справа № 208/8660/21
№ провадження 1-кс/208/1924/21
13 жовтня 2021 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора: ОСОБА_3 , розглянувши заяву слідчого судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_4 про самовідвід у справі № 208/8660/21 провадження № 1-кс/208/1905/21 слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про дозвіл на обшук іншого володіння особи в межах кримінального провадження № 12021041160000565 від 17.09.2021 року за ч. 1 ст. 263 КК України, -
встановив:
11 жовтня 2021 року, відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 11.10.2021 року, у провадження слідчого судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_4 було передано матеріали клопотання слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про дозвіл на обшук іншого володіння особи в Межах кримінального провадження № 12021041160000565 від 17.09.2021 року за ч. 1 ст. 263 КК України.
11 жовтня 2021 року слідчий суддя ОСОБА_4 заявив самовідвід у зазначеній справі, який мотивований тим, що за змістом клопотання, слідчий вважає причетним до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той же час, він є головуючим у колегії суддів, яка розглядає кримінальне провадження № 12016040430001375 відносно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, п. 12,13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1,12,13 ч. 2 ст. 115 КК України. Наведена обставина може викликати сумнів у безсторонності слідчого судді за суб'єктивним критерієм.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви про самовідвід, вважав заяву обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам КПК України.
Слідчий в судове засідання не з'явився, хоч належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги.
Відповідно до вимог ст. 81 КПК України участь учасників кримінального провадження в судовому засіданні при вирішенні питання про відвід не є обов'язковою.
Вивчивши заяву слідчого судді про самовідвід, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно з ч. 1ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Отже, статтею 75 КПК України, встановлений вичерпний перелік обставин (підстав) для відводу (самовідводу) судді.
Пунктом 4 частини 1статті 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Поняття "інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості", є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України N 8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
У п. 2.5 "Бангалорських принципів поведінки судді" (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так, у справі "Гаусшильдт проти Данії", "Мироненко і Мартиненко проти України" зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Мироненко і Мартиненко проти України"). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі N 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі N 5-15п12).
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов'язків при розгляді цивільних або кримінальних справ.
З урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, а саме рішення від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України", в якому зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критерієм.
Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця.
Сам факт недовіри особи може створити враження необ'єктивності та упередженості суддів при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 22.04.94 року у справі "Сайрава до Карвальо", судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду. Будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення "Фей проти Австрії" від 24.02.93 року, серія А, N 255, с. 12, п. п. 27,28 і 30 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 3395/96, п. 42 ЄСПЛ 200-XII).
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. (Постанова Верховного Суду від 17.09.2019р., справа № 277/599/15-к, провадження № 51-9889км18).
Відповідно до положень ст. 82 КПК України, у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) слідчого судді кримінальне провадження передається на розгляд іншому слідчому судді. Слідчий суддя на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому ч.3 ст.35 цього Кодексу.
На підставі викладеного та з метою усунення сумнівів у неупередженості слідчого судді та з урахуванням положень Бангалорських принципів поведінки суддів, заявлений слідчим суддею ОСОБА_4 самовідвід у справі № 208/8660/21 провадження № 1-кс/208/1905/21 за клопотанням слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про дозвіл на обшук іншого володіння особи в межах кримінального провадження № 12021041160000565 від 17.09.2021 року за ч. 1 ст. 263 КК України має бути задоволений.
Керуючись ст.75, 80, 81 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Самовідвід, заявлений слідчим суддею Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_4 у справі № 208/8660/21 провадження № 1-кс/208/1905/21 за клопотанням слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про дозвіл на обшук іншого володіння особи в межах кримінального провадження № 12021041160000565 від 17.09.2021 року за ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.
Матеріали справи № 208/8660/21 провадження № 1-кс/208/1905/21 за клопотанням слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про дозвіл на обшук іншого володіння особи в межах кримінального провадження № 12021041160000565 від 17.09.2021 року за ч. 1 ст. 263 КК України передати до канцелярії Заводського районного суду м. Дніпродзержинська для визначення іншого слідчого судді, у порядку встановленому ч.3 ст.35 КПК України, для її розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею й оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_7