вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"07" жовтня 2021 р. Cправа № 902/803/21
Суддя Господарського суду Вінницької області О.Нешик, при секретарі судового засідання Н.Шаравській, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", м.Київ
до Подільської митниці Держмитслужби, м.Вінниця
про стягнення 111685,29 грн заборгованості згідно договору постачання електричної енергії
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Македонського Олександра Валерійовича (повноваження згідно виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ)
03.08.2021 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" про стягнення з Подільської митниці Держмитслужби 111685,29 грн заборгованості, нарахованої в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії споживачу №288/20 від 19.06.2020 стосовно оплати за отриману електричну енергію в січні 2021, з якої: 94503,73 грн - основний борг, 15876,63 грн - пеня, 1304,93 грн - 3 % річних.
Правовими підставами звернення до суду позивача із вказаним позовом стало неналежне виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу (UA-2020-05-08-004235-b) від 19.06.2020 в частині оплати за спожиту електроенергію.
Ухвалою суду від 11.08.2021 відкрито провадження у справі №902/803/21 та призначено судове засідання на 07.10.2021.
01.09.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом з доданими документами.
15.09.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив разом з доказами її направлення відповідачу.
На визначену судом дату (07.10.2021) в судове засідання з'явився представник відповідача, який заперечив проти позовних вимог з підстав та за обставин, викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник позивача не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, ухвалою суду, яка надсилалась на офіційну електронну адресу позивача.
Окрім того, суд зазначає, що ухвали суду у справі №902/803/21 офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.
Відтак у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення позивача про дату, час та місце слухання справи.
Суд зазначає про те, що будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від позивача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Суд враховує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Недотримання строків розгляду справ судом порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"), а також в організації судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Частиною першою ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд враховує, що неявка представника позивача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.
В судовому засіданні (07.10.2021) суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по суті позовних вимог та орієнтовний час повернення.
На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін в судове засідання не з'явилися.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено наступне.
19.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (постачальник) та Подільською митницею Держмитслужби (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу (UA-2020-05-08-004235-b).
Відповідно до п.2.1. Договору постачальник продає електричну енергію Споживачу згідно Додатку №1 Специфікація до Договору (код ДК 021:2015-09310000-5- Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до умов п. 5.3 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, що готується постачальником), яка є додатком 2 до Договору.
Строк (термін) поставки (передачі) електричної енергії: протягом 2020 року (пункт 3.1. Договору).
Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією (що готується постачальником), яка є додатком 2 до цього Договору (п.5.3. Договору).
Згідно умов п.5.7. Договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до умов п. 5.8. Договору розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок.
При цьому Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника.
Оплата вважається здійснюється після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Оплата за цим Договором має бути здійснена Споживачем до 15-го - (п'ятнадцятого) числа наступного місяця за розрахунковим, оплата за цим Договором здійснюється на підставі рахунку та акту прийому-передачі, які надаються Постачальником не пізніше 10-го (десятого) числа наступного місяця за розрахунковим.
Пунктом 5.10. Договору встановлено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі 0,1% вартості електричної енергії, з оплати якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Відповідно до п.6.2. Договору Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору; своєчасно розрахуватися з Постачальником за спожиту електричну енергію.
Згідно пункт 8.1., 8.2. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством. Постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі 0,1% вартості електричної енергії, з оплати якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2020, але у будь-якому випадку діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п.12.1 Договору).
Додатковою угодою від 24.12.2020 №5-572/20 сторони продовжили строк дії договору від 19.06.2020 №288/20 до 31.03.2021.
Відповідно до додаткової угоди від 29.01.2021 №6-34/21, з урахуванням річного плану закупівель Подільської митниці Держмитслужби встановлено суму договору на 2021 рік у розмірі 176 399,90 грн, у тому числі за рахунок кошторисних призначень на суму 170 050,04 грн та за рахунок орендарів у сумі 6 349,86 грн.
