Номер провадження 2/754/2615/21
Справа №754/181/21
Іменем України
05 жовтня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Сенюта В. О.
при секретарі: Сінєльніковій С.М.,
за участю:
представника позивача: Жуковської Я.В.
представника третьої особи: Безносенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Деснянської районної в м Києві державної адміністрації до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про припинення дій, що порушує право, -
Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», ОСОБА_5 про припинення дії, що порушує право.
В обґрунтування позову зазначено про те, що будинок АДРЕСА_1 передано до сфери управління Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації. Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_1 . Згідно акту від 03.02.2020 року, квартира АДРЕСА_1 , облаштована певною кількістю двоярусних ліжок, використовується власниками, для тимчасового проживання великої кількості людей, близько 24 осіб, не пов'язаних родинними відносинами, на платній основі "хостел". Позивач зазначає, що функціонування даного хостелу є незаконним та спричиняє незручності для власників сусідніх квартир у будинку. На підставі викладеного, позивач просить суд зобов'язати відповідачів як власників зазначеної квартири, припинити використовувати квартиру як хостел та привести останню у первісний житловий стан.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 13.01.2021 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22.02.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 залучено до участі в справі, третіми особами, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 14.04.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача Жуковська Я.В. підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на докази які містяться в матеріалах справи та на обставини, які викладені в позовній заяві.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.
Представник третьої особи Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" - Безносенко Т.І. в судовому засіданні не заперечувала проти позовних вимог та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Письмові матеріали справи містять відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_2 , відповідно до якого остання заперечує проти задоволення позовних вимог. Вказувавши, що жодних належних та допустимих доказів розміщення хостелу в квартирі АДРЕСА_1 позивачем не надано, як і не надано доказів порушення майнових та немайнових прав позивача. Щодо актів складених під час відвідування квартири, які надані позивачем на підтвердження своїх доводів, вказує, що жодного разу комісія не прибувала за адресою АДРЕСА_1 та жодних актів не складалося.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів без присутності відповідачів та ухвалити рішення.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вислухавши вступне слово, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно розпорядження № 121 виконавчого органу Київської міської ради Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень», доручено районним в місті Києві державним адміністраціям реалізовувати окремі повноваження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), надані виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими актами діючого законодавства України.
Згідно п. 10 додатку 4 до розпорядження № 121, Деснянській районній в місті Києві державній адміністрації надано повноваження здійснювати облік житлового фонду та контроль за його використанням.
Відповідно до п. 23 таблиці 6 додатку 4 до розпорядження № 1112 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 «Про питання організації управління районами в місті Києві», будинок АДРЕСА_1 був переданий до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.
На підставі розпорядження № 48 Деснянської районної в місті Києві державною адміністрації від 30.01.2015 «Про закріплення на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», на баланс зазначеного комунального підприємства був переданий житловий та нежитловий фонд Деснянського району м. Києва, віднесений до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, у тому числі і будинок АДРЕСА_1 .
Згідно рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва», з метою забезпечення ефективного управління житловим та нежитловим фондом, його належного утримання, створене комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», відповідно до Статуту якого, основним напрямком його діяльності є забезпечення ефективного використання, збереження та утримання в належному стані комунального майна, що закріплене за підприємством на праві господарського відання.
За змістом п. 4.16 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1112 від 10.12.2010 року «Про питання організації управління районами в місті Києві», районні в м. Києві державні адміністрації, здійснюючи управління об'єктами, забезпечують захист майнових та немайнових прав територіальної громади м. Києва.
З копії договору купівлі - продажу від 14.10.2003 р., який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І. А. за реєстром № 6431 вбачається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності в рівних долях (а.с.17).
Представник позивача, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» постійно надходять скарги від мешканців будинку АДРЕСА_1 , щодо використання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 належної їм на праві приватної власності квартири не за цільовим призначенням, влаштувавши так званий «хостел», мешканці якого порушують спокій сусідніх квартир, смітять, палять на сходових клітинах, влаштовують сварки, бійки, дебоші.
На підставі розпорядження № 691 Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.11.2019 «Про створення робочої групи з розгляду питань щодо виявлення фактів використання не за призначенням квартир (діяльності так званих «хостелів») в багатоквартирних житлових будинках Деснянського району міста Києва», створено робочу групу з розгляду питань щодо виявлення фактів нецільового використання квартир в багатоквартирних будинках Деснянського району міста Києва, до складу якої увійшли працівники Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», та якою, з залученням працівників правоохоронних органів, органів фіскальної служби та МНС України, відвідуються квартири, щодо яких надходять скарги про використання їх не за цільовим призначенням. За результатами відвідувань складені відповідні акти.
З Акту від 05.02.2021, складеному та підписаним членами робочої групи: начальником Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Ю. Рогатюком, головним інженером комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району Києва» - Г. Синельником, заступником начальника відділу житлово-комунального господарства Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації С. Стукотою, вбачається, що за результатом огляду квартири АДРЕСА_1 , встановлено, що зазначена квартира використовується її власниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 для тимчасового проживання великої кількості людей, не пов'язаних родинними відносинами, на платній основі. При обстеженні встановлено, що так званий «хостел» розташовано у квартирі АДРЕСА_1 . Квартира облаштована двоярусними ліжками у загальній кількості 12. Власники на платній основі дозволяють проживати стороннім особам в загальній кількості 24 особи. Проживаючі в «хостелі» особи, мають вільний вхід/вихід до нього, на вхідних дверях розміщені «Правила поведінки в хостелі» (а.с.54).
