вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"07" жовтня 2021 р. м. Вінниця Cправа № 902/490/21
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючий суддя Міліціанов Р.В.,
при секретарі Сичуку І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агросфера", вул. Собінова, буд. 1, буд. кім. 601, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49083, код - 41664249
до: Агрокооперативу приватних пайовиків "Перемога", с. Летківка, Тростянецький район, Вінницька область, 24310, код - 03730532
до: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1
про стягнення 64 930,20 грн
за участю представників:
позивача: Зайцев Володимир Анатолійович
відповідача 1: не з'явився
відповідача 2: не з'явився
17.05.2021 року на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агросфера" до Агрокооперативу приватних пайовиків "Перемога" та до ОСОБА_1 про солідарне стягнення 64 930,20 грн відсотків за користування товарним кредитом за договором купівлі-продажу № 801 від 08.05.2019 року.
Правовими підставами звернення до суду із вказаним позовом стало неналежне виконанням відповідачем 1 зобов'язань за користування товарним кредитом за договором купівлі-продажу № 801 від 08.05.2019 року, в частині оплати за поставлений товар та, як наслідок, виникнення зобов'язань з оплати заборгованості у відповідача 2 (поручителя за договором поруки).
Ухвалою суду від 19.05.2021 року зобов'язано Тростянецьку селищну територіальну громаду надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
21.05.2021 року на електронну адресу суду від Тростянецької селищної ради на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 02-17/1469 від 21.05.2021 року, в якому зазначено, що гр. ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
25.05.2021 року на адресу суду від Тростянецької селищної ради надійшов лист (вих. № 02-17/1469 від 21.05.2021 року) засобами поштового зв'язку (вх.канц. № 01-34/4753/21).
Ухвалою суду від 26.05.2021 року відкрито провадження справі № 902/490/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).
28.05.2021 на адресу суду від Тростянецької селищної ради надійшов лист (вих. № 02-17/1469 від 21.05.2021 року) засобами поштового зв'язку (вх.канц. № 01-34/4882/21).
Сторонам встановлено строки на вчинення процесуальних дій до 26.06.2021 року.
Ухвалою суду від 30.07.2021 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження у справі у справі 902/490/21 до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 27.08.2021 року.
25.08.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (№ 924 від 17.08.2021 року) (вх.канц. № 01-34/7474/21), в якому останній просить суд проводити підготовче судове засідання призначене на 27.08.2021 року без його участі та про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції з Господарським судом Дніпропетровської області.
26.08.2021 року на адресу суду від відповідача 1 надійшли пояснення (вх.канц. № 01-34/7537/21) в обґрунтування заявлених позовних вимог. Додатком додано ряд документів.
В судовому засіданні 27.08.2021 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/490/21 для судового розгляду по суті на 22.09.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання.
При цьому, судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання 22.09.2021 року в режимі відеоконференції з Господарським судом Дніпропетровської області, за участю представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агросфера".
Ухвалою суду від 30.08.2021 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.
В судовому засіданні 22.09.2021 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на підставі ч. 2 ст. 202, ч. 1 ст. 216 ГПК України до 07.10.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання від 22.09.2021 року.
При цьому, з метою оперативності судового провадження, судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання 07.10.2021 року в режимі відеоконференції з Господарським судом Дніпропетровської області, за участю представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агросфера".
Ухвалою суду від 24.09.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
28.09.2021 року до суду від представника позивача надійшло клопотання (вих. № 927 від 24.09.2021 року) про долучення до матеріалів справи доказів.
05.10.2021 року від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду (вих. № 902/490/21 від 30.09.2021 року).
Також, 05.10.2021 року від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення з урахуванням пояснень наданих відповідачем 1 (вих. № 902/490/21 від 30.09.2021 року).
В судовому засіданні 07.10.2021 року прийняв участь представник позивача. Представники відповідачів 1, 2 правом участі в судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&ес рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"), це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті колегією суддів встановлено наступне.