Так, на виконання умов Договору №288/20 від 19.06.2020 ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" поставив у січні 2021, а споживач Подільська митниця Держмитслужби прийняв електричну енергію, як товарну продукцію на загальну суму 94 503,73 грн.
Згідно Акта звірки взаєморозрахунків від 09.04.2021 року заборгованість Подільської митниці Держмитслужби за січень 2021 за даними позивача становить 94503,73 грн.
Однак, як вбачається з даного Акта звірки взаєморозрахунків споживач Подільська митниця Держмитслужби не погодився з нарахованою заборгованістю за січень 2021 у розмірі 94 503,73 грн за поставлену йому електричну енергію в обсязі 84 095 кВт.
Не погоджуючись із заявленими позовними вимогами відповідач Подільська митниця Держмитслужби 01.09.2021 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти заявлених вимог та просив відмовити у задоволенні позову.
Суть заперечень зводиться до наступного.
Відповідно до умов укладеного договору та додаткових угод до нього, було чітко визначено строк дії договору та суму договірних зобов'язань, а саме строк до 31.03.2021 та загальна вартість 176399,90 грн, в т.ч. 170050,04 грн за рахунок кошторисних призначень митниці та за рахунок орендарів у сумі 6349,86 грн.
Згідно акту №00000001635 від 31.01.2021 року обсяг склав 41897,82000 кВт год. на суму 144974,83 грн.
Згідно акту №00000006004 від 31.03.2021 обсяг склав 7246,75000 кВт год. на суму 25075,21 грн.
Загалом за вказаний період, у відповідності до умов укладеного договору відповідачем отримано та оплачено за електричну енергію за рахунок кошторисних призначень 170050,04 грн, що відповідає розміру, визначеному, зокрема, п.1 додаткової угоди № 6 - 34/21 від 29.01.2021;
- зареєстровано бюджетне зобов'язання у ГУ ДКСУ Вінницької області від 03.02.2021 №288/20 на суму 170050,04 грн;
- згідно наданих Постачальником актів приймання - передачі електричної енергії за січень 2021 (акти від 31.01.2021 №00000001635 на суму 144974,83 грн та від 31.03.2021 №00000006004 на суму 25075,21 грн) зареєстровані бюджетні фінансові зобов'язання від 16.02.2021 №00000001635 та від 01.04.2021 №00000006004),
- здійснена оплата у сумі 170050,04 грн, яка дорівнює сумі договору (платіжні доручення від 16.02.2021 №104 на суму 144974,83 грн та від 01.04.2021 №314 на суму 25075,21 грн).
Таким чином, на переконання відповідача ним відповідно до умов укладеного договору було отримано і повністю оплачено визначені договором обсяги наданої постачальником електроенергії.
Договором №288/20 від 19.06.2020 та додатковими угодами до нього постачання будь-яких додаткових обсягів електричної енергії, на суму 94503,73 грн не передбачено, а відтак посилання позивача на вказаний договір, як на підставу постачання електроенергії є безпідставним.
Непогоджене в будь-який спосіб з Споживачем надання Постачальником додаткових обсягів електроенергії, що значно перевищує обсяги, обумовлені договором, без укладення відповідної угоди на постачання таких додаткових обсягів електроенергії, свідчить про неналежне виконання постачальником умов укладеного договору № 288/20 від 19.06.2020 про постачання електричної енергії споживачу.
Відсутність належного контролю з боку Постачальника за обсягами електроенергії, яка ним надавалась Споживачу без укладення відповідного договору на постачання, також свідчить про порушення Постачальником п.п.13 п.7.2. Договору №288/20 від 19.06.2020, яким визначено обов'язок постачальника протягом 3 (трьох) днів від дати, коли Постачальнику стало відомо про нездатність продовжувати постачання електричної енергії Споживачу проінформувати Споживача про, зокрема, наслідки невиконання цього та інші права.
