Рішення від 18.10.2021 по справі 905/876/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

РІШЕННЯ

іменем України

18.10.2021 Справа № 905/876/21

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії "Донецька залізниця", Донецька область, м.Лиман,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, Донецька область, місто Маріуполь,

про: стягнення 35'832,00грн,

без виклику сторін,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство “Українська залізниця” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про стягнення 35'832,00грн, у тому числі:

- 5'470,80грн - плата за користування вагонами;

- 30'254,16грн - збір за зберігання вантажу;

- 107,04грн - збір за зберігання рухомого складу на своїх осях;

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на простоювання вагонів з вантажем на коліях станції Маріуполь-Сортувальний з вини вантажоодержувача (відповідача), що стало підставою для нарахування заявлених до стягнення додаткових зборів і плат.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.05.2021 (суддя Матюхін В.І.) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/876/21; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

31.05.2021 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив, посилаючись на безпідставне нарахування заявлених до стягнення сум з огляду на те, що несвоєчасне звільнення колії станції призначення виникло з вини залізниці, а саме: подавання вагонів, кількість яких значно перевищила переробну спроможність вантажних фронтів; збільшення середньодобової кількості прибуття вагонів, що призвело до ускладнень в експлуатаційній роботі станції комбінату та безпеки руху; з посиланням на положення ст.46 Статуту залізниці України щодо безоплатного терміну зберігання вантажу комбінат вважає, що облік часу користування вагонами має здійснюватися з урахуванням безоплатного терміну зберігання; зазначає, що позивачем здійснено розрахунок збору за зберігання вантажу всупереч ст.46 Статуту залізниць України та п.8 розділу 7 Правил перевезення вантажів в результаті чого термін зберігання вантажу у потягу №3303 завищено на добу; щодо стягнення збору за зберігання вантажу відповідач вказує на те, що момент затримки вантажу може наступити тільки після закінчення терміну безоплатного зберігання, тому що вантаж який знаходиться на коліях загального користування у безоплатному зберіганні не може вважатися затриманим.

14.06.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій просить суд задовольнити позов у повному обсязі; з викладеними у відзиві запереченнями відповідача не погодився, зокрема, зазначив, що в спірному випадку вагони не подавались локомотивом залізниці на фронти навантаження (вивантаження), а знаходились на передавальних коліях ст.Маріуполь-Сортувальний і згідно з умовами договору №1/28 від 28.02.2017 мали бути вивезені зі станції локомотивом відповідача впродовж 4 годин після закінчення передавальних операцій.

Ухвалою від 17.06.2021 суддя Матюхін В.І. відклав розгляд справи на 01.07.2021, встановив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив.

22.06.2021 через канцелярію суду від відповідача надішли письмові заперечення, в яких відповідач виклав свої аргументи проти обставин вказаних у відповіді на відзив, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У зв'язку з відрахуванням судді Матюхіна В.І. зі штату суддів господарського суду Донецької області, на підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Донецької області №02-01/239 від 11.08.2021 призначено повторний автоматичний розподіл справи. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2021 головуючим суддею по даній справі призначено суддю Макарову Ю.В.

Ухвалою господарського суду від 11.08.2021 суддею Макаровою Ю.В. прийнято справу №905/876/21 до провадження, вирішено розгляд справи здійснювати зі стадії розгляду справи по суті.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи у суді, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Статтею 8 Конституції України, закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Крім того, згідно п.7 ч.1 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства, зокрема, є розумні строки розгляду справи судом.

Відповідно до частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; змагальність сторін; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами тощо.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У рішенні Європейського Суду з прав людини «Савенков проти України» від 02.05.2013 «Папазов проти України» від 15.03.2012 зазначено, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Отже, строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи, поведінка заявників та об'єктивна необхідність вчинення процесуальних дій.

Так, враховуючи перебування судді Макарової Ю.В. у відпустці з 20 по 28 вересня та на лікарняному з 29 вересня по 17 жовтня 2021 включно, рішення винесено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи містять заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №00191129/2020-0001 від 30.06.2019 згідно з якої відповідач надав позивачу пропозицію (акцепт) про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Згідно з повідомленням про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-00191129/2020-0001 від 30.06.2020 позивач засвідчив прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

28.02.2017 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (залізниця) та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (власник колії) був укладений договір №1/28 (далі - договір №1/28) про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний регіональної філії «Донецька залізниця».

17.07.2018 сторонами була підписана Додаткова угода, якою були внесені зміни до вказаного договору.