Правовими підставами звернення до суду позивача із вказаним позовом стало неналежне виконання Агрокооперативу приватних пайовиків "Перемога" умов договору купівлі-продажу № 801 від 08.05.2019 року в частині повного та своєчасного погашення заборгованості за поставлений товар.
Позовні вимоги до відповідача 2 обґрунтовані його солідарним обов'язком як поручителя за зобов'язаннями на підставі укладеного договору поруки № 801/1-ПОР від 08.05.2019 року.
Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агросфера" звернулось до суду з позовними вимогами про солідарне стягнення з Агрокооперативу приватних пайовиків "Перемога" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 64 930,20 грн відсотків за користування товарним кредитом за договором купівлі-продажу № 801 від 08.05.2019 року.
У письмових поясненнях відповідач 1 (б/н від 20.08.2021 року) заявлені позовні вимоги не визнає та зазначає, що у зв'язку з несвоєчасною оплатою боргу за поставлений товар в сумі 266 939,94 грн позивачем нараховано проценти в сумі 64 930,20 грн неправомірно, оскільки сукупний розмір відповідальності відповідача 1 перед позивачем становить четверту частину від вартості товару.
Відповідач зазначає, що вживав всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання за договором, зокрема в листопаді - грудні 2019 року здійснював продаж сільськогосподарської продукції (кукурудзи) по ціні нижчій, ніж у січні - лютому 2020 року, після надходження відповідних обігових коштів відповідачем 1 здійснено повний розрахунок суми боргу.
Також, у поясненнях відповідач 1 стверджує, що заявлені позовні вимоги не носять компенсаційних характер та заявлений розмір процентів є неспівмірним та непропорційним в порівняні з сумою основного боргу , в зв'язку з чим останній просить суд зменшити їх розмір.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 08.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агросфера" (Продавець) та Агрокооперативом приватних пайовиків "Перемога" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 801.
Відповідно п. 1.1. Договору Продавець зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийнята та сплатити вартість засобів захисту рослин, мікродобрив (товар), відповідно до умов даного Договору (додаткових угод та специфікацій до нього).
Продавець надає Покупцю сертифікати якості на кожну партію товару (п. 2.2 Договору).
Конкретний вид товару, його асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару наведені в Специфікаціях до даного договору. Специфікації с невід'ємною частиною даного договору. Ціна товару встановлена по домовленості сторін, а сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - Долар США. Оплата вартості товару (виконання зобов'язання) підлягає у гривні, згідно розділу 4 цього Договору (п. 3.1 Договору).
Загальна сума договору складається із суми вартості товару по всіх Специфікаціях, підписаних в рамках цього договору, які є його невід'ємною частиною, з урахуванням зміни ціни у спосіб, передбачений пунктами 4.7., 4.8. даного договору та суми процентів за користування товарним кредитом (п. 3.2 Договору).
Умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у Специфікаціях) до договору (п. 4.1 Договору).
Товарний кредит з відстроченням або з розстроченням платежу по даному договору надається на умовах сплати 0,01 % річних за користування товарним кредитом. Товарний кредит, наданий Продавцем Покупцю в межах строків визначених Умовами оплати товару у Специфікації - є строком правомірного користування товарним кредитом.
Користування товарним кредитом за межами строків встановлених Умовами оплати товару - є неправомірне користування Покупцем товарним кредитом. Якщо Покупець прострочив оплату товару, він продовжує користуватись товарним кредитом (неправомірне користування) по ставці згідно п. 7.2. даного Договору (протягом 10-ти календарних днів), а далі по ставці згідно п. 7.3 Договору (п. 4.2 Договору).
Нарахування процентів по договору здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період: з моменту фактичного відвантаження товару до дня фактичної оплати Покупцем суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту. Момент фактичного відвантаження товару - дата вказана у видатковій накладній. Якщо буде мати місце факт, що передбачений п. 4.7., 4.8. даного договору, то відповідно і нарахування процентів за користування товарним кредитом здійснюється на уже проіндексовану згідно п.4.7. чи п. 4.8. суму вартості товару (боргу) по договору, тобто на ПСП (п. 4.3 Договору).
