18 жовтня 2021 року справа №200/10953/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року у справі № 200/10953/20-а (головуючий суддя І інстанції - Олішевська В.В.), складене у повному обсязі 28 квітня 2021 року у м. Слов'янськ Донецької області, за позовом ОСОБА_1 до Управління Патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції України, Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу № 587 від 16.10.2020 року Департаменту Патрульної поліції України “Про дисциплінарне стягнення” в частині застосування відносно до ОСОБА_1 про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, визнання протиправним та скасування наказу № 777 о/с від 23.10.2020 року Департаменту Патрульної поліції в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби та який перебуває в розпорядженні Департаменту Патрульної поліції з 23.10.2020 року, визнання протиправним та скасування висновків службового розслідування, на підставі якого виданий наказ № 587 від 16.10.2020 року Департаменту Патрульної поліції України “Про дисциплінарне стягнення” в частині застосування відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 2 тактико - оперативного реагування Управління Патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції України, зобов'язати Управління Патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції України нарахувати та сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 жовтня 2020 року по 23.10.2020 року, про зобов'язання Департамент патрульної поліції України нарахувати та сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.10.2020 року, -
ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції України, Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу № 587 від 16.10.2020 року Департаменту Патрульної поліції України “Про дисциплінарне стягнення” в частині застосування відносно до ОСОБА_1 про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, визнання протиправним та скасування наказу № 777 о/с від 23.10.2020 року Департаменту Патрульної поліції в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби та який перебуває в розпорядженні Департаменту Патрульної поліції з 23.10.2020 року, визнання протиправним та скасування висновків службового розслідування, на підставі якого виданий наказ № 587 від 16.10.2020 року Департаменту Патрульної поліції України “Про дисциплінарне стягнення” в частині застосування відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 2 тактико - оперативного реагування Управління Патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції України, зобов'язати Управління Патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції України нарахувати та сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 жовтня 2020 року по 23.10.2020 року, про зобов'язання Департамент патрульної поліції України нарахувати та сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.10.2020 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року у справі № 200/10953/20-а відмовлено у задоволені позовних вимог.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач вказує на те, що він не був повідомлений про проведення службового розслідування, відповідне службове розслідування було проведено без його присутності, що є порушенням вимог Інстукції про порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Дисциплінарного статуту Національної поліції. Також, позивач зазначає, що йому не було відомо за якими фактами проводилось службове розслідування, на підставі яких наказів та якими є висновки службового розслідування, на думку позивача, відповідачі протиправно відсторонили його від участі в проведенні службового розслідування, чим порушили його право на захист.
Позивач вважає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, однак його застосування здійснювалось на розсуд уповноваженої особи без урахуванням певних обставин. Крім того, в самому наказі взагалі не зазначено який саме дисциплінарний проступок слугував проведенню службового розслідуванню та застосуванню відносно нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Сторони в удове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційних скарг, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу за, з огляду на наступне.
В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з 09.03.2016 року по 23.10.2020 року ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України, з 24.09.2018 року по 23.10.2020 року перебував на посаді поліцейський взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції (т. 1 а.с. 96-98).
Судом встановлено, що 16.04.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості № 62020050000000721 у зв'язку із виникненням підстав за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, до вчинення яких причетний поліцейський взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_1
10.07.2020 року слідчим Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до ст.ст. 42, 276, 277, 278, 279 КПК України, поліцейського взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Донецькій області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 162, частиною третьою статті 307, частиною другою статті 365, частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (т. 1 а.с. 120-122).
11.07.2020 за клопотанням слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Завадського О.В., відповідно до ухвали Краматорського міського суду Донецької області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у справі № 234/9608/20 провадження № 1-кс/234/4999/20 до ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною другою статті 162, частиною першою статті 263, частиною третьою статті 307, частиною другою статті 365, частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6).
Суд зазначає, що на час розгляду справи позивач ОСОБА_1 знаходитися під вартою, що підтверджується сторонами.
Наказом Департаменту патрульної поліції «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» від 10.07.2020 року № 1402 було створено комісію та призначено службове розслідування за фактом затримання 09.07.2020 року працівників управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу. Згідно п. 3 зазначеного наказу на період проведення службового розслідування поліцейського взводу № 2 роти тактико - оперативного реагування управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків (т. 1 а.с. 117-119).
Наказом Департаменту патрульної поліції від 06.08.2020 року № 1647 «Про продовження строку проведення службового розслідування» продовжено строк службового розслідування призначеного наказом Департаменту патрульної поліції від 10.07.2020 року № 1402 на один місяць (т. 1 а.с. 123).
