61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
05.10.2021 Справа № 905/1083/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Мальованій О.С, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 )
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “КДК Фінанс” (87510, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Червономаяцька, будинок 2; код ЄДРПОУ 43222555)
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Миру, будинок 70)
за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.Італійська (Центральний район), будинок 59)
про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів товариства, а також припинення юридичної особи відповідача,-
за участю представників сторін:
від позивача: Клюйко А.А. (ордер ЗП№088422 від 21.05.2021);
від відповідача: не з'явився;
від третіх осіб: не з'явилися;
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “КДК Фінанс” про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів товариства, а також припинення юридичної особи відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.09.2019 зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю “КДК Фінанс”, засновником та керівником якого вказано ОСОБА_1 . Разом із тим, ОСОБА_1 жодного відношення до вказаної юридичної особи не має, з 30.08.2018 перебуває у Республіці Польша, де працює і проживає.
Представник позивача під час розгляду справи наполягав на задоволенні позовних вимог. У додаткових поясненнях від 19.08.2021 (а.с. 90-93) наполягав на тому, що ОСОБА_1 жодних із документів, які входять до складу реєстраційної справи ТОВ «КДК Фінанс» не підписувала. Крім того, підпис на жодниму із документів, які були подані для державної реєстрації ТОВ «КДК Фінанс» та знаходяться в реєстраційній справі, зокрема на заяві про державну реєстрацію, не був нотаріально посвідчений. Представник позивача зазначив, що відсутність нотаріального посвідчення підпису заявника на заяві про державну реєстрацію ТОВ «КДК Фінанс» з огляду на приписи Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» можливе лише у випадку їх особистого подання заявником, що є неможливим, оскільки на момент її подання (10.09.2019) ОСОБА_1 не перебувала на території України, що підтверджується листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 16.03.2021 № 91/Б-3190.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним
Оскільки відповідач своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів, суд на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вирішує справу за наявними матеріалами.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -
03.09.2019 на загальних зборах засновників товариства з обмеженою відповідальністю «КДК Фінанс» були ухвалені рішення, оформлені протоколом №1, про: створення товариства з обмеженою відповідальністю «КДК Фінанс», формування статутного капіталу товариства у розмірі 350 000 (триста п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок; затверджено порядок внесення вкладів учасників товариства; затверджено місцезнаходження товариства; затверджено предмет діяльності товариства та перелік видів діяльності товариства за КВЕД; затверджено провадження діяльності товариства на підставі модельного Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367; затверджено вищий та виконавчий органи товариства, обрано директора товариства.
Виходячи зі змісту вказаного протоколу, у вказаних зборах, які проходили у місті Маріуполь, взяла участь особисто громадянка України ОСОБА_1 .
10.09.2019 державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради проведено державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «КДК Фінанс» (номер реєстраційної дії 12741020000018072), на підставі документів наданих відповідно до вимог передбачених ч.1 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”.
Як зазначає позивач у позовній заяві, ОСОБА_1 виїхала за межі України до Республіки Польща 30.08.2018 і перебувала в Республіці Польща до 25.12.2020 включно, що підтверджується інформацією з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», про що вказано у листі Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 16.03.2021 № 91/Б-3190.
Ніяких установчих та реєстраційних документів ТОВ «КДК Фінанс» Бабій І.В. не підписувала та не зверталась до нотаріуса для підписання установчих та реєстраційних документів ТОВ «КДК Фінанс», підпис на яких має бути засвідченим відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”.
Також у позовній заяві позивач наголошує на тому, що ОСОБА_1 не отримувала електронний цифровий підпис, що виключає підписання нею установчих та реєстраційних документів ТОВ «КДК Фінанс» з використанням кваліфікованого електронного підпису та з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, та не зверталася до нотаріуса для видачі довіреності на іншу особу, яка мала би право підписувати від її імені установчі та реєстраційні документи ТОВ «КДК Фінанс» та/або подавати документи для державної реєстрації ТОВ «КДК Фінанс».
На думку позивача, викладені обставини свідчать про створення та реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «КДК Фінанс» з порушенням законодавчо визначеної процедури, а прийняте рішення є незаконним, у зв'язку з чим він звернувся з позовом до суду.
Оцінюючи матеріали справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.
Позовні вимоги у даній справі обґрунтовуються недотриманням норм чинного законодавства під час створення та реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю “КДК Фінанс”, оскільки створення та реєстрація вказаної юридичної особи здійснені поза волевиявленням ОСОБА_1 , яка згідно відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його засновником, та з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Загальний порядок створення юридичної особи визначено статтею 87 Цивільного кодексу України, відповідно до якої для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі.
Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками). Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Відповідно до ст. 56 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом.
Якщо суб'єкт господарювання створюється та діє на підставі модельного статуту в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про його найменування, мету і предмет господарської діяльності, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту.
Відповідно до ч. 1 статті 57 Господарського кодексу України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.
Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників.
