Провадження № 6/754/650/21
Справа № 2-1360/11
Іменем України
30 вересня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Сенюти В.О.
за участю секретаря: Сінєльнікової С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження у справі № 2-1360/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
Заявник ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження у справі № 2-1360/11 за позовом ПАТ «Банк Золоті Ворота» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Подану заяву мотивує тим, що 16.06.2011 року Деснянський районний суд м. Києва ухвалив рішення по справі № 2-1360/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 171/08-А від 14.07.2008 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Золоті Ворота». На виконання вищезазначеного рішення суду, Деснянським районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 2-1360/11. На підставі виконавчого листа, 19.12.2011 року ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києва відкрито виконавче провадження № 30442082. 07.11.2019 року між Стягувачем та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІФАГОР- ФІНАНС», укладено Договір про відступлення прав вимоги № 188 згідно з умовами якого право вимоги до Боржника за зобов'язаннями передбаченими Кредитним договором перейшли до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІФАГОР ФІНАНС». 01.07.2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІФАГОР-ФІНАНС» та громадянкою України ОСОБА_1 було укладено Договір про відступлення права вимоги № ВПВ-01/07/21-ПФ, згідно з умовами якого право вимоги до Боржника за зобов'язанням передбаченими Кредитним договором перейшло до Заявника. На підставі викладеного, заявник просить суд замінити стягувача ПАТ «Банк «Золоті Ворота» на його правонаступника, громадянку України ОСОБА_1 у справі № 2-1360/11, у виконавчому листі № 2-1360/11, у виконавчих провадженнях, що відкриті на підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва №2-1360/11 від 16.06.2011 року.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили, їх неявка розгляду заяви не перешкоджає.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, заяву розглянуто без фіксації судового процесу.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.1 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до ч.1,2 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї з сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пп. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13, яка згідно ЦПК України є обов'язковою для судів.
Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 16.06.2011 року позовні вимоги ПАТ «Банк «Золоті Ворота» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь ПАТ «Банк «Золоті Ворота» заборгованість за кредитним договором в сумі 100.498 грн. 54 коп. та витрати по сплаті судового збору 1250,24 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.
07.11.2019 року між ПАТ «Банк «Золоті Ворота» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІФАГОР- ФІНАНС» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 188.
Відповідно до п. 1 договору № 188 від 07.11.2019 року право вимоги Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набирає у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців, поручителів, зазначених у Додатку 1 цього Договору, включаючи право вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за кредитним договором, договорами поруки, іпотеки та застави з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку 1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначеному цим Договором. Сторони домовились, що відступлення Банком Новому кредитору прав за договором іпотеки (застави), що були укладені в забезпечення виконання зобов'язання Боржників за Основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремими договорами, які укладаються між Сторонами одночасно із укладенням цього Договору та підлягають нотаріальному посвідченню.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до додатку №1 до договору № 188 від 07.11.2019 р. про відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «ПІФАГОР-ФІНАНС» набуло право вимоги лише до боржникаОСОБА_2 .
Суд звертає увагу на те, що письмові матеріали справи не містять доказів набуття ТОВ «ФК «ПІФАГОР-ФІНАНС» прав вимоги до солідарного боржника ОСОБА_3 .
На підтвердження набутого заявником права вимоги, ОСОБА_1 надала копію договору про відступлення права вимоги № ВПВ-01/07/21-ПФ, проте суд приходить до висновку про те, що вказаний договір не може бути належним та допустимим доказом набуття права вимоги заявником до солідарних боржників, оскільки відсутні докази набуття ТОВ «ФК «ПІФАГОР - ФІНАНС» право вимоги до боржника ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Враховуючи те, що заявником не надано належних, допустимих та достовірних доказів набуття нею прав вимоги до двох боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , згідно рішення Деснянського районного суду від 16.06.2011 року, суд приходить до висновку про відсутність підстав для заміни стягувача у справі № 2-1360/11, виконавчому листі № 2-1360/11, у виконавчих провадженнях, відкритих на підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва № 2-1360/11 від 16.06.2011 року.
На підставі викладеного та керуючись 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 442, 260 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження у справі № 2-1360/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості- відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Суддя: В.О.Сенюта