18 жовтня 2021 року справа №233/7178/19
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Блохіна А.А., Міронової Г.М., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 16 березня 2020 року у справі № 233/7178/19 (головуючий І інстанції Фисун Л.С., повний текст складений у смт. Велика Новосілка Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Юрченка Сергія Юрійовича, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови,-
Позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до інспектора роти №2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Юрченка С.Ю. (далі - відповідач), третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив скасувати постанову від 03.09.2019 року серії ЕАВ 1485002 про притягнення до адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі.
Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 16 березня 2020 року позов задоволений: визнано протиправною та скасовано постанову інспектора роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Юрченка С.Ю. серії ЕАВ № 1485002 від 3 вересня 2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП; справу про адміністративне правопорушення - закрито.
Відповідачем на рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування доводів посилався на те, що факт порушення позивачем п. 9.9 ПДР підтверджено судовим рішенням. Однак, суд не проаналізував належним чином, не дослідив достеменно наявність скоєного позивачем правопорушення, надав перевагу поясненням позивача.
Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив відмовити у її задоволенні.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач звернувся з заявою про розгляд справи у його відсутність.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, заперечень, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ 1485002 від 03.09.2019 року, яка винесена інспектором роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Юрченком С.Ю., позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. (а.с. 19).
Вказаною постановою встановлено, що 03.09.2019 року о 22 год. 43 хв. позивач, керуючи транспортним засобом з підсвіткою номерного знаку синього кольору, при вимушеній зупинці працівниками поліції не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п. 9.9 «б» ПДР України.
Таким чином, спірною постановою відповідачем зазначено про 2 порушення позивачем ч. 2 ст.122 КУпАП у зв'язку з керуванням транспортним засобом з підсвіткою номерного знаку синього кольору та при вимушеній зупинці працівниками поліції не ввімкнення аварійної світлової сигналізації.
Суд першої інстанції щодо зазначення в постанові про керування позивачем транспортним засобом з підсвіткою номерного знаку синього кольору, дійшов висновку, що такі дії є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, а не ч.2 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з чим притягнення до адміністративної відповідальності за останньою правовою нормою не може бути визнано обґрунтованим.
Такий висновок суду першої інстанції є хибним.
Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП, зокрема, порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Отже, вказаною нормою передбачено відповідальність за обидва порушення позивачем, зазначених в постанові відповідача.
Відповідно до п. 9.9 «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 73 КАС України).
Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано суду доказів в підтвердження порушення позивачем ПДР.
Водночас, позивачем надано відеозапис подій від 03.09.2019 року, з якого вбачається, що номерний знак транспортного засобу підсвічується білим світлом фар, переобладнання освітлення номерного знаку з порушенням вимог відповідних стандартів на відео судом не встановлено (а.с. 7).
Таким чином, відповідачем не надано доказів керування позивачем транспортним засобом з номерним знаком з підсвіткою номерного знаку синього кольору.
Водночас, відеозаписом подій підтверджено порушення позивачем п. 9.9 «б» ПДР - неввімкнення аварійної світлової сигналізації у разі зупинки на вимогу поліцейського, чого й не заперечує сам позивач на відео.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що факт вчинення позивачем п. 9.9 «б» ПДР підтверджено належними та допустимими доказами.
За ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, нормами КАС України не передбачено часткове скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В даному випадку, апеляційним судом встановлено вчинення позивачем одного з двох правопорушень, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, тому відповідачем правомірно застосовано штраф в сумі 425 грн., підстави для скасування постанови відсутні.
На підставі встановлених обставин та аналізу вищенаведених норм КУпАП та ПДР в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність спірної постанови відповідача, внаслідок чого позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що внаслідок порушення норм матеріального права, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 72-77, 272, 286, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департамент патрульної поліції Національної поліції України - задовольнити.
Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 16 березня 2020 року у справі № 233/7178/19 за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Юрченка Сергія Юрійовича, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови- скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Юрченка Сергія Юрійовича, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови - відмовити.
Повний текст постанови складений та проголошений 18 жовтня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Г.М. Міронова