19.10.2021 року м.Дніпро Справа № 904/5468/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Дарміна М.О., Антоніка С.Г.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.,
представники сторін:
від позивача: Питель М.В. адвокат, ордер ВК №1025008 від 06.07.2021 р. ;
від відповідача: Смагін В.Г. адвокат, довіреність №б/н від 13.01.2021 р. ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 (повний текст складений 28.04.2021, суддя Петренко І.В.) у справі №904/5468/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міхаель Хубер Україна", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп", м. Дніпро
про стягнення 696 443,89 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Міхаель Хубер Україна" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" на свою користь (з урахуванням зменшення розміру позовних вимог) 611 821,79 грн. основної заборгованості, 68 995,92 грн. пені, 15 626,18 грн. 3% річних.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/5468/20 позов задоволено у повному обсязі; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Міхаель Хубер Україна" стягнуто 611 821,79 грн. основної заборгованості, 68 995,92 грн. пені, 15 626,18 грн. 3% річних, 10 446,66 грн. судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №219003 від 27.03.2019 в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару. Як зазначено у рішенні суду, на час прийняття рішення доказів оплати товару у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано, перевіривши розрахунок, наданий позивачем, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 611 821,79 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи, що факт порушення зобов'язання підтверджений належними та достатніми доказами, сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення сплати поставленого товару, місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, розрахунок яких визнано правильним.
Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/5468/20 в частині стягнення 352 746,14 грн. основного боргу та 879,41 грн. 3% річних, в цій частині відмовити у задоволенні позову; в решті рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті рішення місцевим господарським судом неправильно визнано обґрунтованим розмір заборгованості з огляду на те, що всього за договором поставки №219003 від 27.03.2019 поставлений товар на загальну сумі 2 581 666,94 грн., частину якої відповідачем сплачено на виконання рішення господарського суду у справі №904/4634/19 у сумі 1 840 089,45 грн., частину сплачено за платіжними дорученнями №№296, 479, 508, 2912, 2954, 3078, 3489, 3578, 3619, 3867 у загальній сумі 482 501,84 грн., тому, за доводами апелянта, заборгованість за спірним договором складає 259 075,65 грн. за останніми п'ятьма поставками (видаткові накладні №№6218, 6501, 7521, 8719, 9387).
За доводами апелянта, місцевим господарським судом не надано належної оцінки доводам відповідача про безпідставність тверджень позивача, що оплата за платіжними дорученнями №296 від 31.05.2019 на суму 200 000,00 грн. та №508 від 26.06.2019 на суму 59 322,04 грн. зарахована як оплата за іншим договором поставки №213004 від 01.03.2013 на підставі усних домовленостей сторін з огляду на відсутність таких домовленостей, що, зокрема, підтверджується матеріалами справи №904/4636/19, предметом якої було стягнення заборгованості за договором поставки №213004 від 01.03.2013.
Апелянт також не погоджується зі стягненням з нього 879,41 грн. 3% річних, нарахованих на суму заборгованості 352 746,14 грн., яку відповідач не визнає.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2021 для розгляду справи №904/5468/20 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Орєшкіна Е.В., судді ОСОБА_1, Подобєд І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, Товариству з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги (подання доказів сплати судового збору у сумі 2 652,19 грн.) протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
24.06.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" надійшла заява про усунення недоліків та докази сплати судового збору у сумі 2 652,19 грн.
29.06.2021 розпорядженням керівника апарату суду, у зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_1 , відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/5468/20.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2021 справу №904/5468/20 передано колегії суддів у складі: Орєшкіна Е.В. (головуючий, доповідач), судді: Подобєд І.М., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2021 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Подобєда І.М., Дарміна М.О.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/5468/20; розгляд скарги призначений у судове засідання на 29.07.2021.
09.07.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Міхаель Хубер Україна" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського без змін. Позивач вважає правильним висновок місцевого господарського суду про наявність заборгованості в розмірі 611 821,79 грн., яка підтверджується матеріалами справи. Позивач зазначає, що стягнення заборгованості за спірним договором вже було предметом розгляду справи №904/4634/19, під час розгляду якої врахована часткова оплата за платіжним дорученням №479 від 24.06.2019 у сумі 50 000,00 грн.
