180/2378/21
3/180/1170/21
у справі про адміністративне правопорушення
18 жовтня 2021 р. м. Марганець
Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого керівником ТОВ
"УКРПЛАТПРОМ", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 2 ст. 163-2 КУпАП,-
27 вересня 2021 року при проведенні камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПЛАТПРОМ" з питання та щодо дотримання строків подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належної до сплати суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення №0104241815 від 13.07.2021 року , розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вул.Єдності, буд. 25 встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст. 163-2 КУпАП, при здійсненні своїх посадових обов'язків - керівника ТОВ "УКРПЛАТПРОМ" не сплатив узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення №01042418150 від 13.07.2021 року у сумі 10200 грн., по терміну сплати - 31.08.2021 року, на дату перевірки не сплачено, чим порушив п. 57.3 ст. 57 Податкового Кодексу України.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 до суду не з'явився.
У відповідності до ст. 268 КУпАП присутність правопорушника під час розгляду даної категорії справ не є обов'язковою за умови належного сповіщення останнього про день, час та місце проведення судового засідання.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне право-порушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на все-бічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція частини другої статті 163-2 КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: «Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, ( ч. 1 ст. 163-2 КУпАП - неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
Санкція ч. 2 ст. 163-2 КУпАП передбачає накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 - не встановлено.
Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - не встановлено.
Провина ОСОБА_1 у вчинені зазначеного правопорушення підтверджується протоколом №23415/04-36-18-14/41816514 про адміністративне правопорушення від 27 вересня 2021 року; копією акту камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПЛАТПРОМ" з питання та щодо дотримання строків подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належної до сплати суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення №0104241815 від 13.07.2021 року №23413/04-36-18-14/41816514
від 27.09.2021 року.
Вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.163-2 КУпАП.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розмір якого визначено на рівні найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст.163-2 КУпАП, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Таким чином, для розрахунку розміру штрафу по призначеному покаранню суд за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймає суму в розмірі 17 гривень.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 24, 33, 40-1 , ч. 2 ст.163-2, 283-285 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.163-2 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 ( сто сімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Штраф повинен бути сплачений згідно зі ст.307 КУпАП протягом 15 днів від дня вручення (отримання) постанови за справою про адміністративне правопорушення в установу банку.
Копія платіжного документу подається до суду.
Своєчасно не сплачений штраф буде примусово стягнутий із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП в разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП , витрати на облік зазначеного правопорушення. Розмір витрат визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: О. С. Янжула