Справа № 495/5346/21
Номер провадження 2/495/2282/2021
30 серпня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Анісімової Н.Д.,
при секретарі судового засідання Красовської А.О.
справа №495/5346/21
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної часткової власності в натурі,
09.07.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд припинити право спільної часткової власності шляхом поділу домоволодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки на якій воно розташоване, в натурі відповідно до належних сторонам часток; поділити в натурі домоволодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку на якій воно розташоване між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідно до часток приналежних ним на праві спільної часткової власності та з урахуванням склавшегося порядку користування спільним майном; в разі зменшення частки внаслідок поділу призначити компенсацію відповідній стороні згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи; зобов'язати сторони здійснити необхідні переобладнання приміщень згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи.
В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 посилається на те, що є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 червня 2009 року, а також А частини земельної ділянки на якій розташовано вказаний будинок загальною площею 0,18 га (підтверджується копіями свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.06.2009 № 176, 179). Власником іншої Ѕ частини житлового будинку та земельної ділянки є відповідач - ОСОБА_3 . Оціночна вартість житлового будинку згідно свідоцтва становить 51 799,00 грн., земельної ділянки - 15 357, 14 грн.
Житловий будинок складається в цілому з житлового будинку глиноб. Літ. «А», житловою площею 34,6 кв.м., загальною площею - 65,7 кв.7, сараю глиноб. літ. «Б», літньої кухні глиноб. літ. «В», навісу дерев, літ. «Г», вбиральні глиноб. літ. «Д», сараю саман літ. «Є», споруд № 1-4. За час володіння склався наступний порядок користування спільною частковою власністю. У її користуванні знаходяться житлова кімната 1-4 площею 12,4 кв.м., кухня 1-5, площею 16,8 кв.м., кухня 1-6, площею 9,7 кв.м. у літ. «А», у відповідача: коридор 1-1, площею 4,6 кв. м., житлова кімната 1-2, площею 15,6 кв.м., житлова кімната 1-3, площею 6,6 кв.м.
Також у її користуванні знаходяться підвал літ «в» під літньою кухньою літ. «В», сарай літ. «Є», а у користуванні відповідача: Сарай літ. «Б», вбиральня глиноб. літ. «Д».
В загальному користуванні знаходяться: літня кухня глиноб. літ. «В», навіс дерев, літ. «Г», споруди № 1-4 знаходяться в загальному користуванні.
Кожна з частин домоволодіння обладнана окремим входом і є самостійною.
На її пропозицію за спільною згодою розділити будинок і земельну ділянку в натурі відповідач відмовляється.
Відповідач не подавав до суду відзив на позов.
Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімової Н.Д від 14.07.2021 року було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
30.08.2021 року позивач ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги про поділ спільної часткової власності в натурі підтримав, просила задовольнити.
У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 червня 2009 року, а також Ѕ частини земельної ділянки на якій розташовано вказаний будинок загальною площею 0,18 га (підтверджується копіями свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.06.2009 № 176, 179). Власником іншої 1/2 частини житлового будинку та земельної ділянки є відповідач - ОСОБА_3 . Кожна з частин домоволодіння обладнана окремим входом і є самостійною.
Як зазначив Верховний Суд у своїй Постанові від 19.09.2018 року по справі 712/11374/16-ц, Аналіз статей 183, 358, 364 ЦК України дозволяє зробити висновок, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.
Також Верховний Суд, у зазначеній постанові дійшов висновку, про те, якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Із матеріалів справи судом встановлено, що фактично сторони користуються поділеним майном та кожен проживає в розподіленій частині житлового будинку згідно варіанту поділу.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що Постановою Кабінету міністрів України №406 від 7 червня 2017 року був затверджений перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію».
Відповідно до п. 1 зазначеного Переліку, до будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, відносяться роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У силу ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ч.3 ч.4 ст.358ЦК України передбачено, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Частиною 1 ст. 364 ЦК України встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» N 20 від 22.12.95 року, з подальшими змінами та доповненнями, судам було роз'яснено, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.
Виходячи з положень ст. ст. 183, 367 ЦК України та роз'яснень, викладених у п. п. 6, 7 Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7«Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок», виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.
Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.
Суд вважає, що запропонований варіант поділу домоволодіння в натурі АДРЕСА_1 та земельну ділянку на якій воно розташоване між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідно до часток приналежних ним на праві спільної часткової власності та з урахуванням склавшегося порядку користування спільним майном; в разі зменшення частки внаслідок поділу призначити компенсацію відповідній стороні згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи; зобов'язати сторони здійснити необхідні переобладнання приміщень згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.11, 15, 16, 316-319, 321, 328, 355, 358, 364 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 10-13, 30, 43, 49, 64, 76, 81, 82, 89, 95,133, 137, 141, 158, 209, 210, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної часткової власності в натурі - задовольнити.
Припинити право спільної часткової власності шляхом поділу домоволодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки на якій воно розташоване, в натурі відповідно до належних сторонам часток.
Поділити в натурі домоволодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку на якій воно розташоване між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідно до часток приналежних ним на праві спільної часткової власності та з урахуванням склавшегося порядку користування спільним майном; в разі зменшення частки внаслідок поділу призначити компенсацію відповідній стороні згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи; зобов'язати сторони здійснити необхідні переобладнання приміщень згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи.
Зобов'язати сторони здійснити необхідні переобладнання приміщень згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи.
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 суму судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Білгород-Дністровський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Суддя Анісімова Н.Д.