11.10.2021
м. Одеса
Справа № 522/10449/21
Провадження № 2/522/7010/21
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Ярема Х.С.
при секретарі судового засідання - Насарая А.В.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
розглянув у спрощеному позовному провадженні у судовому засіданні справу
за позовом Об'єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1
до ОСОБА_2
про стягнення заборгованості.
1.08.06.2021 до суду надійшла позовна заява Об'єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 .
2.Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті частки співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання будинку і прибудинкової території, що складається з суми основного боргу 80 703,06 грн. за період 01.03.2001 по 29.12.2017 та за період з 01.03.2001 по 31.03.2021 інфляційні витрати 80 114,83 грн., 3% річних 19 846,88 грн., разом 180 664,77 грн.
3.02.07.2021 відкрито провадження у справі.
4.08.08.2021 відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності.
5.09.08.2021 подав відзив на позов.
6.Відповідач та її представник у судове засідання не з'явились, повідомлені про розгляд справи.
7.Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що з 2000 року на його балансі знаходиться будинок АДРЕСА_1 . З 27.02.2001 по 29.12.2017 ОСОБА_2 на праві приватної власності належало нежитлове приміщення (мансарда) загальною площею 119 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 . Проте протягом усього цього часу ОСОБА_2 не повідомляла ОСББ, що є власником нежитлового приміщення в будинку. Внаслідок цього позивач позбавлений був можливості нараховувати послуги по утриманню будинку та прибудинкової території. Проте, що відповідач є власником мансарди позивач дізнався під час розгляду іншої судової справи № 522/13141/20, а саме 12.08.2020 з витребуваних документів. Таким чином, відповідач має обов'язок сплати витрат на утримання багатоквартирного будинку, як власник мансарди до моменту відчуження майна (29.12.2017). За період з 01.03.2001 по 29.12.2017 боржнику нараховано 80 703,06 грн. внесків на утримання будинку і прибудинкової території, а інфляційні втрати та три відсотки річних за період з 01.03.2001 по 31.03.2021. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого. Відповідно борг відповідачу нараховано до її частки.
Щодо строку звернення до суду, вважає, що позовна давність не пропущена, оскільки лише в серпні 2020 року позивач дізнався про порушення свого права. Раніше ця інформація не могла бути відома, позивач не був стороною договору купівлі-продажу. Заяву про поновлення строку позовної давності позивач не подавав. Так як вважає, що такий ним не пропущено.
8.Відповідач заперечила проти позову. Вважає, що борг нараховано за період з 01.05.2001 по 31.03.2018, незважаючи на те, що вона з 29.12.2017 вже не є власником мансарди. Квитанції про сплату заборгованості не надходили протягом 20 років. Плата за комунальні послуги та інші внески сплачувалась вчасно протягом часу володіння нерухомістю. Позивач не наводить жодного розрахунку за надання послуг, що був би належно засвідчений ОСББ, з розрахунку не зрозуміло за якими тарифами з 2001 року відбувалось нарахування заборгованості по кожній складовій витрат на утримання багатоквартирного будинку.
Крім того, відповідач наполягає на застосуванні строків позовної давності, які вважає, пропущені відповідачем. По-перше, факт пропуску строку позовної давності вже встановлений ухвалою від 11.01.2021 про відмову у видачі судового наказу. По-друге, у відповідача немає обов'язку перед позивачем повідомляти про зміну свого майнового стану, оскільки він є управителем будинку та повинен володіти інформацією в чиєму віданні перебувають нежитлові приміщення. Ці відомості є загальнодоступними. Оскільки власником мансарди вона не є з 29.12.2017, то трирічний строк позовної давності міг минути наприкінці 2020 року.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
9.19.08.2000 затверджено Статут Об'єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 .
10.05.09.2000 зареєстровано Об'єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 .
11.16.10.2000 на підставі акту приймання-передачі житлових комплексів з балансу на баланс ТОВ «Сімекс» (замовник будівництва будинків) передало ОСББ «Сімекс» на баланс будинки АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 .
12.29.10.2014 рішенням загальних зборів ОСББ «Сімекс» затверджено нову редакцію Статуту ОСББ «СІМЕКС» багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 .
13.Рішеннями правління Об'єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 від 01.07.2011, 28.02.2015, 01.04.2015, 02.09.2015 встановлено ціни/тарифи на послуги на утримання будинку та прибудинкової території (освітлення місць загального користування, підвалів та підкачування води, електроенергія для ліфтів, прибирання прибудинкових територій, технічне обслуговування внутрішньо-будинкових систем тепло, водопостачання, водовідведення, зливної каналізації, обслуговування димовентиляційних каналів, послуги садівника, поливання дворів, клумб, газонів, технічне обслуговування ліфтів, вивіз та утилізація твердих побутових і негабаритних відходів, прибирання сходових кліток, дератизація і дезінфекція, послуги охорони, ремонтний фонд квартири, опалення, підігрів води, паркінг).
