Справа № 372/1396/21
Провадження № 2-1097/21
18 жовтня 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тиханського О.Б.,
за участю секретаря Бойко В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди завданої злочином, на обґрунтування якого зазначила, що вироком Обухівського районного суду Київської області від 25.11.2020, відповідача визнано винним та призначено покарання за ч.1 ст.125 КК України, а саме нанесення легких тілесних ушкоджень позивачу. В зв'язку з чим, позивач зазнала моральних страждань, які просить стягнути з відповідача у розмірі 50000 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, та участі позивача, позов підтримує, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання про день та час розгляду справи, заяв, клопотань по суті справи суду не надав.
У встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надійшло, а тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, враховуючи інтереси позивача, даючи оцінку діям відповідача, які суд оцінює, як такі, що направлені на затягування розгляду справи по суті, суд вважає за можливе вирішити справу за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів справи та постановити заочне рішення, що відповідає положенням ч.4 ст.223, ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, приходить до наступного.
Відповідно до вироку Обухівського районного суду Київської області від 25.11.2020 ОСОБА_2 визнано винним та призначено покарання за ч.1 ст.125 КК України, а саме нанесення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .
За нормою ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Однак позивач, посилаючись на те, що внаслідок обставин отримання тілесних ушкоджень, що виразились у вимушених змінах життєвих ситуацій, соціальних та побутових стосунків, негативних переживаннях та спогадах, насторозі, тривозі, важкості виконання повсякденних обов'язків, фіксованості уваги на проблемі одужання та реабілітації, переживаннях фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасовій відірваності від активного соціального життя, зниженому та нестійкому настрою, порушенні сну, емоційній напрузі, нервозності, дратівливості, приниженій гідності та побоюваннях щодо майбутнього стану здоров'я - не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин.
Разом із тим, суд визнає, що злочинні дії відповідача дійсно завдали позивачу моральної шкоди, оскільки права позивача були порушені та це є природнім, що будь-яка особа у такій ситуації зазнає моральної шкоди, що виражається у душевних стражданнях, яких особа зазнає в зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.
Отже, з урахуванням принципів розумності, справедливості та співмірності, з огляду на ступінь вини відповідача, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог стосовно розміру шкоди заявленого до відшкодування, як завдання моральної шкоди, шляхом зменшення відповідної суми до 30000 грн.
Вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у справі доказів, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 13, 48, 49, 51, 76, 77-81, 89, 137, 141, 209, 210, 247, 265, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові відшкодування моральної шкоди в сумі 30000 грн.
В іншій частині позову про стягнення моральної шкоди - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2021.
Суддя: О.Б. Тиханський