Так, відповідно до ст. 10 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) створення товариства відбувається за рішенням його засновників. Якщо товариство створюється кількома особами, такі особи у разі необхідності визначення взаємовідносин між ними щодо створення товариства можуть укласти договір про створення товариства в письмовій формі. Договір про створення товариства може встановлювати порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Договір про створення товариства діє до дня державної реєстрації товариства, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Згідно ст. 11 вищезазначеного закону установчим документом товариства є статут. Перша редакція статуту товариства підписується всіма учасниками товариства. Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально.
Як вбачається зі змісту п. 7 рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю “КДК Фінанс”, оформленого протоколом № 1 від 03.09.2019, наявного в матеріалах реєстраційної справи (а.с. 61) вирішено проваджувати (здійснювати) діяльність товариства на підставі модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367 (умови за замовчуванням).
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи.
Згідно приписів ст. 9 вищезазначеного закону відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Реєстру на підставі, зокрема, відповідних заяв про державну реєстрацію.
Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (в редакції, що діяла на момент реєстрації відповідача) визначено перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи, зокрема:
1) заява про державну реєстрацію створення юридичної особи. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи, утвореної в результаті поділу, виділу, додатково зазначаються відомості про відокремлені підрозділи в частині їх належності до юридичної особи - правонаступника. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатися, що вона діє на підставі модельного статуту;2--1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи;
2) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника;
2--1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи;
4) відомості про керівні органи громадського формування (ім'я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім'я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку);
5) установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;
11) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника у разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему його оподаткування.
При цьому, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 28 вищезазначеного закону підставою для відмови у державній реєстрації є випадок, якщо документи суперечать вимогам Конституції та законів України.
Згідно ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (в редакції, що діяла на момент реєстрації відповідача) документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі.
У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.
Якщо документи подаються особисто, заявник пред'являє документ, що відповідно до закону посвідчує особу.
У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що підтверджує його повноваження (крім випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі).
Документи в електронній формі подаються заявником через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи.
Документи в паперовій формі приймаються за описом, примірник якого в день їх надходження видається заявнику з відміткою про дату їх отримання та кодом доступу в той спосіб, відповідно до якого були подані документи.
Статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (в редакції, що діяла на момент реєстрації відповідача) встановлено вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації. Так, згідно п. 5 ч. 1 вказаної статті заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій документів реєстраційної справи ТОВ «КДК Фінанс», 10.09.2019 ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації Новогродівської міської ради для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи» було подано наступні документи:
- реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи;
- рішення засновників або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи (примірник оригіналу);
- реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість.
Разом із тим, як встановлено судом, наявне в матеріалах реєстраційної справи ТОВ «КДК Фінанс» (код ЄДРПОУ 43222555) рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю “КДК Фінанс”, оформлене протоколом № 1 від 03.09.2019, яке було подано для державної реєстрації вказаної юридичної особи, не засвідчено нотаріально.
Крім того, як вбачається зі змісту наявного в матеріалах справи опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи», поданого до Відділу державної реєстрації Новогродівської міської ради (а.с. 55), вказаний документ містить у правому верхньому кутку код 94198510818, а у нижньому правому кутку особистий підпис заявника ОСОБА_1 та дату формування вказаного опису - 10.09.2019.
Отже, з огляду на приписи ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (в редакції, що діяла на момент реєстрації відповідача), вказаний документ був поданий у паперовій формі особисто ОСОБА_1 , а отже, остання повинна була пред'явити паспорт під час подання документів для реєстрації.
Між тим, суд ставить під сумнів справжність підпису ОСОБА_1 на рішенні загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю «КДК ФІНАНС», оформленого протоколом № 1 від 03.09.2019, а також сам факт особистого подання ОСОБА_1 документів державному реєстратору Відділу державної реєстрації Новогродівської міської ради з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту вищезазначеного протоколу, загальні збори засновників ТОВ «КДК ФІНАНС» 03.09.2019 проводилися у м. Маріуполі, а протокол підписаний ОСОБА_1 особисто (а.с. 61).
Разом із тим, в матеріалах справи наявний лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 07.09.2021 (а.с. 120), відповідно до якого згідно наявної в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування в межах з Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим громадянкою ОСОБА_2 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у період з 30.08.2018 по 10.01.2021 здійснено перетин державного кордону: 30.08.2018 - виїзд з території України, 25.12.2020 - в'їзд на територію України, 10.01.2021 - виїзд з території України.
Таким чином, у період з 30.08.2018 по 25.12.2020 ОСОБА_1 , яка вказана засновником ТОВ «КДК ФІНАНС», перебувала за межами України та жодним чином не могла як бути присутньою на загальних зборах засновників 03.09.2019 у м.Маріуполі, так і особисто подати 10.09.2019 державному реєстратору Відділу державної реєстрації Новогродівської міської ради документи для реєстрації ТОВ «КДК ФІНАНС», засновником та керівником якого вона зазначена згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Під час розгляду даної справи позивач наголошував на тому, що жодний із документів, які входять до складу реєстраційної справи ТОВ «КДК Фінанс», ОСОБА_1 не підписувала, а сама державна реєстрація вказаного підприємства відбулася з грубим порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» без участі та поза волею ОСОБА_1 на створення ТОВ «КДК Фінанс».
