Справа № 752/12005/20
Провадження № 2/752/2571/21
Іменем України
09 вересня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря судового засідання Коротун Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Другої Київської державної нотаріальної контори про виключення запису про арешт майна ,
встановив:
23.06.2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Другої Київської державної нотаріальної контори про виключення майна з-під арешту.
В обгрунтування заявлених вимог позивачкою ОСОБА_1 зазначено, що на підставі договору купівлі- продажу квартири від 03.10.1995 року вона придбала квартиру АДРЕСА_1 . 2019 року їй стало відомо про те, що Другою Київською державною нотаріальною конторою було накладено арешт на належну їй квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який сформований 05.05.2020 року. Як з'ясувалося пізніше при реєстрації арешту нерухомого майна на 1/5 частину квартири АДРЕСА_2 власником якої є громадянин ОСОБА_2 , на підставі постанови ВДВС АА228618 від 07.07.2008 року, реєстратором 1-.07.2008 року, реєстраційний номер обтяження:7541095, була допущена технічна помилка, а саме замість квартири АДРЕСА_2 було вказано квартиру АДРЕСА_1 . Крім того, зазначила, що інформаційна довідка № 204623427 від 18.03.2021 року містить додаткові відомості про те, що арешт накладено помилково у 2008 році на 1/5 частини квартири за номером АДРЕСА_1 .
За вказаних обставин, а також посилаючись на обмеження свого права власності на квартиру, позивачка звернулася до суду з цим позовом, який просила задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 26 червня 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.
Позивачка у підготовче засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
У встановлений судом строк відповідач Друга Київська державна нотаріальна контора подала пояснення, в яких позовні вимоги визнала.
Відповідно до положень частин третьої-четвертої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачкою докази, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 03 жовтня 1995 року між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_3 з іншої сторони, укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, в реєстрі міститься запис про арешт нерухомого майна, реєстраційний номер 199020267, зареєстрований 05 лютого 2020 року, о 11:03:23 за № 7541095, 10.07.2008 року реєстратором: Друга Київська державна нотаріальна контора, підстави обтяження: постанова АА 228618 від 07 липня 2008 року, ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, об'єкт обтяження: квартира, 1/5 частина, адреса: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_2 .
Листом від 21 лютого 2020 року за вих. № 743/01-16 Головне управління юстиції у місті Києві повідомило ОСОБА_1 , що при реєстрації, а саме реєстрації арешту нерухомого майна на 1/5 частин квартири АДРЕСА_2 , власником якої є громадянин ОСОБА_2 , на підставі постанови ВДВС АА 228618 від 07.07.2008 року, реєстратором 10.07.2008 року. Реєстраційний номер обтяження: 7541095 була допущена технічна помилка: замість квартири АДРЕСА_2 було вказано квартиру АДРЕСА_1 . При цьому, зазначено, що відповідно до Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 року № 340-IX, виключено можливість внесення реєстратором будь-яких змін до записів Державного реєстру прав.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Положеннями статті 41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 травня 2013 року № 6-26цс13.
Згідно абз.3 ч. 2 ст. 26 ЗУ " Про держаану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 26 Закону України "Про держаану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація обтяжень проводиться, зокрема, на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили .
Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» визначено, що застосовуючи положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із того, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , на яку Другою Київською державною нотаріальною конторою помилково накладено обтяження у вигляді арешту, що позбавляє останню права вільно користуватися та розпоряджатися належним їй майном.
Зважаючи на те, що відповідач Друга Київська державна нотаріальна контора визнала заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, суд не вбачає підстав для подальшого існування обтяження у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_1 , а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 317, 319, 321, 391 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд,
вирішив:
позов ОСОБА_1 до Другої Київської державної нотаріальної контори про виключення запису про арешт майна, задовольнити.
Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження: 7541095, 10.07.2008 року, реєстратор: Друга Київська державна нотаріальна контора, Київський нотаріальний округ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або ж через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.
Суддя К.Г. Плахотнюк