При розрахунку процентів день надання товару у кредит та оплата вартості товару проданого у кредит, вважається як один день, при цьому день надання товару у кредит не включається до розрахунку, а день оплати - включається. При розрахунку процентів кількість днів в місяці приймається за фактичну кількість днів, а в році - 365. Якщо Покупець прострочив оплату товару проданого в кредит, проценти нараховуються на суму заборгованості по товарному кредиту і за весь період прострочення, до дати його фактичної оплати. Дата фактичної оплати це - дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 4.4 Договору).
Сплата процентів за користування товарним кредитом здійснюється Покупцем у термін, який визначається: датою, яка вказана в Умовах оплати у Специфікації, як останній день строку оплати вартості товару проданого в кредит, а якщо Покупець прострочив оплату товару (неправомірне користування), оплата процентів здійснюється Покупцем щоденно і по дату фактичної оплати вартості товару проданого в кредит; датою фактичної оплати вартості товару проданого в кредит, у випадку дострокової оплати товару; товар вважається оплаченим Покупцем у момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 4.5 Договору).
Згідно п. 4.6 Договору оплата вартості товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились та узгодили зміну ціни на товар в межах періоду часу, що вказаний у п. 4.7. даного Договору та згідно способів викладених у пунктах 4.7., 4.8., даного Договору.
Право власності на товар переходить до Покупця в момент одержання ним товару, супровідних документів, та підписання накладних на передачу товару (п. 5.1 Договору).
Базис поставки Товару - EXW склад Продавця (згідно Інкотермс у редакції 2010 року), якщо інші умови поставки не передбачені у Специфікації (п. 5.2 Договору).
Якщо умови поставки відмінні від EXW, про що зазначено у Специфікації, то доставка товару Покупцю здійснюється за рахунок Продавця, оскільки вартість доставки є складовою ціни на товар, навіть при умові доставки товару після переходу права власності на товар до Покупця, в тому числі, при умові відповідального зберігання товару (п. 5.3 Договору).
Прийом товару по кількості і якості та документів згідно п. 4.12. Договору проводиться Покупцем у момент одержання товару від Продавця. Покупець зобов'язаний перевірити комплектацію, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), а також відсутність ознак ушкодження і псування товару й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмово заявити Продавцю. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим Покупцем, а документи, передбачені п. 4.12. Договору, - йому переданими (п. 5.4 Договору).
Відповідно до п. 7.2 Договору, якщо Покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, на прострочену суму нараховуються 35 % процентів річних за користування товарним кредитом від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, та протягом 10-ти календарних днів, тобто до моменту, коли починає діяти інша процентна ставка, визначена у п. 7.3. цього Договору.
Якщо Покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, через 10 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 350 процентів річних за користування товарним кредитом.
Договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2021 року (п. 13.1 Договору).
Специфікаціями № 1 від 13.05.2019 року, № 2 від 22.05.2019 року, № 3 від 15.07.2019 року, № 4 від 29.08.2019 року, № 5 від 15.10.2019 року, № 6 від 31.10.2019 року до договору сторони узгодили конкретний вид товару, його асортимент, кількість, ціну, строк поставки та умови оплати товару, що має передаватися позивачем.