Листом від 19.08.2020 року Департамент патрульної поліції запросив у Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6) про надання позивачем пояснень стосовно затримання 09.07.2020 року працівників управління патрульної поліції, а також виявлення під час слідчих дій зброї та боєприпасів у приміщеннях управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції (т. 1 а.с. 110-111).
Листом від 03.09.2020 року № 3/11215 Державна установа «Бахмутська установа виконання покарань (№6) повідомила Департамент патрульної поліції про те, що ув'язнений ОСОБА_1 відмовився надавати письмове пояснення за фактом затримання 09.07.2020 року працівників управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу, а також виявлення під час слідчих дій зброї та боєприпасів у приміщеннях управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, про що працівниками Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6) складено акт від 01.09.2020 року (т. 1 а.с. 112-113).
15.10.2020 року т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції затверджено висновок службового розслідування, відповідно до якого встановлені наступні обставини (т. 1 а.с. 124-166).
У ході розслідування дисциплінарна комісія у ході службового розслідування прийшла до висновку, що дисциплінарні проступки вчинені сержантом поліції ОСОБА_1 , дискредитують честь держави і підривають авторитет Національної поліції України та є несумісними із подальшим проходженням служби в Національній поліції України.
За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушення вимог пунктів 1та 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію». Пунктів 1, 4, 5 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, абзаців 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, підпунктів 1, 2 пункту 1, підпунктів 5, 12, 14, 18, 19 пункту 2 розділу ІІ посадової інструкції поліцейського взводу роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13.07.2018 року № 3202, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, до поліцейського взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби (т. 1 а.с. 164).
Наказом Департаменту патрульної поліції № 587 від 16.10.2020 року «Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію». Пунктів 1, 4, 5 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, абзаців 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, підпунктів 1, 2 пункту 1, підпунктів 5, 12, 14, 18, 19 пункту 2 розділу ІІ посадової інструкції поліцейського взводу роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13.07.2018 року № 3202, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, до поліцейського взводу № 2 роти тактико - оперативного реагування управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (т. 1 а.с. 92-95).
З матеріалів справи встановлено, що позивач 23.10.2020 року був ознайомлений під особистий підпис з вищезазначеним наказом (т. 1 а.с. 95 зворотній бік).
На підставі вказаного наказу Департаментом патрульної поліції видано наказ по особовому складу № 777 о/с від 23.10.2020 року, відповідно до якого згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні Департаменту патрульної поліції, з 23.10.2020 року, з виплатою грошової компенсації за 8 діб невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у календарному році (т. 1 а.с. 99).
Згідно акту про відмову від ознайомлення з наказом від 23.10.2020 року встановлено, що інспектором кадрового забезпечення управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 в присутності старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 було запропоновано поліцейському взводу № 2 тактико - оперативного реагування управління патрульної поліції сержанту поліції ОСОБА_1 ознайомитися з наказом Департаменту патрульної поліції від 23.10.2020 року № 77о/с «Про особовий склад по управлінню патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції» в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Ціолковського, буд. 4, однак сержант поліції ОСОБА_1 не ознайомився з вказаним наказом, підтвердити цей факт своїм підписом відмовився (т. 1 а.с. 100).
Спірним питанням цієї справи є правомірність прийняття наказу про звільнення позивача та поновлення його на займаній посаді.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний наказ є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, звільнення позивача з підстав, визначених в наказі, є законним.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції в оскаржуваній частині, з наступних підстав.
Загальні засади діяльності, а також статус поліцейських, підстави дисциплінарної відповідальності встановлено Законом України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 року № 580- ІІІV (далі - Закон № 580-ІІІV), Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Відповідно до ст. 8 Закону № 580-ІІІV поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
За правилами ст. 18 Закону № 580-ІІІV поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
В силу положень ст. 23 Закону № 580-ІІІV поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; вживає всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної, допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров'я.
Статтею 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.
За приписами статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Зі змісту ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту випливає, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Принципи етики для працівників Національної поліції визначають Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), затверджених наказом МВС України від 09.11.2006 року № 1179.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил, зокрема, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України “Про Національну поліцію”, “Про запобігання корупції” та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За правилами ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, звільнення із служби в поліції.
Підстави проведення службового розслідування визначені статтею 14 Дисциплінарного статуту, за якою службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції» затверджено Порядок проведення службового розслідування.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування визначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних, зокрема, про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;про повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.
Відповідно до ст. 18 Закону № 2337 під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув'язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.
Представником поліцейського може бути адвокат, повноваження якого підтверджені копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та копією договору із представником. Представник користується правами поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, крім прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо поліцейським і не може бути доручена представнику, а також користується правами з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами, з моменту надання дисциплінарній комісії підтвердних документів.
