Справа № 758/10801/21
04 жовтня 2021 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Бурдун М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 29 липня 2021 року відповідачем винесено стосовно позивача постанову серії ЕАО № 4556779 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч. 1 КУпАП України. На думку позивача зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.
Зазначає, що 29.07.2021 він рухався власним автомобілем в м. Києві, жодних порушень Правил дорожнього руху не допускав, та був зупинений інспектором ДПП. Після зупинки інспектор поліції попросив надати йому для перевірки документи на право керування. Позивач не відмовлявся надати документи, а лише попросив інспектора назвати йому законну причину зупинки. Позивач вважає, що вимога поліцейського про зупинку та вимога пред'явлення документів на право керування автомобілем може здійснюватися лише на законних підставах.
Постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки інспектор суттєво порушив його права, передбачені ст.268 КУпАП та порушив порядок розгляду справи.
Ухвалою суду від 10.08.2021 відкрито провадження у справі, адміністративна справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Запропоновано відповідачу протягом 7 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позов, а також роз'яснено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Зобов'язано Департамент патрульної поліції протягом 7 днів з дня отримання ухвали подати до суду належним чином засвідчені копії: постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО № 4556779 від 29.07.2021, а також усіхвідомостей, на підставі яких винесено вказану постанову.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов відповідач не визнає, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивачем було подано відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ЕАО № 4556779 від 29.07.2021, складену інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві капралом поліції Салій А.О. незаконною, у зв'язку з тим, що: оскаржувана постанова не відповідає дійсності, не ґрунтується на жодному доказі, винесена з порушенням вимог, передбачених ст. 283, 284 КУпАП та порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які передбачені ст. 286 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що інспектор 4 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у м. Києві капрал поліції Салій А.О., 29.07.2021 винесла відносно позивача постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ЕАО № 4556779, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме за порушення вимог п. 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху України. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, з накладенням штрафу у розмірі 425 гривень.
Відповідно до вказаної постанови, 29.07.2021 о 17 год. 51 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz 500 S», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Якирилівська, 106-Б, без чинного страхового поліса обов'язкового страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
В графі 7 постанови «до постанови додаються» нічого не зазначено.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У ст. 280 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, судом встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був позбавлений права на отримання правової допомоги, збір і надання доказів.
Відповідачем не було надано суду будь-яких доказів, які могли б спростувати пояснення позивача.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до частини другої статті 271 КУпАП інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
На думку суду, такі дії інспектора порушують права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і тим самим, свідчать про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що має наслідком скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, суд вбачає, що відповідачем не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів порушення позивачем п. 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення такими, що підлягають задоволенню.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів (ст. 280 КУпАП).
За змістом норм ч. 1, ч. 2 ст. 7, ст. 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання принципу законності. Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 3 ст. 79 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Європейський суд з прав людини у п. 36 рішення в справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 1 липня 2003 року № 37801/97, зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Отже, відповідач правомірність свого рішення та обставини, які б спростовували доводи позивача не довів.
Вимогами ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова у справі про адміністративне правопорушення від 29.07.2021 серії ЕАО № 4556779 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Водночас, позивачем у позовній заяві заявлено вимогу про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4556779 від 29.07.2021 протиправною. Однак суд зауважує, що, керуючись положеннями ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, суд не має права приймати зазначене позивачем рішення, оскільки їх прийняття не входить до компетенції суду, а тому вважає за необхідне у задоволенні позову в цій частині відмовити.
Відповідно до ст. 139 КАС України судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 6, 7, 9, 77, 241-247, 268, 271, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕАО № 4556779 від 29.07.2021, винесену інспектором 4 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Салій Аліною Олександрівною про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425,00 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб'єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня складання судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вулиця Федора Ернста, 3.
Суддя Д. В. Петров