Справа № 495/1517/21
Номер провадження 2/495/1613/2021
15 вересня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючий - суддя Анісімова Н.Д.,
секретар судового засідання - Красовська А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо спору: Виконавчий комітет Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
І. ПРОЦЕДУРА
09.03.2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить постановити рішення суду про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , у відношенні малолітньої донька ОСОБА_3 , а також стягувати щомісячно, на користь ОСОБА_1 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення повноліття дитини ОСОБА_3 у розмірі по 1/4 від заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого на день стягнення, для дитини відповідного віку, з дня подачі заяви до досягнення нею повноліття. Стягнути з відповідача на користь держави всі судові збори та витрати пов'язані з розглядом даної справи.
Ухвалою суду від 12.03.2021 року провадження по справі відкрито.
Матеріали справи містять заяву позивача про розгляд справи за її відсутності.
Правом на подання відзиву або будь-якої іншої заяви щодо розгляду справи відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням вказаного суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ч. 1 ст. 280 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
ІІ. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В позовних вимогах позивач ОСОБА_1 посилається на те, між нею та відповідачем ОСОБА_2 , 25.10.2009 року було зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у нас народилася донька ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації актів про народження виконавчого комітету Семенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області зроблено запис № 09 та видано свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 .
Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.07.2014 року справа № 495/3989/14-ц шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 не надає своїй дитині жодної матеріальної чи моральної підтримки,ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків, життям дитини абсолютно не цікавиться, донька проживає з позивачкою та знаходиться на її повному утриманні.
Довідкою Семенівської загальноосвітньої школи ступенів від 23.02.2021 року № 21 підтверджується, що відповідач не приймає участі у вихованні дитини.
З відповідачем після розлучення позивачка не спілкується, його місцезнаходження та його род занять їй не відомо, донька проживає разом з позивачкою та знаходиться на її повному забезпеченні, що підтверджується довідкою Старокозацької сільської ради від 22.02.2021 року № 06/05-24/58.
Вважає наведене достатніми підставами для позбавлення відповідача батьківських прав, з настанням відповідних правових наслідків, передбачених статтею 166 Сімейного кодексу України.
Позивачка має постійну роботу, працюючи на посаді завідувача ДНЗ « Струмочок» с. Семенівка, всі витрати для забезпечення життя доньки покладено на неї, однак вважає, що обов'язок щодо утримання дитини, визначений законодавством , повинен виконуватися також відповідачем, в зв'язку з чим позивачки довелося звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів
Дохід відповідача, його місцезнаходження та те чим він займається їй невідомо.
Відповідач не піклується про свою доньку, допомоги у вихованні та утриманні дитини не надавав, та не вжив жодних заходів задля повернення дитини до родини. З метою захисту інтересів дитини позивач звертається до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав.
Відповідач ОСОБА_2 , правом на подання відзиву або будь-якої іншої заяви щодо розгляду справи по суті не скористався.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суду надано Висновок служби у справах дітей Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області розглянувши ухвалу від 20.04.2021 року щодо надання органом опіки та піклування Тарутинської селищної ради висновку про доцільність / недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З вказаного висновку вбачається, що розглянувши проект висновку служби у справах дітей Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області від 26.05.2021 року №01/01-21/62 (вхід. №0228/01-11 від 22.02.2021 року), та надані документи, встановлено, що у зв'язку з відсутності відомостей про відповідача ОСОБА_2 та інших документів, які стосуються справи, орган опіки та піклування не в змозі надати висновок про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до його малолітньої доньки ОСОБА_3 .
Відповідно до листа від 25.05.2021 року №01/1-22/621 щодо проведення оцінки потреб сім'ї ОСОБА_2 , з метою встановлення його здатності виконувати батьківські обов'язки по догляду та вихованню малолітньої доньки ОСОБА_3 , Тарутинській селищний центр соціальних служб повідомляє, що за адресою : с. Підгірне Тарутинського району Одеської області вищевказана особа не проживає, тому здійснення оцінки потреб не є можливою.
IV. ПРАВОВІ НОРМИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
При прийнятті рішення по справі судом береться до уваги, що Європейський суд з прав людини (Справа "Савіни проти України" (Заява N 39948/06) у своєму рішенні від 18.12.2008 року наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Крім того діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ст.114 наведеного вище Закону).
Такі ж положення містяться у Конвенції ООН про права дитини, де зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними-установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно з п. 16 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Частиною 6 ст. 167 СК України визначено, що дитина, яка була передана родичам, мачусі, вітчиму, органові опіки та піклування, зберігає право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала, і може у будь-який час повернутися до нього.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
V. ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Таким чином, в ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 ухиляється від утримання та виховання доньки, свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, дитину не відвідує, не виховуває.
За таких обставин, враховуючи перш за все інтереси доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні дитини ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ).
При цьому суд погоджується з доводами сторони позивача щодо того, що, враховуючи обставини справи, є обґрунтованою вимога про стягнення аліментів на користь дитини ОСОБА_3 , оскільки вказана вимога, заявлена в інтересах дитини та спрямована на захист її прав.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.
Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 280, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 164-167, 180-183 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо спору: Виконавчий комітет Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів- задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер облікової картки платника НОМЕР_2 ) батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ) аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення повноліття дитини ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги можуть бути подані через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Суддя Анісімова Н.Д.