На підтвердження доводів сторони позивача, проте, що відповідачі використовують квартиру під «хостел», представник позивача, також надала оголошення з Інтернет сайту.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відтак, зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
Конституційного Суду України у рішенні від 01.12.2004 року у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) у справі № 1-10/2004 провів системний аналіз поняття "охоронюваний законом інтерес" (рішення №18-рп/2004) .
Згідно з п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право (покладення обов'язку припинити дію, яка порушує право, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу можливе щодо триваючого правопорушення, вчиненого іншою особою, яким створюються перешкоди в здійсненні суб'єктивного права), відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
Згідно ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Положенням ст. 317 ЦК України закріплено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
У ч. 4 ст. 319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 41 Конституції України та ч. 5 ст. 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Разом із тим, згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Згідно ч. 1 ст. 383 ЦК України власник квартири має право використовувати приміщення для власного проживання, проживання членів своєї родини, інших осіб та не має права використовувати його для промислового виробництва.
У відповідності до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, власники квартири зобов'язані використовувати приміщення житлового будинку за призначенням.
Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами з метою особистої наживи, одержання нетрудових доходів та в інших корисливих цілях, а також на шкоду інтересам суспільства.
Відповідно до Державних будівельних норм (ДБН В2.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», затверджених наказом Держбуду України від 18.05.2005 року № 80) допускається розміщення нежитлових приміщень, які використовуються для здійснення господарської діяльності, у першому, другому і цокольному поверхах житлових будинків. Крім того, на верхньому житловому поверсі (у тому числі мансардному) допускається розміщення творчих майстерень художників та архітекторів. При цьому ст. 8 ЖК УРСР передбачено, що у виняткових випадках може здійснюватися переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі за рішенням виконавчих органів міських та обласних рад.
Тобто, для здійснення господарської діяльності можуть використовуватися лише нежитлові приміщення. Переведення жилих приміщень у нежилі може здійснюватися, але лише у виняткових випадках, і лише за рішенням виконавчих органів міських та обласних рад.
Відповідно до п. 3.3 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі» (далі - ДБН В.2.2-20:2008) готель - це один із засобів розміщення, який визначається згідно з вимогами ДСТУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення», тут: будинок або комплекс приміщень для тимчасового розміщення (проживання).
Згідно п. 6.1.1 ДБН В.2.2-20:2008 наявність житлової та приймально-вестибюльної груп приміщень є обов'язковою. Склад додаткових приміщень, що підвищують комфорт готелю, не нормується і приймається згідно із завданням на проектування або за проектом.
Житлова частина будинків готелів (номерний фонд) повинна бути функціонально і планувальне відокремленою.
У випадку розташування приміщень готелів у складі багатофункціональних будинків, а також у випадках блокування приміщень готелів з іншими підприємствами та установами готелі повинні бути планувальне відокремлені, ізольовані та забезпечені самостійними входами і комунікаціями (вертикальними і горизонтальними).
Відповідно до п. 5.31 ДСТУ 4527:2006 хостел (молодіжний готель) - це готель, у якому номери, розташовані зазвичай за коридорною або блочною системою, і має умови для самостійного готування їжі та санітарно-технічні зручності на поверсі або у блоці; може організовувати харчування у закладі ресторанного господарства.
Отже, терміни «готель» та «хостел» не можна ототожнити з термінами «квартира» та «нежитлове приміщення». Хостел є молодіжним готелем і повинен забезпечуватися самостійним входом і комунікаціями.
Слід зазначити, що п. 2.50 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» містить вичерпний перелік приміщень, які допускається розміщуватись у першому, другому і цокольному поверхах житлових будинків. Такого приміщення як готель та/або хостел вказаний перелік не містить.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що функціонування «хостелу», розташованого у квартирі АДРЕСА_1 , власниками якої є відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , є незаконним, оскільки цивільним законодавством України передбачено, що квартира у багатоквартирному будинку призначена для власного проживання, проживання членів своєї родини, у той час, як у вищезгаданій квартирі розташований «хостел», який спричиняє велику кількість незручностей та проблем для власників квартир у під'їзді.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що функціонування так званого «хостелу» у житловому багатоквартирному будинку є незаконним, порушує права інших власників та мешканців квартир у будинку АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене, суд вважає, що обґрунтування позову знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході розгляду справи, відповідачами не спростовані доводи позивача, а відтак позов є обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню.
В порядку ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути із відповідачів на користь позивача, а саме: по 756,66 грн. з кожного відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 255-268 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Деснянської районної в м Києві державної адміністрації до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про припинення дій, що порушує право - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 припинити дії щодо використання квартири АДРЕСА_1 не за призначенням, під розташування так званого «Хостел».
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 судовий збір по 756,66 грн. з кожного.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Позивач: Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, ЄДРПОУ 37415088, місцезнаходження за адресою: м.Київ, проспект Маяковського, 29.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_1 .
Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва", ЄДРПОУ 39605452, місцезнаходження адреса: м.Київ, вулиця Закревського, 15.
ОСОБА_5 , місце проживання АДРЕСА_4 .
ОСОБА_8 , місце проживання АДРЕСА_4 .
ОСОБА_6 , місце проживання АДРЕСА_5 .
ОСОБА_7 , місце проживання АДРЕСА_5 .
Повний текст рішення суду виготовлено 13 жовтня 2021 року.
Суддя: В.О. Сенюта