"18" жовтня 2021 р. справа №200/4489/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Блохіна А.А., Компанієць І.Д.,
секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л.
за участю: представника позивача - Гуревича Р.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву представника позивача Гуревича Родіона Геннадійовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/4489/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, яким вирішити питання про стягнення з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. за подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, вивчив доводи заяви, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку, що заява про винесення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає частковому задоволенню.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 КАС України).
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 252 КАС України).
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).
Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення перерахунку розміру пенсії позивача на підставі довідки Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФС-97368/0901/209 від 22.02.2021 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року, що враховується для перерахунку пенсії, з 01.04.2019 року; зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок розміру пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.02.2021 року № ФС-97368/0901/209 та провести виплату з урахуванням сплачених сум.
Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат - задоволено частково: стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив вирішити питання про судові витрати, зазначив, що попередній розрахунок витрат на правничу допомогу 3000 грн.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишено без задоволення; додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/4489/21- залишено без змін.
01.10.2021 року представником позивача подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. за складання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, на підтвердження здійснення правової допомоги суду має бути надано докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 1 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.
Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.
Суд не може втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всього розміру гонору до суму, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 рішення суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У той же час, аналізуючи здійснені адвокатом послуги за критеріями, визначеними у ч. 5 ст. 134 КАС України та на предмет неминучості - критерію, що застосовується Європейським судом з прав людини, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу, які позивач сплатив або має сплатити адвокату в сумі 3000 грн.
В якості доказів надання та оплати адвокатських послуг представником позивача надано: договір про надання правової допомоги; рахунок на оплату; акт прийняття-передачі наданих послуг; звіт про надану правову допомогу (складання відзиву на позов, консультації, ознайомлення зі змістом апеляційної скарги, аналіз судової практики суду касаційної інстанції).
Таким чином, заявник претендує на відшкодування витрат за надання послуг позивачу під час апеляційного провадження.
Тобто, для вирішення питання щодо розміру понесених витрат сторона має надати детальний розрахунок таких витрат.
В доданих до відзиву на апеляційну скаргу акту прийняття-передачі наданих послуг, звіту про надану правову допомогу не зазначено про складання відзиву на апеляційну скаргу.
Згідно звіту адвокат вважає, що ним виконано наступне: роздруківка копій документів; складання відзиву на позов, клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції; заявка на отримання процесуальних документів в електронній формі; формування доказової бази, додатків до відзиву на позов; направлення відзиву на позов; надання консультацій з процесуальних питань апеляційного провадження; ознайомлення, правовий аналіз апеляційної скарги; правовий аналіз судової практики Верховного Суду (а.с. 102).
Суд зазначає, що адвокат не складав і не міг складати відзив на позов, оскільки він й заявляв позов у цій справі.
Крім того, більшість пунктів звіту взагалі стосуються послуг, наданих під час розгляду справи в суді першої інстанції.
При цьому, договір, на підставі якого представник позивача просив стягнути відповідні витрати, стосується надання послуг виключно в апеляційній інстанції (а.с. 95).
Суд вважає, що заявлена сума витрат не відповідає реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, а також розумності їхнього розміру, тобто, фактичного та обґрунтованого понесення витрат.
Отже, суд апеляційної інстанції враховує зазначені у звіті про надану правову допомогу тільки ті послуги, які безпосередньо стосуються апеляційного провадження, пункти з 1 по 6 не беруться до уваги.
Таким чином, за звітом адвоката останнім в апеляційній інстанції надано такі послуги позивачу: надання консультацій з процесуальних питань апеляційного провадження; ознайомлення, правовий аналіз апеляційної скарги; правовий аналіз судової практики Верховного Суду.
Відповідачем не подано заяву про зменшення витрат на правничу допомогу.
Водночас, враховуючи викладене, виходячи з конкретних обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що обґрунтованим та об'єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, а також відповідає розміру ціни позову, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 500 грн.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 135, 139, 143, 195, 241, 248, 252, 310, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 500 грн. (п'ятсот гривень 00 копійок).
Повний текст ухвали складений та підписаний 18 жовтня 2021 року.
Ухвала суду набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді А.А. Блохін
І.Д. Компанієць