Згідно зі статтею 55-1 Господарського кодексу України ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою-підприємцем, у тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, є:
реєстрація (перереєстрація) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;
нереєстрація в державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;
реєстрація (перереєстрація) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;
реєстрація (перереєстрація) та провадження фінансово-господарської діяльності без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.
Таким чином, ст. 55-1 Господарського кодексу України містить ознаки (критерії), за якими юридична особа чи діяльність фізичної особи-підприємця можуть бути визнані фіктивними, тобто такими, в яких зовнішня організаційно-правова форма не відповідає її суті та меті створення. Ознаки фіктивності мають бути доведені належними, допустимими і достовірними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 року у справі № 826/25343/15 (№К/9901/31854/18).
Суд зазначає, що згідно правової позиції Верховного Суду України, що була висловлена під час вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні статей 55-1, 56 Господарського кодексу України, статей 8, 27 Закону №755-IV, зокрема, в постанові від 30.09.2015 року у справі №21-1575а15-1, норми матеріального закону не пов'язують визнання ознак фіктивності юридичної особи з обов'язковим встановленням вини в діях особи (осіб), яка зареєструвала таку особу, чи попереднього кримінального провадження і постановлення обвинувального вироку щодо осіб, які вчинили фіктивне підприємництво, тобто злочин, передбачений Кримінальним кодексом України.
У разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу (статті 247 Господарського кодексу України).
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи суд дійшов висновку, що наявні докази вказують на наявність ознак фіктивності товариства з обмеженою відповідальністю «КДК Фінанс», передбачених статтею 55-1 Господарського кодексу України, що є підставою, зокрема, для визнання реєстраційних документів недійсними.
Позивачем у прохальній частині позовної заяви однією з позовних вимог визначено визнання недійсними установчих та реєстраційних документів товариства з обмеженою відповідальністю «КДК Фінанс». З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/7164/ 19.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність /відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18.
Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Право доступу до правосуддя є одним із фундаментальних прав, гарантованих, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суди повинні здійснювати правосуддя (стаття 124 Конституції України). Прийняте рішення повинно призводити до змін у правовому становищі сторін.
Європейський суд з прав людини, у справі "Delcourt v. Веlgіum", зазначив, що "...стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права...".
Тобто, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Як вбачається зі змісту рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю “КДК Фінанс”, оформленого протоколом № 1 від 03.09.2019, на загальних зборах було вирішено здійснювати провадження діяльності товариства на підставі модельного Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367 (умови за замовчуванням), а також зазначено мету та предмет діяльності вказаного товариства.
В той же час, відповідно до ст. 56 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю “КДК Фінанс”, оформлене протоколом № 1 від 03.09.2019 як єдиний установчий (засновницький) документ суб'єкта господарювання, оскільки докази, які містяться в матеріалах справи вказують на наявність ознак фіктивності товариства з обмеженою відповідальністю «КДК-Фінанс», передбачених статтею 55-1 Господарського кодексу України.
Щодо позовних вимог про припинення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «КДК Фінанс», суд зазначає наступне.
Приписами ч.1 ст.238 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Так, згідно ч.1 ст.247 Господарського кодексу України у випадках, встановлених законом, до суб'єкта господарювання може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді його ліквідації за рішенням суду.
Частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації. Згідно із частиною другою вказаної статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Статтею 110 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа ліквідується:
1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;
2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;
3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.
За приписами п.2 ч.1 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» спрощена процедура державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації проводиться, зокрема, на підставі судового рішення про припинення юридичної особи, не пов'язаного з банкрутством юридичної особи, якщо таке рішення прийнято судом після 1 липня 2004 року, і в разі якщо голова ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи або ліквідатор юридичної особи протягом трьох років з дати оприлюднення повідомлення про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, не пов'язаного з банкрутством юридичної особи, не надав суб'єкту державної реєстрації документи, необхідні для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.
Оскільки під час розгляду даної справи судом було встановлено наявність ознак фіктивності створення товариства з обмеженою відповідальністю «КДК-Фінанс», передбачених статтею 55-1 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю “КДК Фінанс” (87510, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Червономаяцька, будинок 2; код ЄДРПОУ 43222555) в примусовому порядку шляхом її ліквідації через допущені при її створенні порушення вимог чинного законодавства.
Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати розподілити відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “КДК Фінанс”, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради та Головного управління ДПС у Донецькій області, про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів товариства, а також припинення юридичної особи відповідача, задовольнити.
Визнати недійсним рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю “КДК Фінанс”, оформлене протоколом № 1 від 03.09.2019.
Припинити юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю “КДК Фінанс” (87510, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Червономаяцька, будинок 2; код ЄДРПОУ 43222555) в примусовому порядку шляхом її ліквідації через допущені при її створенні порушення вимог чинного законодавства.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 05.10.2021 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2021.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Ю.В. Бокова