14.Рішенням Приморського районного суду м. Одеси (справа №2-/2001) від 03.04.2001 визнано дійсним договір купівлі-продажу мансарди (площею 119 кв.м., адреса АДРЕСА_2 ), укладений 27.02.2001 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на мансарду.
15.26.04.2001 КП «ОМБТІ та РОН» зареєстровано право власності ОСОБА_2 на мансарду (реєстраційне посвідчення № 8501.093 від 26.04.2001).
16.27.04.2001 виготовлено технічний паспорт на мансарду.
17.Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з 03.08.2017 ОСОБА_2 належить на праві власності кв. АДРЕСА_3 , загальною площею 219,5 кв.м.
18. ОСОБА_2 з 28.02.2003 по теперішній час зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання.
19.11.01.2021 ухвалою Приморського районного суду м. Одеси (справа № 522/22390/20) відмовлено Об'єднанню співвласників «Сімекс» багатоквартирних будинків № АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.05.2001 по 30.09.2020.
20.Згідно з розрахунком боргу за внесками співвласника на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території заборгованість ОСОБА_2 за період з березня 2001 року по грудень 2017 року становить 80 703,06 грн., а за період з березня 2001 року по березень 2021 рік інфляційні втрати - 80 114,83 грн., три відсотки річних - 19 846,88 грн. Разом 180 664,77 грн.
Вирішуючи спір суд виходив з наступного.
21.Предметом спору є заборгованість по сплаті частки співвласника нежитлового приміщення у загальному обсязі внесків і платежів на утримання будинку і прибудинкової території, а його підставами - обов'язок співвласника повідомити управителя будинку про наявність власності та обов'язок сплачувати відповідні внески.
22.За положеннями частини 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
23.Частиною 1 статті 385 ЦК України також передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
24.Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.
АДРЕСА_5 .Багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна; нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна (ст. 1 цього Закону).
26.Частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
АДРЕСА_6 .Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому статтею 10 Закону № 417-VIII. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
АДРЕСА_7 .Правові та організаційні засади створення, функціонування, об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом № 2866-III «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
29.Відповідно до частини 4 статті 4 цього Закону діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
30.Судом з'ясовано, що ОСОБА_2 з 27.02.2001 по 29.12.2017 була співвласником багатоквартирного будинку в АДРЕСА_1 , як власник нежитлового приміщення (мансарди площею 119 кв.м., квартири АДРЕСА_7 ). Згодом з 2017 року приміщення мансарди стало частиною квартири АДРЕСА_8 , власником якої є відповідач.
31. Отже, відповідач мала обов'язок сплачувати комунальні послуги.
32. У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
33.Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
34.Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ).
35.Позивачем заявлено до стягнення з відповідача платежі на утримання будинку і прибудинкової території.
36.В свою чергу відповідач заперечує проти стягнення з неї суми заборгованості, аргументуючи це тим, що з розрахунку позивача не можливо встановити як проведено нарахування, не зрозуміло за якими тарифами з 2001 року відбувалось нарахування заборгованості, які складові витрат до нього включено. Крім того, наданий розрахунок не можна вважати належним доказом так як він складений не уповноваженою особою ОСББ, а підписаний лише представником позивача.
37.Оцінюючи доводи обох сторін щодо правильності нарахування суми боргу, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 180 664,77 грн. необгрунтованими та недоведеними з огляду на наступне.
38.Відповідно до ст. 77, ч. 2 ст. 89 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
39.За змістом наведених правових норм доказування - це діяльність, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів. Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи. Обов'язок доказування покладається на сторін.
40.Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові, а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.
41.Підставою для оплати внеску є законодавство України (стаття 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку») і статут ОСББ. Розрахунок внеску власників нежитлових приміщень, як і власників житлових (квартир), здійснюється на основі кошторису виходячи з площі приміщення.
42. ОСОБА_2 у період з березня 2001 року по грудень 2017 року була споживачем житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, як власник нежитлового приміщення.
43.Згідно з розрахунком боргу за внесками співвласника на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території заборгованість ОСОБА_2 за період з березня 2001 року по грудень 2017 року становить 80 703,06 грн., а за період з березня 2001 року по березень 2021 рік інфляційні втрати - 80 114,83 грн., три відсотки річних - 19 846,88 грн. Разом 180 664,77 грн. З січня 2018 року заборгованість за основними внесками не нараховувалась, проте інфляційні втрати та три відсотки річних нараховано поза межами цього періоду, тобто до березня 2021 року.