Відповідно до п.1 вказаного договору (в редакції Додаткової угоди від 17.07.2018) згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику і примикає, зокрема, станцією Сартана-ІІ власника колії до станції Маріуполь-Сортувальний залізниці стрілкою №4 залізниці до колії насуву на непарну гірку власника колії; стрілкою №18 залізниці до колії розпуску на парну гірку залізниці; стрілкою №103 залізниці до колії №30 станції Маріуполь-Сортувальний залізниці і стрілкою №2 до парної горловини парка прибуття станції Маріуполь-Сортувальний залізниці. Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії.

Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці (п.5 договору).

Додатковою угодою від 17.07.2018 пункт 5 договору доповнено наступним:

«Придатність вагонів під навантаження у технічному стані (в т. ч. під подвійні операції), що прибули на станцію Маріуполь-Сортувальний та Рудна, встановлюється робітниками залізниці під час огляду вагонів на здавальних коліях з визначенням їх придатності записом у журналі ф. ВУ-15».

Також п.6 був викладений у новій редакції, абзацом 2 якого визначено: «Вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій».

Відповідно до пункту 14 договору №1/28 власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

- за користування вагонами (контейнерами) згідно Правилам користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1 (пп. «б»);

- інші збори і плати згідно Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів, Тарифного керівництва №1 (пп. «в»).

Збори і плати вносяться залізниці згідно чинного законодавства.

У пункті 3 договору №1/28 зазначено, що рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ), Інструкції з сигналізації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та маневрової роботи на залізницях України. Приймання та відправлення поїздів виконується на станціях Маріуполь-Сортувальний Залізниці та Рудна Власника колії.

Відповідно до п.19 договору № 1/28 в редакції Додаткової угоди від 17.07.2018 термін дії договору подовжено до 31.12.2018.

Пунктом 3 Додаткової угоди від 17.07.2018 сторони визначили, що додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання обома сторонами і становить невід'ємну частину вищеназваного договору.

Відповідно до п.19 договору № 1/28 в редакції Додаткової угоди від 19.11.2019 строк дії договору продовжено до 31.12.2020.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до акту про затримку вагонів №1-159 18.12.2021 о 04год. 55хв. на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці зі станції Волноваха прибув поїзд №3303 до складу якого входило 55 вагонів. В акті про затримку вагонів, зокрема, зазначено наступне: 55 вагонів віднесені на відповідальність вантажоодержувача згідно договору 1/28 на 08:48год; состав у кількості 55 вагонів був прибраний з 2-ої колії з парка прибуття ст.Маріуполь-Сорт 18.12.2020 о 22-30. В акті зазначено, що вагони простояли з вини вантажоодержувача.

Відповідно до пам'ятки про подавання вагонів №3840 час передачі вагонів при подаванні - 17.12.2020 о 08год. 48хв.

Відповідно до складеного позивачем 21.12.2020 акту загальної форми №6-732 на 2 колію ст.Маріуполь-Сортувальний Дон.зал. з вини вантажоотримувача ПрАТ ММК ім.Ілліча простоював поїзд №3303 в кількості 55 вагонів, які віднесені на відповідальність одержувача на 08год 48хв 17.12.2020 прибулих на адресу ПрАТ «ММК ім.Ілліча». Вагони з 2 колії ст.Маріуполь-Сортувальний забирані вантажовласником коліїї 55 вагонів о 22год30хв, 18.12.2020. За затримку вагонів на коліях станції нараховані наступні платежі: плата за користування 8 вагонів власності філії ЦТЛ нараховується по закінченню відповідальності одержувача, за 47 власних вагонів термін 33год42хв - 4'559,00грн. Збір за зберігання вантажу 2085т 1 доба - 25'211,80грн. Збір за зберігання власного/орендованого рухомого складу на своїх осях 5 вагонів, 1 доба - 89,20грн. Загальна сума за зберігання 25'301,00грн. Загальна сума по поїзду 29'860,00грн (без ПДВ).

Плата за користування вагонами (47 власними) у розмірі 4' 559,00грн без ПДВ За час простою була внесена до відомості плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) №23129264р.

Нарахований за час знаходження вагонів на місцях загального користування (коліях станції) збір за зберігання вантажу у розмірі 25' 301,00грн без ПДВ був внесений до накопичувальної картки (ф. ФДУ-92) №23121472.

Відомість плати за користування вагонами №23129264р та накопичувальна картка №23121472 були пред'явлені ПАТ ММК ім.Ілліча для підписання і оплати. Представник комбінату відомість і накопичувальну картку підписав із зауваженнями щодо відхилення вказаних нарахувань через їх розгляд у претензійному порядку.

Матеріали справи містять розгорнутий розрахунок нарахованих платежів по ст.Маріуполь-Сортувальний Дон.зал.