Позивач вказує, що між сторонами, крім договору поставки №219003 від 27.03.2019, також був укладений договір №213004 від 01.03.2013, за яким у відповідача виникла заборгованість, і за домовленістю сторін кошти, що надійшли 21.05.2019 у сумі 200 000,00 грн. та 26.06.2019 у сумі 59 322,04 грн., були зараховані в рахунок погашення заборгованості за договором №213004 від 01.03.2013. Вказані оплати також були враховані позивачем під час звернення з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором №213004 від 01.03.2013 (справа №904/4636/19).
У зв'язку із відпусткою судді Подобєда І.М., відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, 29.07.2021 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №904/5468/20.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2021, справу №904/5468/20 передано колегії суддів у складі: Орєшкіна Е.В. (головуючий, доповідач), судді Дармін М.О., ОСОБА_2
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2021 справу №904/5468/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Дарміна М.О., ОСОБА_1
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2021 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Дарміна М.О., ОСОБА_1) розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/5468/20 відкладений у судове засідання на 18.08.2021.
У зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 , відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, 17.08.2021 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №904/5468/20.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2021, справу №904/5468/20 передано колегії суддів у складі: Орєшкіна Е.В. (головуючий, доповідач), судді Дармін М.О., Антонік С.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2021 справу №904/5468/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Дарміна М.О., Антоніка С.Г.
У судовому засіданні 18.08.2021 по справі оголошено перерву до 19.10.2021 - 12.00 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2021 за клопотанням позивача розгляд справи у судовому засіданні 19.10.2021 призначено проводити для позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
У судовому засіданні, яке відбулося 19.10.2021, представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою, представник позивача підтримав заперечення на апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 27.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міхаель Хубер Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінергія - Груп" (покупець) укладений договір поставки №219003, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) покупця фарби, лаки та допоміжні засоби для поліграфічного виробництва на визначених цим договором умовах, а покупець зобов'язується прийняти товар і своєчасно оплатити його вартість.
Згідно із пунктом 1.2 договору кількість поставленого покупцеві товару вказується в рахунку-фактурі, видатковій та податковій накладній. Товар поставляється в асортименті, кількості, комплектності і за цінами у відповідності зі специфікацією або видатковими накладними (актами), які в якості додатків є складовими частинами договору. Сторони можуть узгодити необхідні умови поставки шляхом надання покупцем заявки на поставку товару в письмовій формі.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що товар поставляється покупцю на умовах DDP, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, 2А, у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс в редакції 2010, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також особливостей, що випливають із умов договору. Доставка здійснюється продавцем за власний рахунок. За згодою сторін умови постачання чи адреса постачання можуть бути змінені.
Разом з товаром постачальник передає покупцю рахунок-фактуру та видаткову накладну (пункт 2.2 договору).
Відповідно до пункту 2.5 договору право власності на товар та ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що ціна на товар, що поставляється, узгоджується сторонами окремо на кожну партію поставки та вказуються в рахунках-фактурах.
Згідно пункту 7.2 договору сума договору складається з суми вартості всіх партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії даного договору та вказаних у накладних.
Ціни встановлюються у національній валюті України (пункт 7.3 договору).
Відповідно до пункту 7.4 договору у відповідності зі статтею 524 Цивільного кодексу України сторони погодили встановлювати грошовий еквівалент вартості кожної партії товару і іноземній валюті (євро) на дату підписання видаткової накладної на кожну партію товару за офіційним комерційним курсом іноземної валюти, установленому на Міжбанківському валютному ринку.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору поставки №219003 від 27.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Міхаель Хубер Україна" здійснило поставку Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінергія - Груп" товару згідно з видатковими накладними: №6218 від 05.07.2019 на суму 75 473,64 грн., №6501 від 12.07.2019 на суму 103 492,37 грн., №7251 від 01.08.2019 на суму 220 061,28 грн., №8719 від 13.09.2019 на суму 67 376,88 грн., №9387 від 03.10.2019 на суму 12 4174,32 грн.