Крім того, пунктом 3 розділу IV Порядку проведення службового розслідування передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги про те, що передбачених положеннями даної статті прав останнього Відповідачами не було дотримано, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, від надання пояснень у рамках службового розслідування позивач відмовився, що підтверджується актом від 01.09.2020 року (т. 1 а.с. 113).
Суд звертає увагу на те, що п. 14 розділу V Порядку проведення службового розслідування визначено, що отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув'язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.
Як встановлено з матеріалів справи та не спростовується сторонами у справі, позивач на момент проведення службового розслідування перебував під ватрою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№3)», у зв'язку з чим Департамент патрульної поліції звернулось до вказаної установи з листом від 19.08.2020 року № 15362/41/2/02-2020 з метою отримання пояснень від ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 110-111).
У зв'язку з тим, що позивач перебуває під вартою акт від 01 вересня 2020 року був складений працівниками Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№3)», як це передбачено Порядком проведення службового розслідування.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядком проведення службового розслідування визначено право позивача або його представник зверталися із заявами про надання матеріалів службового розслідування для ознайомлення чи подавати документи, клопотання чи скарги під час його проведення, однак матеріали справи не містять таких документів.
Обов'язку ознайомлення з наказом про призначення службового розслідування та висновками такого службового розслідування не встановлено
Матеріалами справи підтверджено, що позивач ознайомлений з наказом Департаменту патрульної поліції від 16.10.2020 року № 587 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» під особистий підпис (т. 1 а.с. 95 зворотній бік), а від підписання наказу Департаменту патрульної поліції від 23.10.2020 року № 777 о/с «По особовому складу» позивач відмовився, про що складений акт про відмову від ознайомлення з наказом (т. 1 а.с. 100).
Таким чином, відповідачем були вчинені дії щодо ознайомлення позивача зі спірними наказами, у зв'язку з чим суд не приймає посилання представника позивача на те, що позивач не був належним чином ознайомлений з наказами, оскільки вказані обставини спростовуються матеріалами справи.
Крім того, колегія суддів також вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо посилання на те, що долучена до матеріалів справи копія повідомлення про підозру не містить інформації щодо предмету доказування у справі, оскільки оформлено не належним чином, з огляду на наступне.
Зазначений документ був складений слідчим Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального державного бюро розвідувань, за результатами розгляду досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020050000000721, відомості до якого внесені до Єдиного реєстру судових рішень, а не відповідачам у справі, отже відповідачі не можуть нести відповідальність за порушення порядку складання такого повідомлення. Крім того враховуючи те, що зазначене повідомлення про підозру було винесено в межах кримінального провадження, отже не має юридичних наслідків для розгляду адміністративної справи.
Також, суд вказує на те, що позивач не погоджуючись з даним повідомленням про підозру може оскаржити його в межах кримінального провадження кримінальному провадженні.
Повідомлення про підозру стало підставою для призначення службового розслідування у відношенні ОСОБА_1 , однак у ході службового розслідування було встановлено дисциплінарний проступок сержанта поліції ОСОБА_1 , що дискредитують честь держави і підривають авторитет Національної поліції України.
Службове розслідування проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, а матеріали справи не містять відомостей, які б вказували на порушення вимог щодо оформлення його результатів.
Викладені вище положення Закону, Дисциплінарного статуту і Правил етичної поведінки поліцейських, про порушення яких вказано у висновку службового розслідування, у своїй сукупності, на переконання суду, свідчать про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, несумісного з продовженням служби у поліції.
Приписи п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначають, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Службовим розслідуванням було встановлено грубе порушення дисципліни, яке можливо має ознаки кримінального правопорушення, тому враховуючи характер проступку, обставини, за яких його скоєно, керівником відповідача було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 .
З урахуванням встановлених вище обставин суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в частині, що стосуються ОСОБА_1 .
Застосування ж дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахування обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Крім іншого, наявність або відсутність вироку, який набрав законної сили, а також кримінального провадження щодо факту або певної особи, не є перешкодою для вирішення питання щодо застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, оскільки кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними видами відповідальності.
Відсутність обвинувального вироку щодо Позивача не свідчить про відсутність ознак дисциплінарного проступку (невиконання чи неналежне виконання позивачем службової дисципліни) в його діях.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 804/676/18.
Відтак, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
За змістом статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення Донецького окружного адміністративного суду необхідно залишити без змін.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року у справі № 200/10953/20-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року в справі № 200/10953/20-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 18 жовтня 2021 року.
Колегія суддів А. В. Гайдар
Т. Г. Гаврищук
І. Д. Компанієць