Справа № 215/5422/21
3/215/2387/21
18 жовтня 2021 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Камбул М.О. розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
За ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
02.08.2021 о 13:57 год. в м. Кривому Розі, Тернівському районі по вул. Черкасова, біля електроопори № 216, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Шкода Октавія А5, нз НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком КП «КБЛПД» ДОР» від 05.08.2021 № 1262, огляд проводився лікарем наркологом. Правопорушення зафіксовано на бодікамери АЕ 00080, АЕ00053, та на відеореєстратор Ксяомі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9(а) ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання в якому заперечував щодо викладених обставин у протоколі про адміністративне правопорушення, пояснив, що він 02.08.2021 року приблизно о 13:50 год. рухався на своєму автомобілі Шкода А5 н.з. НОМЕР_1 біля управлінням ПАТ «ПівнГЗК», та був зупинений патрульною поліцією. Після зупинки, до нього підійшов патрульний поліцейський та повідомив, що його було зупинено на підставі п. 3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». Він одразу передав поліцейському для перевірки свої документи, та перепитав його щодо причини зупинки, та отримав відповідь поліцейського, що у них є інформація про причетність його до адміністративного правопорушення, яке саме правопорушення не пояснювали.
В рапорті патрульного поліцейського було зазначено, що його було зупинено відповідно до п. 3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» та під час спілкування з ним були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, з чим він не погоджується.
На вказану вимогу поліцейського він погодився пройти огляд в медичному закладі, адже був впевнений, що в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння не перебував.
Прибувши до медичного закладу, за вказівкою лікаря, в супроводі поліцейського він попрямував до туалету, після того як він надав матеріал для проведення дослідження щодо наявності або відсутності наркотичних засобі в організмі, ємність при ньому не запаковувалась, дослідження не проводились, натомість медсестра наказала вийти. Вважає, що із вказаних обставин взагалі не можна вважати, що будь-яке тестування проводили зі зразками саме його сечі.
На запитання лікаря він відповів, що наркотичні засоби він не вживає, натомість лікар сказав, що так і напише, на що він погодився.
В результаті розмови, лікар сказав, що він вільний, а всі питання може задавати поліцейським. Таким чином, лікар який зробив аналіз, не повідомив результат, висновок щодо результатів аналізу він також не отримував. Патрульні поліцейські доставили його де знаходився автомобіль та без пояснень поїхали. Жодних пояснень від нього та будь-яких свідків поліція не відбирала, заборони на подальше керування транспортним засобом від поліції не було. Про те, що відносно нього в медичному закладі був зроблений висновок він дізнався лише тоді, коли йому зателефонували з патрульної поліції, та запросили для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 290575 від 10.08.2021 (а.с. 4), рапорт працівника поліції (а.с. 5), висновок КП «КБЛПД» ДОР» від 05.08.2021 № 1262 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, (а.с. 7), довідку від 12.08.2021, якою встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 (а.с. 8), приходить до висновку, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За даних обставин, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до Глави 21 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 ( із змінами, внесеними з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід урахувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП на стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначений порядок передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та ч.2-5 ст.266 КУпАП згідно норм якої, огляд особи на стан сп'яніння проводиться працівником міліції із застосуванням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, результати огляду, проведеного поліцейським,зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС.У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським,зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається удвох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Відповідно до пунктів 4, 7, 8, 15, 16, 17, 20 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року, №1452/735 (Далі - Інструкція), метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Згідно розділу 1 п.4 вказаної Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи, в них міститься висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння, який складений з порушенням Інструкції. Як вбачається з висновку, огляд ОСОБА_1 проводився 02.08.2021, а висновок був складений лише 05.08.2021, тобто вказаний висновок не був складений безпосередньо після огляду ОСОБА_1 , також лікарем в присутності поліцейського та нього не було оголошено зміст висновку, що є грубим порушенням п.п. 17, 20 Інструкції.
Крім того, суд звертає увагу на те, що після медичного огляду ОСОБА_1 , поліцейськими було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, лише 10.08.2021 року, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом в порядку ст. 266 КУпАП, що також свідчити про те, що лікарем медичного закладу порушено п.п. 17, 20 Інструкції.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи викладені в протоколі обставини, докази додані до протоколу та письмові пояснення, суд вважає необхідним провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 245,247, 251,252, 279, 280, 283 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.