СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3998/21
ун. № 759/6109/21
18 жовтня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Войтенко Ю.В.,
за участі секретаря судових засідань Проневич В.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Копитіної Я.С.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача адвоката Капалкіної І.О.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання представника відповідача про зупинення провадження, подане цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Миргородської міської ради Полтавської області про визначення місця проживання дитини,-
В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває вказаний цивільний позов.
Представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження на підставі п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням Голосіївського районного суду міста Києва у справі №541/458/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Служби у справах дітей та сім'ї Миргородської міської ради Полтавської області та Служби у справах дітей та сім'ї Печорської районної в м.Києві державної адміністрації, про відібрання дитини за зобов'язання вчинити певні дії, та до повного виконання ОСОБА_1 Заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 06.11.2019 по справі №759/11044/19 про визначення місця проживання дітей з матір'ю, залишеного в силі Постановою Київського апеляційного суду від 24.02.2021р.
В судовому засіданні відповідач та її представник клопотання підтримали, вказували, що підставами для задоволення клопотання є невиконання судового рішення про визначення місця проживання дітей, яке, наразі, набрало законної сили.
Позивач та його представник проти задоволення клопотання заперечували з огляду на предмет поданого позову та відсутності належного обґрунтування щодо зупинення провадження.
Треті особи були повідомлені належним чином про місце, дату та час розгляду справи судом, до суду не з'явились, причин неявки не повідомили.
У зв'язку з чим, з огляду на положення ст. 198, 223 ЦПК України, суд вважав за можливе розпочати підготовче засідання за відсутності осіб, які не скористались своїм право на участь у засіданні, про що постановив протокольну ухвалу.
Розглянувши подане клопотання, заслухавши сторін, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до положень п. 6 ч.1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду справи і у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Вищевказана норма передбачає зупинення судом провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов'язаному спорі, що розглядається іншим судом.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини 1 статті 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Пленум Верховного Суду України в абзаці 4 пункту 33 своєї постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2 зазначив, що, визначаючи наявність передбачених цивільним процесуальним законодавством підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 1957цс16, визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Предметом спору справи ун.№759/6109/21 є визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком. При цьому, підставами позову, позивач вказує на зміну обставин, зокрема небажання дитини проживати разом з матір'ю, які виникли після судового розгляду питань усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та у їх вихованні. Тоді як предметом спору справи ун.№ 541/458/21 є відібрання дитини та зобов'язання ОСОБА_1 повертати дітей за місцем фактичного проживання їх матері та зобов'язання не чинити перешкод у відвідуванні обох дітей.
Суд наголошує, що Конституція України встановлює конституційний принцип обов'язковості судового рішення. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Разом з тим, аналізуючи матеріали справи, суд приходить до переконання, щодо відсутності обставин, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору про відібрання дитини, виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно вирішити спір про визначення місця проживання дитини з урахуванням заявлених підстав позову.
Відтак, з огляду на предмети позовів у вказаних цивільних справах, суд не вбачає існування обставин об'єктивної неможливості розгляду цивільної справи ун.№759/6109/21 до ухвалення рішення по справі ун.№ 541/458/21.
Враховуючи викладене та керуючись п. 6 ч.1 ст. 251, 259, 268, 272 ст. 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження, подане цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Миргородської міської ради Полтавської області про визначення місця проживання дитини - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст складено 18.10.2021.
Суддя Ю.В. Войтенко