Номер провадження 2/754/4525/21
Справа №754/7115/21
Іменем України
11 жовтня 2021 року м.Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В.В.
за участю секретаря судового засідання Івченка В.А
за участю представника позивача Карандюк Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулись до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23.06.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 30.12.2016 між ПАТ «АК «Київводоканал», що перейменовано у ПрАТ «АК «Київводоканал» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Договору позивач взяв на себе зобов'язання з надання відповідної якості послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньо-будинкових систем) житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач - своєчасно сплачувати зазначені послуги в строки та на умовах, передбачених Договором. Внаслідок неналежного виконання протягом тривалого часу зобов'язань за Договором у відповідачки в період з 01 червня 2016 року по 31 березня 2021 року виникла заборгованість у розмірі 6743,99грн. Також відповідний розмір внеску встановлений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) від 30.09.2019 №1716 для відповідного будинку в розмірі 7,60грн щоквартально, однак відповідачем не сплачений внесок, внаслідок чого борг складає 7,60грн. У зв'язку з викладеним позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиті житлово - комунальні послуги у розмірі 6751,59грн, 3 % річних у розмірі 420,56грн, інфляційних втрат у розмірі 1102,97грн та судові витрати.
До суду надійшло клопотання від представника Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» відповідно до якого зазначив, що просить суд в частині основного боргу в розмірі 6751,59грн провадження закрити та стягнути з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 420,56грн, інфляційних втрат у розмірі 1102,97грн та судові витрати.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 08.10.2021 провадження по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, в частині основного боргу в розмірі 6751,59грн закрито.
В судове засідання не з'явився представник позивача, про місце, день та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка. До суду надійшло клопотання від представника позивача Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 420,56грн, інфляційних втрат у розмірі 1102,97грн та судові витрати.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, 06 жовтня 2021року до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача. До заяви долучив квитанцію про підтвердження сплати заборгованості та довідку МСЕК щодо звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
30.12.2016 між ПАТ «АК «Київводоканал», що перейменовано у ПрАТ «АК «Київводоканал» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 1.1 Договору ПрАТ «АК «Київводоканал» взяло на себе зобов'язання з надання відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньо-будинкових систем) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач - своєчасно сплачувати зазначені послуги в строки та на умовах, передбачених Договором.
Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
Відповідно до пункту 8 зазначених Правил, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ № 45 від 24.01.2006 року, визначено, що власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги.
Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов'язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Відповідно до ст. 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а статтею 68 ЖК України визначено, що на власників квартир покладається обов'язок своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (введений в дію з 01 травня 2019 року, крім: ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. ст. 3-7, 9, 11, 12, ч. 2 ст. 26, ст. 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), ч. 2 ст. 2, ч. ч. 3 та 4 ст. 8, ч. ч. 2 та 3 ст. 10, ст. 15, ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 16, ст. 18, ч. 5 ст. 28, які введені в дію 10 червня 2018 року).
Суб'єктами Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV).
Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Частиною 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV та ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Водночас такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV та п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 сплатив Приватному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за житло-комунальні послуги в розмірі 7016,27грн, що підтверджується рахунком-повідомленням станом на 01.07.2021.
Представник Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» зазначає, що дійсно відповідач ОСОБА_1 сплатив основну суму боргу, однак боржник який прострович зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних та судові витрати.
Відповідно до ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Однак, відповідач ОСОБА_1 сплатив суму боргу в розмірі 7016,27грн, що перевищує основну заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, яка становить 6751,59грн.
Також, під час звернення ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», позивачем не було зазначено про сплату суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що підтверджується рахунком - повідомленням станом на 01.07.2021.
До того ж, суд зауважує, що існує суттєва розбіжність між розрахунком заборгованості, який наданий представником позивача та квитанціями, які отримував відповідач, а саме в квитанціях відсутнє нарахування індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, отже відповідач не був належним чином обізнаний про нарахування відповідно до ст.625 ЦК України, про які зазначені представником позивача.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача необґрунтовані та не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем добровольно виконано свої зобов'язання перед Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" в повному обсязі.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Щодо вимог позивача Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення з відповідача судового збору, який був сплачений під час подачі позовної заяви до суду.
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісію ОСОБА_1 має інвалідність другої групи.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Згідно із ч. 2 та 6 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись Конституцією України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", статтями 11, 509, 526, 599, 625ЦК України, статтями 7, 10, 75-79, 81, 141, 265-268 ЦПК України, суд, -
У позові Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - відмовити повністю.
Судові витрати покладаються на позивача.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання через Деснянський районний суд міста Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», місце знаходження за адресою: місто Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2021, у відповідності до частини 5 статті 268 ЦПК України.
Суддя В.В. Бабко