44.Як вбачається, розрахунок заборгованості підписаний лише адвокатом позивача. В розрахунку відсутні найменування посади бухгалтера чи іншої особи, відповідальної за нарахування послуг, відсутня печатка ОСББ «Сімекс» про його затвердження. З цього можна дійти висновку, що розрахунок складений самостійно представником позивача.
45.Крім того, позивачем на підтвердження тарифів за якими нараховано борг надано рішення правління ОСББ «СІМЕКС» від 01.07.2011, 28.02.2015, 01.04.2015, 02.09.2015 встановлено ціни/тарифи на послуги на утримання будинку та прибудинкової території (освітлення місць загального користування, підвалів та підкачування води, електроенергія для ліфтів, прибирання прибудинкових територій, технічне обслуговування внутрішньо-будинкових систем тепло, водопостачання, водовідведення, зливної каналізації, обслуговування димовентиляційних каналів, послуги садівника, поливання дворів, клумб, газонів, технічне обслуговування ліфтів, вивіз та утилізація твердих побутових і негабаритних відходів, прибирання сходових кліток, дератизація і дезінфекція, послуги охорони, ремонтний фонд квартири, опалення, підігрів води, паркінг).
46.Також надано розрахунки тарифів на послуги з прибирання прибудинкової території, сходових кліток, послуг садівника, обслуговування ліфтів, обслуговування внутрішньобудинкових систем, дератизації, дезинсекції, димовентиляційних каналів, поливання дворів, клумб і газонів, послуг з освітлення місць загального користування, підвалів, підкачування води, енергопостачання, вивезення ТПВ, діспетчерізації ліфтів, послуг охорони, розрахунок накладних витрат, з прибирання та охорони паркінга, затверджених для позивача рішенням Одеської міської ради від 14.04.2011 № 148. Проте позивачем не надано самого рішення, додатками до якого є ці тарифи.
47.Також надані тарифи на теплову енергію, послуги опалення й гарячого водопостачання, але без зазначення періоду встановлення цих тарифів.
48.Разом з тим, з розрахунку вбачається, що з березня 2001 року до квітня 2011 немає рішень про затвердження тарифів. Отже, суд позбавлений можливості перевірити правильність його включення до розрахунку. Доводи позивача про те, що документи за цей період знищено, а нарахування тарифів здійснювалось на підставі квитанцій з оплати житлово-комунальних послуг за цей період іншими власниками, суд відхиляє. По-перше, не надано доказів знищення документів. По-друге, не надано доказів застосування тарифу за цей період в такому розмірі щодо інших співвласників. Зазначене розцінюється як неналежне доведення позивачем вимог про нарахування та стягнення послуг за цей період.
49.З березня 2001 року розмір плати становив 1,25 грн., а потім збільшувався.
50.З лютого, квітня, вересня 2015 року по липень 2016 року діяв тариф затверджений рішеннями ОСББ «СІМЕКС».
51.Проте за період з 2016-2017 роки немає рішень про розмір тарифів. Останнє рішення було за вересень 2015 року. Самостійно їх перевірити суд не має можливості. Крім того, рішення про затвердження тарифів (а.с. 65-68) не містять відомостей за який період розраховані тарифи та про затвердження їх рішеннями ОСББ.
52.Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено порядок нарахування заборгованості, враховуючи відсутність належних доказів про його розмір в певні періоди, а складений розрахунок, як зазначалось вище, не погоджений самим ОСББ «СІМЕКС». З цих підстав, позов не підлягає задоволенню.
53.Оскільки позивачем не доведено підстави та розмір основної суми заборгованості, підстав для нарахування інфляційних нарахувань та суми 3% річних, передбачених статтею 625 ЦК України, немає.
54.Щодо застосування строків позовної давності.
55.Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України). Для цілей застосування частини третьої та четвертої статті 267 ЦК України поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у цивільному процесі»: сторонами в цивільному процесі є такі її учасники як позивач і відповідач (частина перша статті 30 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій; частина перша статті 48 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду); тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16(пункт 138)).
56.Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц, від 07.11.2018 у справі № 575/476/16-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15, № 522/2110/15, від 07.08.2019 у справі № 2004/1979/12, від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, від 16.06.2020 у справі № 372/266/15).
57.Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову з мотивів його недоведеності, позовна давність у даному випадку не застосовується. Хоча, враховуючи період стягнення заборгованості (березень 2001 - грудень 2017) та дату подання цього позову (08.06.2021), строк позовної давності для звернення до суду позивачем пропущено (сплив в кінці грудня 2020 року), що є самостійною підставою відмови в позові. На застосуванні строку позовної давності, зокрема за цей період, наполягав відповідач.
58.Зважаючи на те, що в задоволенні позову відмовлено, судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 19, 43, 49, 76-81, 89, 95, 223, 247, 258-259, 265, 268, 274, 279, 353-354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Об'єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків №№3, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18.10.2021.
Суддя Х.С.Ярема