Справа № 191/3861/20
Провадження № 2/191/1360/20
іменем України
13 жовтня 2021 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Твердохліб А.В.,
за участю секретаря - Яришевої Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області заяву адвоката Ямкового Віктора Феофановича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи, -
12.10.2021 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява адвоката Ямкового В.Ф. який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи, в якій зазначено, що в провадженні даного суду перебуває об'єднана справа №191/3861/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування виконкому Раївської сільської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з дитиною та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування виконкому Раївської сільської ради, служби у справах дітей про усунення перешкод у вихованні онуки та визначення порядку участі у вихованні онуки. 30 вересня 2021 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області постановлено ухвалу про залишення вищезазначених позовів без розгляду, у зв'язку із поданням позивачами відповідних заяв. Зазначає, що відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 142 ЦПК України, у зв'язку із розглядом справи відповідач ОСОБА_1 понесла витрати на правову допомогу в сумі 7000 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними доказами. У зв'язку із викладеним, адвокат Ямковий В.Ф. просить суд стягнути з позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_1 витрати, у зв'язку із розглядом справи по 3500 грн. 00 коп. з кожного.
Адвокат Ямковий В.Ф., відповідач ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
30 вересня 2021 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області постановлено ухвалу, без участі відповідача та її представника, яка набрала законної сили 16 жовтня 2021 року, про залишення без розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування виконкому Раївської сільської ради, служба у справах дітей про усунення перешкод у вихованні онуки та визначення порядку участі у вихованні онуки, та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування виконкому Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, служба у справах дітей, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з дитиною.
У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (ч. 5 ст. 142 ЦПК України).
Згідно ч. 6 ст. 142 ЦПК України суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення позову без розгляду за умови дотримання відповідною стороною вимог ч. 9 ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Під зловживанням процесуальними правами законом визначено наступне. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. В залежності від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними права дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. (п. 2 ч. 2ст. 44 ЦПК України).
В свою чергу процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони.
Відповідно до п. 38 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. При цьому саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Представником відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , не надано суду належних доказів на підтвердження того, що позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було допущено зловживання процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, як-то передбачено вимогами ч. 9 ст. 141 ЦПК України, що виключає собою право представника відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивачів
Згідно ст. 258 ЦПК України, видами судових рішень є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Крім того, ухвалення рішення суду про судові витрати також врегульовано статтею 246 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу(ч.3ст.246 ЦПК України).
Таким чином, для вирішення питань про судові витрати суд вправі брати до уваги докази про їх понесення, які не були подані до постановлення рішення, тільки у тому разі, якщо стороною до закінчення судових дебатів заявлено про поважні причини неможливості їх подання.
В цивільній справі №191/3861/20, рішення по суті пред'явлених позовних вимог судом прийнято не було.
Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Як передбачено ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч.4 ст.137 ЦПК України).
У відповідності до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом Ямковим В.Ф., в обґрунтування витрат на правову допомогу, протягом судового розгляду до постановлення ухвали суду, не надано суду доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат відповідачем ОСОБА_1 на правову допомогу, отже фактичне понесення судових витрат на правову допомогу документально не підтверджено на вказаній стадії судового розгляду. Крім того, суду не надано доказу акту приймання-передачі виконаних робіт.
Відповідно до п.41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо під час розгляду справи докази на підтвердження понесених судових витрат суду не надавалися, то додаткове рішення щодо розподілу цих судових витрат ухвалюватися не може і в задоволенні такої заяви має бути відмовлено.
До ухвалення рішення суду представником відповідача не заявлялось про неможливість з поважних причин подати конкретні докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат на правову допомогу, а тому відсутня підстава для врахування судом будь-яких доказів, наданих представником відповідача після проголошення ухвали суду, оскільки в такий спосіб без законних підстав буде обмежений у процесуальних правах інші учасники справи та відповідно буде порушений принцип рівності сторін, що є складовою частиною права на справедливий суд.
У зв'язку з наведеним, суд вважає вимоги представника відповідача про вирішення питання про розподіл судових витрат, понесених відповідачем ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу при розгляді цивільної справи №191/3861/21, безпідставними, і як наслідок такими, що не підлягають задоволенню.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 44, 133, 137, 141, 142, 246, 270 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви адвоката Ямкового Віктора Феофановича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом цивільної справи №191/3861/20, відмовити.
На ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо ухвала не буде скасована, вона набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: А. В. Твердохліб