Відповідно до пункту 8.2 договору покупець має право на відстрочку платежу по кожній партії товару строком до 90 днів з дати поставки товару. Загальна вартість відвантаженого та несплаченого товару не повинна перевищувати 1 000 000 грн. (один мільйон) грн. з урахуванням ПДВ, або у разі несплати відвантаженого товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів відвантаження наступних партій товару постачальником припиняється.
Товар оплачується на розрахунковий рахунок постачальника в національній валюті (гривні), згідно цін, вказаних у відповідних рахунках - фактурах, скоригованих пропорційно зміни курсу євро на міжбанківському валютному ринку України до гривні на дату оплати відповідної партії постановленого товару. Коригування суми проводиться у тому випадку, якщо курс євро на день виставлення рахунку - фактури більше ніж на 5% (пункт 8.3 договору)
Згідно з пунктом 8.4 договору зобов'язання по оплаті покупцем вартості кожної партії поставленого товару вважаються виконаними після зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, з урахуванням п.8.3. даного договору.
Відповідно до п. 8.6 договору інформація про курс продажу євро на Міжбанківському валютному ринку одержується постачальником з Інтернет сайту: http://index.minfin.com.ua (ринковий курс, продаж).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Міхаель Хубер Україна" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінергія - Груп" зобов'язань за договором в частині своєчасної та повної оплати товару, отриманого за видатковими накладними №6218 від 05.07.2019, №6501 від 12.07.2019, №7251 від 01.08.2019, №8719 від 13.09.2019, №9387 від 03.10.2019 у розмірі 611 821,79 грн.
Предметом спору є стягнення заборгованості за договором поставки №219003 від 27.03.2019 у сумі 611 821,79 грн., 68 995,92 грн. пені, 15 626,18 грн. 3% річних за порушення строків оплати.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Товариством з обмеженою відповідальністю "Міхаель Хубер Україна" заявлено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія - Груп" на свою користь заборгованості за договором поставки №219003 від 27.03.2019 за поставлений товар на підставі видаткових накладних №6218 від 05.07.2019, №6501 від 12.07.2019, №7251 від 01.08.2019, №8719 від 13.09.2019, №9387 від 03.10.2019 у сумі 611 821,79 грн.
Заявляючи про стягнення заборгованості за договором поставки №219003 від 27.03.2019 у сумі 611 821,79 грн., позивач вказав про часткову оплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінергія - Груп" заборгованості у сумі 83 179,80 грн. (в тому числі й шляхом подання заяви про зменшення розміру позовних вимог).
Як зазначено у рішенні суду, на час прийняття рішення доказів оплати товару у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано, перевіривши розрахунок наданий позивачем, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 611 821,79 грн. після коригування підлягають задоволенню у повному обсязі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінергія - Груп" не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на те, що місцевим господарським судом неправильно визнано обґрунтованим розмір заборгованості з огляду на те, що всього за договором поставки №219003 від 27.03.2019 поставлений товар на загальну сумі 2 581 666,94 грн., частину якої відповідачем сплачено на виконання рішення господарського суду у справі №904/4634/19 у сумі 1 840 089,45 грн., частину сплачено за платіжними дорученнями №№296, 479, 508, 2912, 2954, 3078, 3489, 3578, 3619, 3867 у загальній сумі 482 501,84 грн., тому, за доводами апелянта, заборгованість за спірним договором складає 259 075,65 грн. за останніми п'ятьма поставками (видаткові накладні №№6218, 6501, 7521, 8719, 9387).
За доводами апелянта, місцевим господарським судом не надано належної оцінки доводам відповідача про безпідставність тверджень позивача, що оплата за платіжними дорученнями №296 від 31.05.2019 на суму 200 000,00 грн. та №508 від 26.06.2019 на суму 59 322,04 грн. зарахована як оплата за іншим договором поставки №213004 від 01.03.2013 на підставі усних домовленостей сторін з огляду на відсутність таких домовленостей, що, зокрема, підтверджується матеріалами справи №904/4636/19, предметом якої було стягнення заборгованості за договором поставки №213004 від 01.03.2013.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Міхаель Хубер Україна" не погоджується із такими доводами апелянта, посилаючись на те, що заборгованість у розмірі 611 821,79 грн. підтверджується поданими доказами та правомірно визнана обґрунтованою місцевим господарським судом. Позивач зазначає, що за домовленістю сторін кошти, які надійшли 21.05.2019 у сумі 200 000,00 грн. та 26.06.2019 у сумі 59 322,04 грн. були зараховані в рахунок погашення заборгованості відповідача за іншим договором поставки - №213004 від 01.03.2013, що також було враховано під час звернення з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором №213004 від 01.03.2013 (справа №904/4636/19).