На виконання умов договору та специфікацій № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6 позивачем передано відповідачу 1 товар на загальну суму 266 939,94 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 1487 від 13.05.2019 року на суму 11 910,60 грн; № 1504 від 14.05.2019 року на суму 22 548,90 грн; № 1788 від 22.05.2019 року на суму 159 607,44 грн; № 3020 від 17.07.2019 року на суму 11 832,84 грн; № 3515 від 30.08.2019 року на суму 24 677,16 грн; № 4080 від 16.10.2019 року на суму 11 527,80 грн; № 4201 від 31.10.2019 року на суму 24 835,20 грн;
Відповідачем по договору здійснено наступні платежі:
1-й платіж від 03.07.2019 року в сумі 12 053,18 грн - зарахований на часткове погашення проіндексованої суми вартості товару (боргу) по оплаті 20% товарного кредиту зі строком платежу до 27.05.2019 року);
2-й платіж від 08.07.2019 року в сумі 19 656,58 грн - зарахований на повне погашення проіндексованої суми вартості товару (боргу) по оплаті 20% товарного кредиту зі строком платежу до 27.05.2019 року (19 593,31 грн) + на часткове погашення проіндексованої суми вартості товару (боргу) по оплаті 80% товарного кредиту зі строком платежу до 25.10.2019 року (63,27 грн);
3-й платіж від 22.10.2019 року в сумі 2 329,22 грн - зарахований на повне погашення проіндексованої суми вартості товару (боргу) по оплаті 20% товарного кредиту зі строком платежу до 16.10.2019 року (2 323,18 грн) + на часткове погашення проіндексованої суми вартості товару (боргу) по оплаті 80% товарного кредиту зі строком платежу до 31.10.2019 року (6,04 грн);
4-й платіж від 22.11.2019 року в сумі 100 000,00 грн - зарахований на повне погашення проіндексованої суми вартості товару (боргу) по оплаті 100% товарного кредиту зі строком платежу до 20.10.2019 року (31 961,20 грн) + на часткове погашення проіндексованої суми вартості товару (боргу) по оплаті 80% товарного кредиту зі строком платежу до 25.10.2019 року (17 618,81 грн) + на повне погашення проіндексованої суми вартості товару (боргу) по оплаті по іншому договору купівлі-продажу № 531 від 02.04.2019 року (50 419,99 грн), який не є предметом цього позову, копія якого разом з копіями специфікації № 1 від 02.04.2019, видаткової накладної № 785 від 17.04.2019 року, довіреності № 25 від 15.04.2019 року;
5-й платіж від 11.12.2019 року в сумі 150 000,00 грн - зарахований на повне погашення проіндексованої суми вартості товару (боргу) по оплаті 80% товарного кредиту зі строком платежу до 25.10.2019 року (99 432,01 грн) + на повне погашення проіндексованої суми вартості товару (боргу) по оплаті 100% товарного кредиту зі строком платежу до 25.10.2019 року (10 837,82 грн) + на повне погашення проіндексованої суми вартості товару (боргу) по оплаті 100% товарного кредиту зі строком платежу до 25.10.2019 року (23 168,10 грн) + на повне погашення проіндексованої суми вартості товару (боргу) по оплаті 80% товарного кредиту зі строком платежу до 31.10.2019 року (8 808,52 грн) + на часткове погашення проіндексованої суми вартості товару (боргу) по оплаті 100% товарного кредиту зі строком платежу до 30.11.2019 року (7 753,55 грн);
6-й платіж від 21.01.2020 року в сумі 34 000,00 грн зарахований на повне погашення проіндексованої суми вартості товару (боргу) по оплаті 100% товарного кредиту зі строком платежу до 31.11.2019 року (16 207,92 грн) + на часткове погашення процентів за користування товарним кредитом (17 792,08 грн).
Також, 08.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агросфера" (Кредитор) та Агрокооперативом приватних пайовиків "Перемога" (Боржник, Відповідач 1) та ОСОБА_1 (Поручитель, Відповідач 2) укладено договір поруки № 801/1-ПОР.
3а даним договором поруки Поручитель поручається перед Кредитором Боржника за виконання Боржником свого обов'язку по основному договору, погодженого у розділі 2 даного договору поруки (п. 1.1 Договору).
Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення зобов'язань Боржником по основному договору, погодженого у розділі 2 Договору поруки. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи: сплату суми вартості товару, проданого в кредит, з урахуванням зміни ціни на Товар у спосіб, передбачений основним договором; сплату процентів за користування товарним кредитом, передбачених основним договором; сплату неустойки (штрафу, пені), передбаченої основним договором (п. 1.2 Договору).