Залізниця звернулась до приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» з претензією від 10.02.2021, у якій вимагала сплатити кошти у розмірі 35832,00грн, до складу яких входить плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.

Матеріали справи містять відповідь №94/193 від 23.02.2021, якою відповідач відхилив вказану претензію.

У зв'язку з викладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості у розмірі 35' 832,00грн, з яких:

- 5'470,80грн - плата за користування вагонами;

- 30'254,16грн - збір за зберігання вантажу;

- 107,04грн - збір за зберігання рухомого складу на своїх осях.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно ст.914 Цивільного кодексу України, ст.307 Господарського кодексу України, ст.8 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форму договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги встановлено Правилами розрахунків за перевезення вантажів (додаток № 1 до пункту 2.3 названих Правил). У договорі визначаються обсяги, строки та умови надання транспортних засобів, порядок розрахунків за перевезення та додаткові послуги, а також відповідальність за порушення зобов'язань.

Відповідно до частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до положень статті 8 Закону України "Про залізничний транспорт" умови та порядок організації перевезень у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04,1998 року №457 затверджений Статут залізниць України (далі - Статут), який згідно ст.2 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у, тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (стаття 3 Статуту).

За приписами статті 64 Статуту для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії.

Статтею 71 Статуту встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

Як вже зазначалося, 17.12.2020 о 04год.55хв. на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці зі станції Волноваха прибув поїзд №3303 до складу якого входило 55 вагонів.

Згідно пам'ятки №3840 вагони були здані позивачем та прийняті відповідачем 17.12.2020 о 08год. 48хв без зауважень щодо технічного стану вагонів, що відповідачем не оспорюється.

Враховуючи умови п.6 договору № 1/28 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ «ММК Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний в редакції Додаткової угоди від 17.07.2018, відповідач повинен був забрати спірні вагони з колії станції Маріуполь-Сортувальний своїм локомотивом протягом 4-х годин після закінчення передавальних операцій. Оскільки згідно акту про затримку вагонів №1-159 та пам'ятки про подавання вагонів №3840 приймально-здавальні операції були здійснені о 08:48год. 17.12.2020, то комбінат повинен був забрати спірні вагони не пізніше 12:48год. 17.12.2020.

Фактично вагони поїзду простояли на колії станції Маріуполь-Сортувальний з 17.12.2020 08год.48хв. до 18.12.2020 22:30год, про що залізницею був складений акт загальної форми №6-732 від 21.12.2020.

Як свідчить акт про затримку вагонів №1-159 вагони були забрані локомотивом ПАТ «ММК ім. Ілліча» о 22-30год. 18.12.2020.

Загальний час простою склав 33 годин 42 хвилини.

Щодо вимог про стягнення плати за користування вагонами cуд зазначає наступне.

За час простою позивачем відповідачеві нарахована плата за користування вагонами у розмірі 4' 559,00грн без ПДВ, яка була внесена до відомості плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) №23129264р.

Згідно статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Таким чином, за період фактичного використання суб'єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.

Відтак, залізниця має право на відшкодування витрат, завданих простоєм у всіх випадках, крім тих, які стались з вини залізниці.

Отже, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства).

Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999 року, п.п.3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам'ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку. При цьому усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №864/5085).

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Час користування вагонами на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Аргументи відповідача відносно того, що у даному випадку затримка вагонів сталася з причин незалежних від відповідача, оскільки 06.01.2021 на під'їзну колію комбінату прибуло 924 вагони, що перевищило середньодобовий вагонообіг по даній станції на 21,00%, не приймаються судом з огляду на наступне.

У п. 16 Правил користування вагонами вказано на те, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником.

Таким чином, вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність.

В даному випадку спірні вагони не подавалися локомотивом залізниці на фронти навантаження (вивантаження), а знаходилися на передавальній колії ст.Маріуполь-Сортувальний та згідно з умовами договору №1/28 від 28.02.2017 року мали бути вивезені з станції локомотивом відповідача впродовж 4 годин після закінчення передавальних операцій. Зокрема, суд звертає увагу, що укладені між сторонами договори не встановлюють максимальну переробну спроможність фронтів навантаження (вивантаження) комбінату.

Посилання комбінату на визначену в акті обстеження під'їзної колії середньодобову кількість вагонів по ст.Маріуполь-Сортувальний у розмірі 219 одиниць також не приймаються, оскільки ні умови укладених між сторонами договорів, ні акт обстеження не встановлюють будь-яких обмежень щодо максимальної кількості вагонів, що мають забиратися на під'їзну колію відповідача.

