18 жовтня 2021 р. Справа № 440/2488/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: П'янової Я.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2021, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, повний текст складено 07.06.21 по справі № 440/2488/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у вирішенні клопотання від 15.10.2020 року (зареєстрований за № Ч-22011/0/25-20 від 15.10.2020 року) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, за межами населених пунктів та передати у власність земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 5323288600:00:010:0028;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, за межами населених пунктів та передати у власність земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 5323288600:00:010:0028, з урахуванням висновків суду;
- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.;
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду від 07.06.2021 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність в діях відповідача протиправної бездіяльності щодо розгляду клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою, посилаючись на зупинення строків надання адміністративних послуг.
Вказує, що його заява до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про затвердження проекту землеустрою від 15.10.2020р. розглянута лише 11.03.2021, про що свідчить наказ про відмову у затвердженні проекту, тобто з порушенням двотижневого строку розгляду, що свідчить про протиправну бездіяльність.
Також просив врахувати рішення окружного адміністративного суду у справах №440/672/21, № 440/510/21, №440/2750/21, №440/2748/21, 3440/3487/21, № 440/2170/21, №440/3216/21, №440/2199/21, №440/7651/20, які свідчать про прийняття відповідачем у спірний період відповідних наказів, тобто надання адміністративних послуг відповідно до норм діючого законодавства, без застосування будь-яких обмежень.
Крім того, зазначає, що оскільки проект узгоджений, він має бути затверджений відповідачем.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів, згідно наказу Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 18.02.2020 №5165-СГ (а.с. 82).
За зверненням позивача приватним підприємством "АЛАН-ЗЕМ" (ліцензія Держкомзему АВ №553672 від 13.08.2010р) розроблено проект землеустрою (а.с. 10-49)
Згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації №1593 від 30.07.2020, затвердженому Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області зазначений проект не в повній мірі відповідає вимогам законодавства України, встановленим стандартам, нормам і правилам, та повернений на доопрацювання, згідно зауважень, вказаних в п.10.(а.с. 50).
Відповідно до витягу № НВ - 5317857462021 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка площею 2 га, що розташована в Полтавській області, Миргородський район, Черевківська сільська рада, 06.10.20р. зареєстрована відділом у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та їй присвоєно кадастровий номер 5323288600:00:010:0028 (а.с. 52-56).
15.10.20р. позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з заявою (зареєстрована за № Ч-22011/0/25-20 від 15.10.2020 року) про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, за межами населених пунктів (а.с. 83).
За результатом розгляду заяви позивача, наказом № 793-УБД від 11.03.21р. Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки», ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 5323288600:00:010:0028, із цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства та надання цієї ділянки у власність з таких підстав: згідно проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Черевки Миргородського району Полтавської області, затвердженого рішенням п'ятдесят четвертої сесії сьомого скликання Миргородської районної ради Полтавської області від 09.11.2020 №14 та даних Державного земельного кадастру земельна ділянка, передбачена проектом землеустрою до відведення, розташована в межах населеного пункту Черевки. У Головного управління відсутні повноваження щодо розпорядження земельними ділянками розташованими в межах населених пунктів (а.с. 85).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду його заяви від 15.10.2020 року, позивач звернувся з позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що заява позивача від 15.10.2020 року відповідачем розглянута, отже у спірних правовідносинах останнім не допущено протиправної бездіяльності, строк розгляду заяви позивача, передбачений ч.9 статті 118 Земельного Кодексу не порушено з урахуванням підпункту 3 пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX , яким встановлено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний Кодекс України, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Відповідно до пункту б) частин першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до частин першої-третьої статті 116 ЗК України громадяни набувають право власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в) частина третя статті 116 ЗК України).
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
З огляду на це, позивач, який є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для особистого селянського господарства.
Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.
У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України така процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до частини дев'ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Частиною десятою статті 118 ЗК України визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Судом встановлено, що за наслідками розгляду заяви позивача Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області прийнято наказ від 11.03.2021 року № 793-УБД «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки ОСОБА_1 ».
Як вірно зазначив суд першої інстанції відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності ГУ Держгеокадастру в Полтавській області щодо неприйняття ним жодного з рішень, передбачених статтею 118 Земельного Кодексу України, оскільки останнім, за наслідками розгляду звернення позивача прийнято наказ від 11.03.2021 яким позивачу відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки.
Зазначений наказ є чинним, позивачем не оскаржується.
Доводи позивача щодо відсутності станом на 18.03.21р. на офіційному сайті ГУ Держгеокадастру в Полтавській області інформації стосовно результатів розгляду клопотання позивача і, як наслідок, його необізнаність про існування наказу від 11.03.21р., не спростовують обставин прийняття наказу.
Натомість, його примірник разом з відзивом на позов та доданими до нього доказами був надісланий позивачу 13.04.21р., відповідно до накладної №3602023643961, що свідчить про обізнаність позивача про наявність наказу.
Отже, позивач, звертаючись до суду 23.03.21 року з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача у вирішення його клопотання від 15.10.2020 року та зобов'язання затвердити проект землеустрою, був обізнаний про наявність наказу про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки.
Щодо доводів апеляційної скарги про несвоєчасність розгляду звернення та протиправність зупинення строків надання адміністративних послуг у зв'язку із запровадженими карантинними заходами, колегія суддів зазначає наступне.
Вирішення питання про видачу рішення про передачу у власність, надання у постійне користування та надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності є адміністративною послугою у розумінні Закону України "Про адміністративні послуги".
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про адміністративні послуги" передбачено, що граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом.
Відповідно до ч.9 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність..
Підпунктом 3 пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX установлено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19): з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Зазначений закон є чинним, не скасований та неконституційним не визнавався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами) відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"
Оскільки, на час розгляду заяви позивача від 15.10.2020 року та прийняття за результатами розгляду наказу від 11.03.21 року на території України діяв та не був припинений карантин, відсутні підстави стверджувати про порушення відповідачем строку розгляду заяви позивача, передбаченого ч. 9 статті 118 Земельного Кодексу України і, як наслідок, протиправної бездіяльності.
Посилання апелянта на судову практику Полтавського окружного адміністративного суду у справах №440/672/21, № 440/510/21, №440/2750/21, №440/2748/21, 3440/3487/21, № 440/2170/21, №440/3216/21, №440/2199/21, №440/7651/20, якими вирішено спори, що виникли з аналогічних правовідносин, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки за наслідками розгляду справи, в задоволенні позову позивачу відмовлено, відсутні підстави для відшкодування судових витрат, понесених позивачем за правову допомогу в розмірі 2 000 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване додаткове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 по справі № 440/2488/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Я.В. П'янова Л.В. Любчич