28.09.2021 Єдиний унікальний номер 205/1705/21
Провадження №1кп/205/664/21
Єд.унік.№205/1705/21
28 вересня 2021 року Ленінський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого: судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
потерпілої: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Дніпро, кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №12021045690000026 від 11 січня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, раніше не засудженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_5 , 23 грудня 2020 року, приблизно о 21 годині 40 хвилин, перебував за місцем проживання раніше знайомої потерпілої ОСОБА_4 , на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, із корисливих міркувань, викрав майно потерпілої, а саме: бензопилу «Урал БП-45-3,0», вартістю 1444 грн.67 коп., після чого з місця злочину зник, завдавши ОСОБА_4 майнову шкоду на зазначену суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся за вчинене та підтвердив суду, що дійсно він, при вказаних в обвинувальному акті обставинах, 23 грудня 2020 року, перебуваючи за місцем проживання потерпілої ОСОБА_4 , викрав належну їй бензопилу «Урал», вартістю 1444 грн.67 коп., після чого зник.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні також підтвердила, що обвинувачений ОСОБА_5 , який допомагав їй по господарству, 23 грудня 2020 року, перебуваючи за місцем її проживання, викрав її бензопилу «Урал», вартістю 1444 грн.67 коп., завдавши їй майнову шкоду на зазначену суму.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи та правильно розуміють зміст цих обставин; у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. Роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним допит свідків в судовому засіданні, а також дослідження письмових доказів та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого та потерпілої.
Таким чином, допитавши обвинуваченого та потерпілу, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке було підтримано прокурором та кваліфікує дії обвинуваченого за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, належать до категорії кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується позитивно, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, повністю відшкодував завдану шкоду.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання, суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
З огляду на зазначене, враховуючі обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , щирого каяття останнього, а також позиції прокурора та потерпілої, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України і таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і досягнення інших цілей покарання.
На підставі ст.122 ч.2, 124 ч.2 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів при проведенні судової товарознавчої експертизи у сумі 326 грн.88 коп.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 - не обирати.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні: судово-товарознавчої експертизи №5492-20 від 15 січня 2021 року в розмірі 326 гривень 88 копійок.
Речові докази, якими було визнано: бензопилу «Урал БП-45-3,0», Т-образний металевий ключ для бензопили - залишити за належністю у потерпілої ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий: ОСОБА_1