З наданих відповідачем документів вбачається погодження лише середньодобової кількості вагонів, які передаються на під'їзну колію відповідача.

Відтак, посилання відповідача на п.16 Правил користування вагонами є необґрунтованим, оскільки затримка спірних вагонів відбулася саме через незабирання власником колії вагонів з передавальних колій станції Маріуполь.

Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.

Плата з подавання, забирання вагонів та маневрову роботу нараховується за Відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які оформляються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів. Відомості плати за користування вагонами, контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами оформляються в електронному або паперовому вигляді. На вимогу вантажовласника йому надається копія Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам'ятках про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку. При цьому усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (пункт 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2600 за № 864/5085).

Внесення плати за користування вагонами здійснюється у порядку, встановленому Правилами користування вагонами і контейнерами (ст.119-126 Статуту залізниць України), затвердженими наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 №113 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458.

Плата за користування вагонами нараховується згідно п.15 Правил користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1 розділ 5 Ставки плати за користування вагонами і контейнерами залізниць, пункт 1.5 (таблиця №1) з урахуванням діючого коефіцієнта телеграфної вказівки №00019/ЦМ підпісн.№Ц-4/6-60/14-19 від 29.03.2019. Застосований позивачем коефіцієнт зазначений в наказі Міністерства інфраструктури України від 22.03.2019 №205 Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.

Відповідно до положень Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26 березня 2009 року №317 встановлені, зокрема, наступні ставки плати за користування вантажними вагонами перевізника:

- за 34 годин - 64,20грн у разі виконання однієї вантажної операції.

За затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50 % від зазначених вище ставок.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 5'470,80грн з ПДВ за користування 47 власними вагонами наступним чином:

- 64,20грн х 3,023 (коефіцієнт відповідно до збірника тарифів та тел.вказівки №00019/ЦМ) = 194,077 х 50% = 97,00грн х 47 власних вагонів, з урахуванням 20% ПДВ.

Суд зазначає, що відповідно до змісту п.5.2 Тарифного керівництва №1 Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого Наказом №317 від 26.03.2009р. Міністерства транспорту та зв'язку України, при округленні до цілих гривень суми від 0,01 до 0,49грн не враховуються, від 0,5 до 0,99грн збільшуються до цілих гривень. При округленні до 0,1грн (до цілих 10 копійок) суми від 1 до 4 коп. не враховуються, від 5 до 9 коп. збільшуються до 0,1грн (до цілих 10 копійок). При округленні до цілих копійок суми від 0,1 до 0,4 коп. не враховуються, від 0,5 до 0,9 коп. збільшуються до цілих копійок.

Відтак, при визначенні кінцевого результату суми плати та зборів округлення їх результату здійснюється відповідно до вказаних вимог.

Перевіривши розрахунок заявлених позовних вимог в частині стягнення плати за користування вагонами, з урахуванням положень п.5.2 Тарифного керівництва, судом встановлено, що він є арифметично вірним, а вимоги в цій частині підлягають задоволенню у загальному розмірі 5470,80грн з ПДВ.

Щодо вимог про стягнення збору за зберігання вагонами господарський суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, 17.12.2020 о 04год. 55хв. на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці зі станції формування - Волноваха Донецької залізниці прибув потяг №3303. Час передачі 55 спірних вагонів залізницею та їх прийняття відповідачем - 17.12.2020 о 08год. 48хв., 55 спірних вагонів були прибрані з 2 колії парка прибуття станції Маріуполь-Сортувальний 18.12.2020 о 22 год. 30хв.

Позивачем при обчисленні строку безоплатного зберігання вантажу, з посиланням на п.8 Правил зберігання вантажів, відповідно до якого термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці з моменту затримки, здійснено нарахування збору за зберігання вантажу шляхом віднімання від часу перебування вагонів на коліях, зазначеного в розрахунку плати за користування (33 години 42 хвилини) 24-х пільгових годин, а саме:

- зберігання вантажу у 50-ти вагонах та власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях на колії станції 5 власних вагонів (прибрані з колії 18.12.2020 о 22год. 30хв.): 33 години 42 хвилини (час затримки, з урахуванням 4 годин на забирання вантажу) - 24год (доба безоплатного зберігання) = 9год.42хв. (неповна доба зберігання вантажів округляється до повної доби згідно з п. 2.1 гл. 3 Тарифного керівництва № 1) = 1 доба.