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Апеляційний господарський суд зазначає, що предметом спору є стягнення заборгованості за договором поставки №219003 від 27.03.2019 за поставлений товар згідно з видатковими накладними: №6218 від 05.07.2019, №6501 від 12.07.2019, №7251 від 01.08.2019, №8719 від 13.09.2019, №9387 від 03.10.2019.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів здійснення оплати товару, отриманого за видатковими накладними: №6218 від 05.07.2019, №6501 від 12.07.2019, №7251 від 01.08.2019, №8719 від 13.09.2019, №9387 від 03.10.2019.
Як вбачається з постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.2020 у справі №904/4634/19 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінергія - Груп" надавались копії платіжних доручень №296 від 31.05.2019 на суму 200 000,00 грн., №479 від 24.06.2019 на суму 50 000,00 грн., №508 від 26.06.2019 на суму 59 322,04 грн. як докази оплати товару, отриманого за іншими видатковими накладними (№3553 від 15.04.2019, №3724 від 18.04.2019, №4021 від 25.04.2019, №4118 від 02.05.2019, №4280 від 08.05.2019, №4578 від 17.05.2019, №4857 від 24.05.2019, №5084 від 31.05.2019, №5256 від 05.06.2019, №5323 від 07.06.2019, №5492 від 13.06.2019).
Між тим, предметом спору у справі №904/5468/20 є стягнення заборгованості за договором поставки №219003 від 27.03.2019 за поставлений товар згідно з видатковими накладними: №6218 від 05.07.2019, №6501 від 12.07.2019, №7251 від 01.08.2019, №8719 від 13.09.2019, №9387 від 03.10.2019.
Апелянтом не надано належних та допустимих доказів оплати товару, отриманого за договором поставки №219003 від 27.03.2019 згідно з видатковими накладними: №6218 від 05.07.2019, №6501 від 12.07.2019, №7251 від 01.08.2019, №8719 від 13.09.2019, №9387 від 03.10.2019.
Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У зв'язку з тим, що заборгованість за поставлений товар за видатковими накладними №3553 від 15.04.2019, №3724 від 18.04.2019, №4021 від 25.04.2019, №4118 від 02.05.2019, №4280 від 08.05.2019, №4578 від 17.05.2019, №4857 від 24.05.2019, №5084 від 31.05.2019, №5256 від 05.06.2019, №5323 від 07.06.2019, №5492 від 13.06.2019 була предметом розгляду іншої справи №904/4634/19, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта щодо підрахунку заборгованості за договором поставки №219003 від 27.03.2019, яка виникла з урахуванням всіх поставок.
Посилання апелянта на неналежне коригування суми основного боргу відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки таке коригування здійснено позивачем з дотриманням умов укладеного між сторонами договору.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217 та частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 9.1 договору у випадку несвоєчасної оплати покупцем товару, на вимогу постачальника він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочених платежів за кожний день прострочення оплати.
Позивачем нарахована та заявлена до стягнення з відповідача пеня за період з 04.10.2019 по 03.06.2020 (з урахуванням відповіді на відзив, яку розцінено місцевим господарським судом як заяву про зменшення розміру позовних вимог та прийнято до розгляду).
Місцевий господарський суд визнав факт порушення зобов'язання підтвердженим належними та достатніми доказами, передбачення стягнення пені у разі прострочення сплати поставленого товару сторонами у договорі та дійшов обґрунтовного висновку про наявність підстав для стягнення пені у сумі 68 995,92 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 04.10.2019 по 29.09.2020 на загальну суму 15626,18 грн, які визнані судом першої інстанції правомірними, із чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 275, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/5468/20 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області 26.04.2021 у справі №904/5468/20 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінергія - Груп".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.
Повна постанова складена 19.10.2021.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя С.Г. Антонік
Суддя М.О. Дармін