Згідно п. 1.3 Договору сторони даного договору поруки: Кредитор, Поручитель та Боржник узгодили, що після підписання даного договору поруки, у Кредитора та Боржника с право змінювати умови основного договору. Даний договір поруки діє на всі зміни, доповнення, додаткові угоди, додатки та специфікації до основного договору, які будуть підписані у майбутньому, тобто після підписання даного договору поруки. Поручитель надає свою згоду на зміну основного договору, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя.
Поручитель відповідає солідарно та в повному обсязі по зобов'язанням Боржника перед Кредитором по основному договору. При цьому Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх Боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Даним договором поруки забезпечується виконання зобов'язання у повному обсязі (п. 1.4 Договору).
У разі порушення зобов'язання Боржником по основному договору. Кредитор має право, на власний вибір, направити Поручителю письмову вимогу виконати забезпечене порукою зобов'язання або пред'явити позов з вимогами до Поручителя (п. 4.1 Договору).
Поручитель повинен виконати, забезпечене порукою зобов'язання, викладене у письмовій вимозі або викладене у тексті позовної заяви Кредитора згідно умов, що передбачені основним договором (п. 4.2 Договору).
Відповідно п. 5.1 Договору у разі порушення Боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник.
За твердженнями позивача, станом на 21.01.2020 року загальна сума процентів за користування товарним кредитом по договору складає 82 722,28 грн - 17 792,08 грн (залишок від 6-го платежу відповідача 1 від 21.01.2020 в сумі 34 000,00 грн., який зарахований на часткове погашення процентів за користування товарним кредитом по договору) = 64 930,20 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Частиною 1 ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони маю право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 1 ч.1 ст. 208 ЦК України встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом.
За матеріалами справи судом встановлено виконання зі сторони позивача зобов'язання з передачі товару на користь відповідача.
Обставин щодо обсягу переданого товару, порушення строків оплати його вартості, періодів прострочення виконання грошових зобов'язань, правильності розрахунку ціни позову не заперечувались відповідачем.
Тому, суд вважає доведеними фактичні обставини справи, які викладені позивачем у позовній заяви. з урахуванням змісту відзиву та вимоги ч. 1 ст. 75 ГПК України.
З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся до суду, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.
Тому, у позивача виникло право щодо нарахування товарного кредиту у погоджених сторонами розмірах.
Відносно відповідальності поручителя суд враховує наступне.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України, згідно яких у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Частиною 1 ст. 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. 1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
У частині 2 названої статті встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Зі змісту Договору поруки №801/1-ПОР від 08.05.2019 року, поручитель зокрема відповідає за сплату процентів за користування товарним кредитом, строк поруки становить 4 роки.
Отже, поручитель був обізнаний з розміром відсотків за користування товарним кредитом.
Згідно чинної редакції ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя.
Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя.
Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.
На момент розгляду справи не закінчився перебіг строку дії договору поруки.
Таким чином. відповідачами не спростовано виникнення солідарного обов'язку зі сплати відсотків за користування товарним кредитом.
Відтак, права позивача є порушеними і підлягають судовому захисту.
Водночас, визначаючись з правовою природою нарахованих відсотків, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
На підставі ч. 5 ст. 695 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.
Тому, сторонами правомірно погоджено розмір відсотків за користування товарним кредитом з дати передання товару.
При цьому, суд враховує, що сторонами розмежовано ставку товарного кредиту у випадку правомірного користування коштами та понад строк оплати товару, збільшивши базову ставку з 0,01% до 35% (протягом 10 днів прострочення) та 350%
Тобто, розмір товарного кредиту поставлено у залежність від періоду прострочення виконання основного зобов'язання, наслідком прострочення є збільшення відсотків у 3 500 та 35 000 разів відповідно.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ЦК України).
Верховний Суд зазначає, що системний аналіз частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 ЦК України дозволяє дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 ЦК України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.
Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 922/3578/18).
Тому, при тлумаченні прав сторін на свободу договору, суд приймає до уваги висновки Верховного Суду також при застосуванні ч. 5 ст. 694 ЦК України.
Суд враховує, що положеннями ч. 5 ст. 695 ЦК України лише передбачено право сторін продовжити період нарахування товарного кредиту з дати передачі товару, однак норма ЦК України не передбачає можливості встановлювати різні ставки відсотків за користування товарним кредитом.
Таким чином, визначивши у Розділі Договору купівлі - продажу №801 від 08.05.2019 року "Правові наслідки порушення умов Договору (зобов'язання)", підвищеної розмір відсотків за користування товарним кредитом як наслідок прострочення грошових зобов'язань, Сторони протиправно відступили від змісту ч. 5 ст. 694 ЦК України.
За визначеними положеннями п. п. 7.2., 7.3. Договору поняття відсотків відповідає приписам ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка передбачає нарахування відсотків у збільшеному розмірі як міру цивільної відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
За правовими висновками Великої Палати Верховного Суду "Jura novit curia - суд знає закони», тому має самостійно здійснити правильну правову кваліфікацію спірних відносин, навіть якщо позивач у ній помилився (Постанова у справі № 662/397/15-ц від 08.06.2021).
Обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд.
Тобто суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Подібні висновки, в аспекті правової оцінки нарахування штрафних санкцій та відсотків річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, наведено Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 01.06.2021 року у справі № 910/12876/19.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються в конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Приписами частин другої та третьої статті 6 та статті 627 ЦК України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.
Приписи частин другої та третьої статті 6 та статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.
Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.
Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов'язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору (справедливість, добросовісність, розумність). Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення.
Щодо обрання варіанту реалізації розсуду суду у контексті застосування його у системному зв'язку з нормами законодавчих актів, а саме статей 3, 549, 628, 629 ЦК України та статті 61 Конституції України слід керуватися визначеним частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відтак реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв'язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи.
З урахуванням змісту Договору купівлі - продажу №801 від 08.05.2019 року, способів визначення ставок товарного кредиту, враховуючи правові висновки Верховного Суду, суд надає самостійну кваліфікацію спірним правовідносинам та вважає погоджений сторонами розмір відсотків на рівні 35% (п. 7.2. Договору) та 350% (п. 7.3. Договору) мірою відповідальності за порушення грошових зобов'язань, можливість застосування якої передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Підсумовуючи суд надає правову оцінку нарахованим позивачем відсотків в сумі 64 930,20 грн, як товарному кредиту за ставкою 0,01 %, що передбачена п. 4.2. Договору, а також як відсотків за прострочення виконання грошового зобов'язання у збільшеному згідно п. п. 7.2., 7.3. Договору розмірі, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Тому, позивачем помилкового ототожнено весь розмір нарахованих відсотків як товарний кредит (ст. 694 ЦК України) та не відмежовано їх від міри цивільної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відмінність між поняттями правомірного нарахування процентів та внаслідок прострочення виконання зобов'язань наведено також у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року усправі № 444/9519/12.
Крім того, судом встановлено недоліки при визначенні періоду нарахування відсотків.
Зокрема, незважаючи на визначення у специфікаціях строків розрахунку "до певної дати", позивачем початок нарахування відсотків визначено з цієї дати, яка була останнім днем виконання грошового зобов'язання.
Також, позивачем не враховано обставин коли останній день виконання зобов'язань припадав на вихідний день.
До строку нарахування відсотків включено дати повного розрахунку, хоча у момент зарахування коштів, зобов'язання перестає бути простроченим.
