пр. № 1-кс/759/8151/21
ун. № 759/22343/21
01 жовтня 2021 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100080001732 від 01.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, -
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100080001732 від 01.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Святошинського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100080001732 від 01.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.09.2021 на спец. лінію «102» надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 надаються послуги з грального бізнесу, за допомогою комп'ютерних терміналів. В період часу з 13 год. 15 хв. по 14 год. 35 хв. 18.09.2021 на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України було проведено невідкладний обшук за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого було виявлено та вилучено: 39 комп'ютерних моніторів, без ідентифікуючих ознак, 39 системних блоків, без ідентифікуючих ознак, 39 комп'ютерних мишок, без ідентифікуючих ознак, 39 клавіатур, без ідентифікуючих ознак.
Вилучені в ході обшуку речі свідчать про те, що в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває в користуванні невстановлених осіб надаються послуги грального бізнесу.
18.09.2021 слідчим органу досудового розслідування винесено постанову про визнання вилученого в ході обшуку майна речовим доказом по кримінальному провадженню.
В судове засідання прокурор не з'явився подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Розгляд клопотання здійснюється згідно з вимогами ст.ст. 222, 162, ч. 2, ч. 4, ст. 27 КПК без участі власника майна, у зв'язку з наявною можливістю вчинення дій, спрямованих на відчуження та розтрату вказаного майна.
Вивчивши зміст клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя встановив наступне.
Слідчим відділом Святошинського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100080001732 дані щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2020, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
У вказаному провадженні слідчим Святошинського УП ГУНП у м. Києві в період часу з 13 год. 15 хв. по 14 год. 35 хв. 18.09.2021 на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України було проведено невідкладний обшук за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого було виявлено та вилучено: 39 комп'ютерних моніторів, без ідентифікуючих ознак, 39 системних блоків, без ідентифікуючих ознак, 39 комп'ютерних мишок, без ідентифікуючих ознак, 39 клавіатур, без ідентифікуючих ознак.
18.09.2021 слідчим органу досудового розслідування винесено постанову про визнання вилученого в ході обшуку майна речовим доказом по кримінальному провадженню.
З метою збереження речового доказу та з метою проведення певних експертиз, 30.09.2021 прокурор звернуася із клопотанням до слідчого судді про накладення арешту на тимчасово вилучене майно: 39 комп'ютерних моніторів, без ідентифікуючих ознак, 39 системних блоків, без ідентифікуючих ознак, 39 комп'ютерних мишок, без ідентифікуючих ознак, 39 клавіатур, без ідентифікуючих ознак.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ч. 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч. 2 цієї ж процесуальної норми, тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо.
Відповідно до ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою ст.171, частиною шостою ст.173 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Разом з тим, прокурор Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 30.09.2021 звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого під час обшуку 18.09.2021 майна, тобто поза межами строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України.
Враховуючи те, що прокурор звертається з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно поза межами строку на таке звернення, у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100080001732 від 01.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1