ятдесят вісім тисяч триста двадцять гривень 00 копійок), пеня - 289,00 грн. (двісті вісімдесят дев'ять гривень 00 копійок) , індекс інфляції за весь період прострочення - 1 000,47 грн. (одна тисяча гривень 47 копійок) та три проценти річних від простроченої суми - 2 826,72 грн. (дві тисячі вісімсот двадцять шість гривень 72 копійки), та судові витрати у розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
Згідно з ухвалою Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.06.2021 року позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІ ЗАЙМИ" прийнята до розгляду, справу призначено до розгляду у спрощеному провадженні без виклику сторін.
Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІ ЗАЙМИ" у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача, позов підтримує та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, про що свідчить повідомлення суду за вих. № 10573 від 23.06.2021 року, але відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк не подав суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також не подав до суду відзиву на позовну заяву.
На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому, згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, в частині, що стосуються питання виконання зобов'язань за кредитним договором.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 03.04.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІ ЗАЙМИ" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг № 180403-141055 на суму 2 700,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 54,00 грн. за кожен день такого користування строком на 16 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача, що підтверджується заявою-Анкетою для отримання кредиту, та додатком № 1 до Кредитного договору.
Кредитний договір було укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства в електронній формі, яка відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової форми. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІ ЗАЙМИ" є фінансовою установою та здійснює діяльність що до надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що підтверджується документами: свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серія ФК № 922 від 27.07.2017 р., ліцензією на здійснення діяльності з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (Розпорядження НКФУ № 3601 від 29.08.2017 р.).
Нацкомфінпослуг здійснювала державне регулювання ринків фінансових послуг в період укладання Кредитного договору в межах, визначених законодавством та на підставі Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року 1070/2011.
Згідно роз'яснень, розміщених на офіційному сайті Нацкомфінпослуг/https://www.nfp.gov.ua/ua/Holovni-podii/27162.html/, належним доказом підтвердження укладення фінансовою установою зі споживачем електронного договору може бути посвідчена керівником фінансової установи роздруківка інформації з електронного файлу, що визначає послідовні дії учасників електронної комерції (фінансової установи та споживача) в ІТС, якою зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів (підтверджується інформаційною довідкою процедури оформлення заявки на видачу займу № 180403-141055 від 03.04.2018 р. за Кредитним договором).
Позивач виконав свої зобов'язання з приводу надання грошових коштів, кошти за Кредитним договором були перераховані на банківську картку позичальника (відповідача) платіжною системою Товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (WayForPay), яка є учасником внутрішньодержавної платіжної системи «FLASHPAY».
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ в Україні може здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем.
Відповідно до п. 7.1.5. ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або видачі цієї суми в готівковій формі.
Верифікація і додавання карти клієнтом при оформленні договору займу здійснюється за допомогою сторонньої платіжної системи WayForPay (https://wayforpay.com/), на сторінці якої клієнт самостійно вносить номер карти, CVV, термін дії, телефон, e-mail. Ця інформація карти зберігається і обробляється виключно на стороні платіжної системи WayForPay.
Так, відповідно до довідки, наданої Товариством з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» на підтвердження виконання переказу, 03.04.2018 14:17:49 відповідачу були перераховані грошові кошти у розмірі 2 700,00 грн. (підтверджується копією довідки).
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» займається грошовим посередництвом та наданням інших фінансових послуг, що дозволяє йому забезпечувати проведення грошових розрахунків між сторонами кредитного договору. У зв'язку з цим, інформація, надана ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», є належним та допустимим доказом руху коштів за Кредитним договором у даній справі. Аналогічна позиція висвітлена у постанові Харківського апеляційного суду у справі № 623/2936/19-ц від 03.12.2019 р. та у постанові Івано-Франківського апеляційного суду у справі № 345/3085/19 від 12.03.2020 р.
Також на подібні інформаційні довідки та відповіді підприємств, які займаються грошовим посередництвом та наданням фінансових послуг, неодноразово посилається Верховний суд (постанова № 524/5556/19 від 12.01.2021 року), як на належний та допустимий доказ переведення коштів кредитодавцем позичальникові.
Таким чином, згідно з Кредитним договором, відповідач взяв на себе зобов'язання повернути кредит у розмірі 2 700,00 грн. та сплатити проценти у розмірі 864,00 грн. у строк 16 днів до 18.04.2018 р. Окрім зазначеного, відповідач також взяв на себе зобов'язання, у разі виникнення заборгованості, сплатити неустойку у вигляді пені згідно Кредитного договору.
Наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань, а також забезпечення прав та інтересів кредитора в охоронних правовідносинах регламентовано частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, якою визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Таким чином, у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення грошових коштів, на вимогу кредитора нараховуються три проценти річних від простроченої суми з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Наведене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного суду, викладеними у постановах: від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс 18), від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Окрім зазначеного, відповідно до постанови Верховного Суду від 30.03.2018 року у справі № 918/344/17, формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови ВСУ від 25 травня 2016 р. у справі №6-157цс16, від 30 березня 2016 р. у справі №6-2168цс15). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями.
Враховуючи вищезазначене, на момент 18.04.2018 р. термін платежу за договором настав, однак відповідач не виконав свої зобов'язання, а саме: не повернув отримані на підставі укладеного договору кошти та не сплатив проценти. Станом на 02.04.2021 р. заборгованість відповідача за Кредитним договором склала: сума кредиту 2 700,00 грн., проценти за користування кредитом - 58 320,00 грн., пеня - 289,00 грн., індекс інфляції за весь період прострочення - 1 000,47 грн. та три проценти річних від простроченої суми - 2 826,72 грн. Загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 65 136,19 грн. що підтверджується розрахунком заборгованості.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправления (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправления (відсилання) до них.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 Цивільного кодексу України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 626 Цивільного кодексу України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язківЗ урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те. що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду. надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Вищенаведене погоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19. Окрім зазначених, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20). Тобто судова практика у даній категорії справ є незмінною.
Так, відповідач заповнив свої дані на сайті позивача. Перш ніж отримати позику, відповідач ознайомився з правилами та умовами позики (оферта) переглянувши їх за посиланням www.bistrozaim.ua (правила про порядок надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариства додаються) і підтвердив свою згоду, поставивши відповідну галочку в пункті «З Правилами й умовами надання позики ознайомлений, і підтверджую направлення оферти у відповідності до запропонованої редакції, а також згоду на обробку персональних даних, в тому числі на передачу даних в бюро кредитних історій».
Після подачі заявки, відповідач отримав унікальний код підтвердження оформлення позики через CMCна свій мобільний номер, зазначений ним при реєстрації на сайті Товариства. CMCвідправляється через зовнішній сервіс СМС-розсилок TurboSMS (https://turbosms.ua/). Після отримання CMC, відповідач ввів отриманий код на сайті, і таким чином підтвердив подачу заявки та підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що підтверджується алгоритмом укладання Кредитного договору.
В наступні дати: 18.04.2018, 07.05.2018 відповідач частково здійснив внесення коштів на рахунок Товариства в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором, що підтверджує факт визнання відповідачем боргу та обов'язку повернути кредит у розмірі 2700,00 грн. та сплатити проценти у розмірі 864,00 грн.
Практика Верховного Суду з цього приводу незмінна. Так, Суд звертає увагу на те, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов'язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (див. частина перша статті 11 ЦК України). В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено постановах Верховного Суду від 09.11.2018 року у справі № 911/3685/17, від 10.09.2019 року у справі № 916/2403/18 та від 04.06.2020 у справі № 640/18354/14-ц.
Виходячи з усього вищезазначеного, відповідач ОСОБА_1 не в повному обсязі виконував свої зобов'язання по сплаті кредиту, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, та для позивача при зверненні до суду з даним позовом, станом на 2021 рік, складала 2270,00 грн.
З урахуванням задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13,133, 141, 175,264-265 ЦПК України, ст. ст. 11, 203, 204. 205, 207, 215, 625, 626, 638, 639, 1054. 1055, 1061 Цивільного кодексу України, ст. ст. З, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІ ЗАЙМИ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстраційного обліку: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІ ЗАЙМИ" (вул. Незалежної України. буд.39-А, офіс 25, Вознесенівський р-н, м. Запоріжжя, Запорізька обл., 69037, код ЄДРПОУ 40858239) суму заборгованості за Договором надання фінансових послуг №180403-141055 від 03.04.2018 р. в загальному розмірі 65 136,19 грн. (шістдесят п'ять тисяч сто тридцять шість гривень 19 копійок), з яких: сума кредиту 2 700,00 грн. (дві тисячі сімсот гривень 00 копійок) , проценти за користування кредитом - 58 320,00 грн. (п'ятдесят вісім тисяч триста двадцять гривень 00 копійок), пеня - 289,00 грн. (двісті вісімдесят дев'ять гривень 00 копійок) , індекс інфляції за весь період прострочення - 1 000,47 грн. (одна тисяча гривень 47 копійок) та три проценти річних від простроченої суми - 2 826,72 грн. (дві тисячі вісімсот двадцять шість гривень 72 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстраційного обліку: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІ ЗАЙМИ" (вул. Незалежної України. буд.39-А, офіс 25, Вознесенівський р-н, м. Запоріжжя, Запорізька обл., 69037, код ЄДРПОУ 40858239) судові витрати у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Суддя М. В. БУТЕНКО