З урахуванням застосовних норм матеріального права та помилкового визначення періодів нарахування відсотків, судом самостійно обчислено розмір товарного кредиту за ставкою 0,01% за кожною специфікацією, а також відсотків річних у розмірі 35% протягом 10 днів прострочення та 350% річних за наступний період:
Специфікація №1 - прострочення з 22.10.2019 року:
- товарний кредит 0,01% з 22.10.2019 по 21.11.2019 на суму 33 043,29 грн = 0,28 грн;
- відсотки річні: 35% з 22.10.2019 по 31.10.2019 на суму 33 043,29 грн = 316,85 грн;
- 350% з 01.11.2019 по 21.11.2019 на суму 33 043,29 грн = 6 653,92 грн.
Специфікація №2 - прострочення 20% з 28.05.2019 року:
- товарний кредит 0,01% з 28.05.2019 по 02.07.2019 на суму 32 364,39 грн = 0,32 грн;
з 03.07.2019 по 07.07.2019 на суму 19 949,72 грн = 0,03 грн;
- відсотки річні 35% з 28.05.2019 по 06.06.2019 на суму 32 364,39 = 310,34 грн;
350% з 07.06.2019 по 02.07.2019 на суму 32 364,39 = 8 068,93 грн;
з 03.07.2019 по 07.07.2019 на суму 19 949,72 = 956,49 грн.
Специфікація №5 - прострочення 20% з 17.10.2019 року:
- товарний кредит 0,01% з 17.10.2019 по 21.10.2019 на суму 2 305,56 = 0,00 грн;
- відсотки річні: 35% з 17.10.2019 по 21.10.2019 на суму 2 305,56 = 11,05 грн.
Специфікації №3, 4 - прострочення з 26.10.2019 року:
- товарний кредит 0,01% з 26.10.2019 по 21.11.2019 на суму 36 246,46 = 0,27 грн; з 22.11.2019 по 10.12.2019 на суму 34 767,89 = 0,18 грн;
- відсотки річні: 35% з 26.10.2019 по 04.11.2019 на суму 36 246,46 = 347,57 грн;
350% з 05.11.2019 по 21.11.2019 на суму 36 246,46 = 5 908,67 грн;
з 22.11.2019 по 10.12.2019 на суму 34 767,89 = 6 334,42 грн.
Специфікація №2 - прострочення 80% з 26.10.2019 року:
- товарний кредит 0,01% з 26.10.2019 по 21.11.2019 на суму 123 710,67 = 0,92 грн;
з 22.11.2019 по 10.12.2019 на суму 118 968,11 = 0,62 грн;
- відсотки річні 35% з 26.10.2019 по 04.11.2019 на суму 123 710,67 = 1 186,27 грн;
350% з 05.11.2019 по 21.11.2019 на суму 123 710,67 = 20 166,53 грн;
з 22.11.2019 по 10.12.2019 на суму 101 349,30 = 18 465,01 грн.
Специфікація №5 - прострочення 80% з 01.11.2019 року:
- товарний кредит 0,01% з 01.11.2019 по 21.11.2019 на суму 9 294,11 = 0,05 грн;
з 22.11.2019 по 10.12.2019 на суму 9 005,89 = 0,05 грн;
- відсотки річні: 35% з 01.11.2019 по 10.112019 на суму 9 294,11 = 89,12 грн;
350% з 11.11.2019 по 21.11.2019 на суму 9 294,11 = 980,34 грн;
з 22.11.2019 по 10.12.2019 на суму 9 005,89 = 1 640,80 грн.
Специфікація №6 - прострочення 80% з 03.12.2019 року:
- товарний кредит 0,01% з 03.12.209 по 10.12.2019 на суму 23 881,45 = 0,05 грн; з 11.12.209 по 20.01.2020 на суму 16 207,92 = 0,18 грн;
- відсотки річні: 35% з 03.12.209 по 10.12.2019 на суму 23 881,45 = 183,20 грн;
з 11.12.2019 по 12.12.2019 на 16 207,92 = 31,08 грн;
350% з 13.12.2019 по 20.01.2020 на суму 16 207,92 = 6 052,83 грн.
Загалом судом визначено суму товарного кредиту у розмірі 2,95 грн, відсотків річних: 77 692,37 грн.