Відповідач не погоджується з позивачем та стверджує, що нарахування збору за зберігання вантажу повинно здійснюватись відповідно до ст.46 Статуту залізниць з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. Так, за переконанням відповідача безоплатна доба почалася з 24год. 00хв. 17.12.2020 і закінчилась о 24год.00хв. годині 18.12.2020. Отже, починаючи з 00 год.00 хв. 19.12.2020 повинен нараховуватись збір за зберігання вантажу.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач наголошує, що звільнив колії станції призначення 18.12.2020, тобто у добу безоплатного зберігання.

Відповідно до п. 46 Статуту залізниць на одержувача покладено обов'язок прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Відповідно до п.2 «Збір за зберігання вантажів на місцях загального користування» розділу «Збори за роботи та послуги, пов'язані з перевезенням вантажів» Тарифного керівництва №1 термін безоплатного зберігання обчислюється згідно з відповідними Правилами. Після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,00 гривні за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тон. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Порядок зберігання вантажів та нарахування у зв'язку із цим відповідного збору визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Мінтранспорту України № 644 від 21.11.2000.

Згідно з пп.4, 5 вищезазначених Правил термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача. Якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені п.46 Статуту залізниць, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо) (п.8 Правил зберігання вантажів).

Також в цьому пункті визначено порядок обчислення терміну безоплатного зберігання, фактично, в залежності від такого місця або наступних обставин:

- на станції призначення - з 24-ої години дати вивантаження вантажів або з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;

- при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;

- при затримці - з моменту затримки.

Згідно з абз. 2 п. 9 Правил зберігання вантажів факти затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Виходячи з п. 8, 9 Правил зберігання вантажів, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від одержувача (відправника), складається акт загальної форми (форми ГУ-23, який підписується представниками станції і вантажовласника (до яких у тому числі належать вантажовідправники та вантажоодержувачі). В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу, і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства (п.3 Правил складання актів).

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станції є акт загальної форми ГУ-23, що складений згідно з додатком №6 до Правил користування.

Господарський суд зазначає, що відповідач не спростував відомості, зазначені в акті загальної форми №6-732 від 21.12.2020. Відсутність вини відповідача у затримці вагонів останнім належними та допустимими доказами доведено не було.

Відповідно до п. 2.1 глави 2 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тонн. Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці), а також за зберігання тварин (з голови) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що затримка вагонів на станції відбулася у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу відповідачем. Факт затримки вагонів у встановленому порядку зафіксовано актом про затримку вагонів №1-159 та актом загальної форми № 6-732, відповідно до якого за затримку вагонів на коліях станції нараховані, зокрема: збір за зберігання вантажу 2085т 1 доба - 25'211,80грн; збір за зберігання власного/орендованого рухомого складу на своїх осях 5 вагонів, 1 доба - 89,20грн; загальна сума за зберігання 25'301,00грн. Зазначені суми були внесені до накопичувальної картки №23121472 форми ФДУ-92.

Господарський суд зазначає, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.

В даному випадку спірні вагони не подавалися локомотивом залізниці на фронти вивантаження, а знаходилися на передавальній колії ст.Маріуполь-Сортувальний.

У даному спірному випадку не мало місця вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці та подача вагонів під вивантаження засобами одержувача, а наявна затримка вантажу через його не вивезення зі станції одержувачем власними засобами відповідно до умов договору після оформлення передавальних операцій та підписання сторонами пам'яток про подавання вагонів. Саме цей факт став підставою для затримки вантажу, який фактично було передано одержувачу, і який знаходився на коліях станції Маріуполь-сортувальний. Іншого не доведено.

Перевіривши розрахунок позивача, господарським судом встановлено, що він є арифметично правильним, а тому підлягає задоволенню у заявленому розмірі - 30'361,20грн.

У відповідності до вимог ст.129 ГПК у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 46, 73, 74-79, 86, 91, 129, 236-238 ГПК України господарський суд,

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії "Донецька залізниця" до Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про стягнення 35'832,00грн - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченка, буд.1; код ЄДРПОУ 00191129) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (84404, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) плату за користування вагонами у розмірі 5'470,80грн, збір за зберігання вантажу у розмірі 30'361,20грн, судовий збір у розмірі 2'270,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).

Повний текст рішення, у зв'язку з перебуванням судді Макарової Ю.В. у відпустці з 20 по 28 вересня та на лікарняному з 29 вересня по 17 жовтня 2021 включно, складено та підписано 18.10.2021.

Суддя Ю.В. Макарова

Попередній документ
100393709
Наступний документ
100393711
Інформація про рішення:
№ рішення: 100393710
№ справи: 905/876/21
Дата рішення: 18.10.2021
Дата публікації: 20.10.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; перевезення, транспортного експедирування; залізницею
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (17.12.2021)
Дата надходження: 17.12.2021
Предмет позову: про стягнення 35832,00 грн.