Всупереч вимогам п.4.2. Договору №288/20 від 19.06.2020 Постачальник електроенергії не виконав свій обов'язок та не проінформував вчасно та повному обсязі Споживача про умови додаткового постачання електричної енергії, яка постачалася ним фактично поза умовами укладеного договору на постачання без укладення відповідної додаткової угоди тощо.
Крім того, Подільська митниця Держмитслужби є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. При цьому, як зазначалось вище, з урахуванням річного плану закупівель Подільської митниці Держмитслужби встановлено суму договору на 2021 рік у розмірі 176 399,90 грн, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі, укладеному у 2020 році (згідно п.4 статті 36 ЗУ від 25.12.2015 "Про публічні закупівлі"), у тому числі за рахунок кошторисних призначень на суму 170 050,04 грн та за рахунок орендарів у сумі 6 349,86 грн.
При цьому, з урахуванням вимог п.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не могли бути змінені після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.
Відтак, вимога позивача щодо оплати електроенергії за січень 2021 на суму 94503,73 грн без підписання відповідного договору на поставку вказаної електроенергії є безпідставною, оскільки вказані кошти не є заборгованістю за договором про постачання №288/20 від 19.06.2020.
З цих же підстав відповідач заперечує проти стягнення пені в сумі 15876,63 грн та 3% річних в сумі 1304,93 грн.
У відповіді на відзив позивач в спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зазначає про те, що відповідно до п.2.1 Договору позивач продав електричну енергію споживачу (згідно Додатку №1 Специфікація до Договору) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
29.01.2021 між постачальником ТОВ "Енерджі Трейд Груп" та споживачем Подільською митницею Держмитслужби було укладено Додаткову угоду №7-35/21 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу №288/20 від 19.06.2020, відповідно до умов якої у січні 2021 позивач поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 264553,77 грн в обсязі 84 095 кВт*год.
Постачальник ТОВ "Енерджі Трейд Груп" звернувся з запитом до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" щодо надання інформації про фактичний обсяг електричної енергії поставленою Подільській митниці Держмитслужби у січні 2021.
Зазначена обставина підтверджена інформацією АТ "Вінницяобленерго", яка була надана на запит ТОВ "Енерджі Трейд Груп" за №1214 від 14.07.2021. Поставлена електрична енергія прийнята відповідачем без зауважень.
Однак, відповідач в порушення вимог укладеного договору було проведено лише часткову оплату за отриману електричну енергію в лютому 2021 на суму 144 974,83 грн, в квітні 2021 на суму 25 075,21 грн.
Станом на 02.08.2021 розмір основного боргу відповідача перед позивачем становить 94 503,73 грн.
Станом на день розгляду справи в суді вказана сума відповідачем добровільно не сплачена.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу №288/20 від 19.06.2020 в частині прострочення оплати використаної електричної енергії, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 94503,73 грн - основного боргу, 15876,63 грн - пені, 1304,93 грн - 3 % річних.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Частиною 2 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.712 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
У відповідності до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".
Відповідно до п.6.1 Правил користування електроенергією розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору.
Згідно підпункту 2 п.10.2 Правил користування електроенергією споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно умов п.п. 1, 4 п.6.2 Договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору; своєчасно розраховуватися з постачальником за спожиту електричну енергію.
Відповідно до умов п.п. 8.1 - 8.2 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством. Постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі 0,1% вартості електричної енергії, з оплати якої допущено прострочення за кожний день прострочення.
Строк (термін) поставки (передачі) електричної енергії: протягом 2020 року.
Частиною 2 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до положень п.п.3 п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, споживач електричної енергії зобов'язаний припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.
Отже, споживач Подільська митниця Держмитслужби зобов'язаний був припинити власне споживання електроенергії в разі споживання більшого обсязі, ніж передбачено умовами договору, та повідомити про це постачальника.