При цьому, позивачем надано розрахунок проіндексованої суми вартості товару у розмірі 17 792,08 грн, при формуванні ціни позову позивачем самостійно зменшено вимоги на вказаний розмір.
Тобто, за рахунок суми індексації розмір заборгованості по товарному кредиту та відсоткам становить: 2,95 + 77 692,37 - 17 792,08 = 59 903,24 грн - відсотків річних (оскільки товарний кредит повністю погашено за рахунок проіндексованої суми вартості товару).
Підсумовуючи суд вважає обґрунтованими позовні вимоги у розмірі 59 903,24 грн відсотків за порушення строків виконання грошових зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 801 від 08.05.2019 року.
Тому, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог про солідарне стягнення 5 026,96 грн.
При визначенні остаточної суми стягнення відсотків за порушення строків виконання грошових зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 801 від 08.05.2019 року суд враховує наступне.
За своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов'язання.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Також, у справі №902/417/20 (Постанова ВП ВС від 18.03.2020 року) Велика палата виключила мотиви судів попередніх інстанцій щодо ототожнення понять пені та відсотків річних.
Дослідивши матеріали даної справи, суд враховує:
- ступінь виконання грошових зобов'язань відповідачем, які погашені у повному обсязі;
- термін, який є незначним та становить від 7 до 53 днів за різними платежами;
- захищеність інтересів позивача шляхом нарахування суми товарного кредиту;
- погашення частини відсотків річних за рахунок зарахування проіндексованої вартості товару;
- розмір відсотків, заявлений позивачем становить близько 40% від вартості товару.
Таким чином, суд вважає, що наведене вище у своїй сукупності є винятковими обставинами, які є підставою для застосування положення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ЦК України та зменшення відсотків річних з урахуванням зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду.
Першочергово враховуючи ступінь виконання відповідачем основного зобов'язання та періоду прострочення, суд доходить висновку, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, про наявність достатніх правових підстав для зменшення на 70% від обчисленої судом суми відсотків річних, тобто 41 932,27 грн.
Зменшення даних виплат за переконанням суду у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача від знецінення грошових коштів, понесених втрат щодо несвоєчасного отримання розрахунку, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.
Отже, з відповідачів слід стягнути солідарно 17 970,97 грн.
У сукупності суд відмовляє у задоволенні вимоги позову в частині стягнення 46 959,23 грн.
Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому. зменшення судом відсотків річних, не впливає на розподіл судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено 2 270,00 грн судового збору.
Позовні вимоги заявлено обґрунтовано на 92,26%, тому з відповідача слід стягнути 2 094,30 грн судового збору, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 175,70 грн - залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Агрокооперативу приватних пайовиків "Перемога" (с. Летківка, Тростянецький район, Вінницька область, 24310, код - 03730532) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агросфера" (вул. Собінова, буд. 1, буд. кім. 601, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49083, код - 41664249) 17 970,97 грн відсотків за порушення строків виконання грошових зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 801 від 08.05.2019 року.
3. Стягнути з Агрокооперативу приватних пайовиків "Перемога" (с. Летківка, Тростянецький район, Вінницька область, 24310, код - 03730532) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агросфера" (вул. Собінова, буд. 1, буд. кім. 601, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49083, код - 41664249) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 094,30 грн у рівних частинах, тобто по 1 047,15 грн з кожного.
4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 175,70 грн - залишити за позивачем.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Примірник повного судового рішення протягом двох днів з дня складання направити учасникам справи в електронній формі на офіційні електронні адреси; за відсутності офіційної електронної адреси - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв'язку за наступними електронними адресами: agrosfera@agrosfera.ua, dp.arbitr.gov.ua.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повний текст судового рішення складено 18 жовтня 2021 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. 4 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Собінова, буд. 1, буд. кім. 601, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49083)
3 - відповідачу 1 (с. Летківка, Тростянецький район, Вінницька область, 24310)
4 - відповідачу 2 ( АДРЕСА_2