18 жовтня 2021 року справа №200/10839/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року у справі №200/10839/19-а (головуючий І інстанції Аканов О.О., повний текст складено 02.01.2020р. в м. Слов'янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про зобов'язання виплатити середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (надалі - відповідач), в якому просив зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку за період з 10 січня 2019 року по 22 серпня 2019 року у загальному розмірі 119 472,64 грн. (а.с. 3-7 т.1).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористану частину відпустки при звільненні в сумі 119472,64 грн. (а.с. 95-98 т.1).
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, вважає рішення винесено з порушенням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що до встановлення судом Головному управлінню обов'язку нарахувати та виплатити компенсацію за невикористані дні відпусток за 2017, 2018 роки, відповідач не мав правової можливості здійснити такі нарахування та виплатити самостійно, бо має діяти тільки в межах визначених законодавством. Наголошує, що здійснення Головним управлінням всіх належних заходів в межах, передбачених законодавством та компетенцією повністю виключає вину відповідача, що в свою чергу виключає застосування відповідальності. Звертає увагу, що при визначені розміру компенсації за затримку розрахунку судом не враховано розмір спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, що призведе до недотримання принципу співмірності та надмірного витрачання значної суми державних коштів (а.с. 135-138 т.1).
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області - задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року у справі №200/10839/19-а змінено. Абзац другий резолютивної частини викладено у наступній редакції: Стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області (місцезнаходження: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86, код ЄДРПОУ 40109058) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористану частину відпустки при звільненні в сумі 4000,00 гривень (чотири тисячі гривень 00 коп.) (а.с. 195-197 т. 1).
Поставною Верховного Суду від 14 липня 2021 року постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції, Верховний Суд вказав, що рішення суду має бути переглянуто в частині визначення розміру середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає стягненню на користь позивача.
Відтак, суд апеляційної інстанції переглядає рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року в цій частині.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційних скарг, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 07.11.2015 позивач прийнятий на службу до Національної поліції (а.с. 26-27 т.1).
Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області №1о/с від 02.01.2019 відповідно до розділу VІІ Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) капітана поліції ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) - слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
Відповідно меморіального ордеру №1 від 21 серпня 2019 року ГУНП в Донецькій області сплачено суму 16187,14 грн. (призначення платежу ст.комп.за невик.відп.за 2017, 2018р.р. ОСОБА_1 за в/л. ДОАС від 07.08.2019, спр. №200/4463/19-а) (а.с. 64 т.1).
Відповідно до довідки від 24.10.19 №715 про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 1 середньомісячний розмір грошового забезпечення - 16267,57 грн., середньоденний розмір грошового забезпечення - 533,36 грн. (а.с. 65 т.1).
Відповідно до довідки 24.10.19 №714 про розрахунок середнього заробітку ОСОБА_1 за весь час затримки розрахунку за період з 10.01.2019 по 22.08.2019 середньоденний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 складає 533,36 грн.; кількість робочих днів в період з 10.01.2019 по 22.08.2019 складає 153. Розмір нарахованого середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні складає в сумі 81604,08 грн. (а.с. 66 т.1).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року по справі №200/4463/19-а позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні щорічної відпустки. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 компенсацію за 24 дні невикористаної відпустки за 2017 рік у сумі 6166,53 грн. та за 39 днів невикористаної відпустки у 2018 році у сумі 10020,61 грн. В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено. Рішення набрало законної сили 30 липня 2019 року (а.с. 19-24 т.1).
Спірним у даній справі є правомірність невиплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки повного розрахунку за період з 10 січня 2019 року по 22 серпня 2019 року у розмірі 119 472,64 грн. та застосування принципу співмірності.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Судом апеляційної інстанції в постанові від 19 серпня 2020 року встановлено, що не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про право позивача на отримання відшкодування за затримку виплати розрахунку при звільненні на підставі статті 117 КЗпП України.
Це не є спірним в рамках даної справи, постановою Верховного Суду скасовано судове рішення лише в частині розрахунку вищевказаного відшкодування та застосування принципу співмірності.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 2 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
У відповідності до пункту 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до пункту 8 вказаного Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до матеріалів справи на момент звільнення з позивачем було проведено розрахунок та виплачено суму 28971,67 грн. Компенсація за невикористані дні щорічної відпустки за 2017-2018 роки в розмірі 16187,14 грн нарахована та виплачена 22 серпня 2019 року. Отже, загальний розмір належного при звільненні розрахунку складає 45 158,81 грн, а несвоєчасно виплачена сума компенсації становить 36 % цього загального розміру (16187,14 грн / 45158,81 грн * 100%).
Судовими рішеннями у справі №200/4463/19-а, якими вирішувалось питання стягнення з Головного управління Національної поліції в Донецькій області компенсацію за невикористані дні відпустки за 2017-2018 роки, встановлено, що розмір середньоденного заробітку становить 533,36 грн.
З огляду на викладене, затримка по виплаті компенсації за невикористану частину відпустки з 10 січня 2019 року по 22 серпня 2019 року - день фактичного розрахунку складає 224 календарних днів (533,36 грн * 224 календарних дня = 119472,64 грн).
Виходячи з принципу пропорційності, суд вважає належним і достатнім способом захисту порушених прав позивача стягнення на його користь 43010,15 грн як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (36 % від 119472,64 грн).
Відтак, мотивувальна та резолютивна частини рішення підлягають зміні.
Суд переглянув рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни судового рішення.
Частиною четвертою цієї статті передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - змінити.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року у справі №200/10839/19-а - змінити.
Абзац перший резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року у справі №200/10839/19-а після слова «задовольнити» доповнити словом «частково».
В абзаці другому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року у справі №200/10839/19-а змінити суму середнього заробітку за час затримки виплати компенсації за невикористану частину відпустки при звільненні з «119472,64 грн» на «43010,15 грн», а також доповнити цей абзац словами «з яких відрахувати усі законодавчо передбачені податки та збори».
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 жовтня 2021 року.
Колегія суддів А. В. Гайдар
А. А. Блохін
І. В. Геращенко