Споживач електричної енергії зобов'язаний не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією на об'єкті споживача письмово повідомити електропостачальника, оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про розірвання договорів та розрахуватися за електричну енергію, включаючи день виїзду (абзац 16 п.п.1 п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії).
Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії оператор системи в межах території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує розподіл електричної енергії власними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не виконують функції оператора системи.
Контроль обсягів фактично спожитої електроенергії не входить до обов'язків та повноважень постачальника.
Обсяги спожитої електричної енергії має контролювати сам споживач та повідомляти постачальника про припинення постачання.
Відповідно до 4.9 ПРРЕЕ передбачено, що у разі застосування порядку розрахунків плановими платежами величина планового платежу (або порядок її визначення), терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку, початок та тривалість розрахункового періоду, кількість планових періодів, що входять до складу розрахункового періоду, та їх тривалість зазначаються у комерційній пропозиції електропостачальника.
Після закінчення розрахункового періоду, обумовленого в комерційній пропозиції, здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена за цей розрахунковий період, відповідно до фактичного обсягу спожитої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду.
Фактичний обсяг спожитої електричної енергії споживачем Подільською митницею Держмитслужби у січні 2021 року становить 84 095 кВт*год.
Зазначена обставина підтверджена інформацією АТ "Вінницяобленерго", яка була надана на запит ТОВ "Енерджі Трейд Груп" за №1214 від 14.07.2021.
У січні 2021 року ТОВ "Енерджі Трейд Груп" на виконання своїх зобов'язань за Договором про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу №288/20 від 19.06.2020 здійснив поставку електричної енергії споживачу Подільській митниці Держмитслужби, яка була прийнята останнім без заперечень та зауважень, в загальному обсязі 84 095 кВт/год.
Згідно п.3 ч.1 ст.57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п.1 ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії", пп.5.5.5 Правил).
Відповідно до п.2.1. Договору постачальник продає електричну енергію Споживачу згідно Додатку №1 Специфікація до Договору (код ДК 021:2015-09310000-5- Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Таким чином, позовна вимога в частині стягнення суми основного боргу за поставлену електричну енергію в сумі 94 503,73 грн є обґрунтованою, підтверджується наявними у справі доказами, отже, підлягає задоволенню у повному обсязі.
Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15 876,63 грн - пені за період з 16.02.2021 по 02.08.2021 та 1304,93 грн - 3% річних за період з 16.02.2021 по 02.08.2021.
Розглядаючи зазначені вимоги, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.
Відповідно до 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно пунктів 8.1, 8.2 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством. Постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі 0,1% вартості електричної енергії, з оплати якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.
Перевіривши правильність проведених позивачем розрахунків пені, 3% річних, суд дійшов висновку про їх арифметичну правильність, відповідність вимогам умовам Договору.
Відтак, дані вимоги підлягають задоволенню в межах сум та періодів, заявлених позивачем, а саме:15 876,63 грн - пені за період з 16.02.2021 по 02.08.2021 та 1304,93 грн - 3% річних за період з 16.02.2021 по 02.08.2021.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
При цьому ч.1 ст.14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.2 вказаної статті).
Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків, не надано власного розрахунку заборгованості, доказів повної сплати боргу тощо.
Як визначає ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не спростовують встановлених судом обставин, тому не беруться судом до уваги.
Судовий збір за розгляд справи (2270,00 грн) відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 191, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Подільської митниці Держмитслужби (вул.Лебединського, буд.17, м.Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 4335542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (вул.І.Мазепи, 6, м.Київ, 01010, код ЄДРПОУ 36716332) 94 503,73 грн - основного боргу, 15 876,63 грн - пені; 1304,93 грн - 3% річних та 2270,00 грн - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Згідно з положеннями ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Копію рішення надіслати на наступні офіційні електронні адреси: позивача (info@etg.com.ua), відповідача (pd.post@customs.gov.ua).
Повне судове рішення складено 12 жовтня 2021 р.
Суддя Ольга НЕШИК
віддрук. прим.:
1 - до справи