18.10.2021 Єдиний унікальний номер 205/9010/21
Провадження № 1-кс/205/1670/21
18 жовтня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна в межах кримінального провадження №12021041690000941 від 12 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
13 жовтня 2021 року до суду надійшло вищевказане клопотання слідчого. В обґрунтування клопотання зазначено, що 12.10.2021 року до відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов рапорт від співробітників поліції про те, що 12.10.2021 року приблизно о 16 годині 15 хвилин поблизу зовнішньої огорожі периметру Державної установи «Дніпровська виправна колонія № 89», яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, 1А, був зупинений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту поліетиленові згортки з наркотичною речовиною.
12.10.2021 року слідчим СВ відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України. На підставі ч. 3 ст. 208 КПК України в присутності двох понятих чоловічої статі було проведено обшук затриманого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: 22 згортки з ізоленти чорного кольору, всередині яких знаходилися поліетиленові згортки з порошкоподібною речовиною білого кольору, які поміщено до спец.пакету № ЕХР 0201644; згорток з ізоленти чорного кольору, всередині якого знаходився поліетиленовий згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору, який поміщено до спец.пакету № ЕХР 0201645; мобільний телефон «Samsung», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , та мобільний телефон «Nomi», у вимкненому стані, які поміщено до паперового конверту; рогатка, первинна упаковка та металевий предмет, обмотаний ізолентою, які поміщено до спец.пакету № SUD 4007583.
На підставі вищенаведеного та з метою повного і всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий звернувся до суду з цим клопотанням.
Прокурор письмово підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Згідно із ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що відділенням поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12021041690000941 від 12 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучено законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Частиною 1 статті 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з письмових матеріалів провадження, клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
При цьому із матеріалів вказаного провадження вбачається наявність сукупності підстав та розумних підозр вважати, що вказане майно за своєю суттю відповідає критеріям, що встановлені кримінальним процесуальним законодавством для речових доказів кримінального правопорушення.
Відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 12 жовтня 2021 року майно зазначене слідчим у клопотанні, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021041690000941 від 12 жовтня 2021 року
Отже, вказане майно відповідає критеріям, визначеним ст. ст. 98, 167 КПК України, і за відповідної постанови слідчого від 12 жовтня 2021 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому метою застосування арешту в цьому випадку є збереження вказаного майна.
Оскільки щодо такого майна є підтверджені ризики втрати в подальшому шляхом приховання, відчуження, пошкодження чи знищення, то слідчий суддя вважає, що незастосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Тобто, необхідність у арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже існує можливість використання цього майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Враховуючи, що вищевказане майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, слідчий у клопотанні довів необхідність арешту вказаного майна, достатність доказів, що вказують на підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, з метою збереження речових доказів та враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про накладення арешту на майно.
Керуючись ст. ст. 98, 107, 131, 132, 167, 170-172, 175, 237, 309, 400 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна в межах кримінального провадження №12021041690000941 від 12 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 12 жовтня 2021 року під час обшуку затриманого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- 22 згортки з ізоленти чорного кольору, всередині яких знаходяться поліетиленові згортки з порошкоподібною речовиною білого кольору, які поміщено до спец.пакету № ЕХР 0201644;
- згорток з ізоленти чорного кольору, всередині якого знаходиться поліетиленовий згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору, який поміщено до спец.пакету № ЕХР 0201645;
- мобільний телефон «Samsung», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , та мобільний телефон «Nomi», у вимкненому стані, які поміщено до паперового конверту;
- рогатку, первинну упаковку та металевий предмет, обмотаний ізолентою, які поміщено до спец.пакету № SUD 4007583.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1