ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
18 жовтня 2021 року справа №640/19941/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві)
про1) визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення під час перерахунку пенсії позивачу з 01 січня 2008 року відсоткового значення розміру пенсії з 76% до 71% сум грошового забезпечення; 2) зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію позивачу з 01 січня 2008 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% сум грошового забезпечення; 3) зобов'язання відповідача виплатити позивачу перераховану пенсію з урахуванням раніше сплачених сум у розмірі 100% перерахованої пенсії, починаючи з 05 березня 2019 року; 4) визнання протиправними дій відповідача, які полягають у відмові в перерахунку позивачу пенсії у відповідності з наданою Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України довідкою про розмір грошового забезпечення позивача від 22 лютого 2021 року №21/3/2-9/878-2/2; 5) зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію позивачу у відповідності з наданою Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України довідкою про розмір грошового забезпечення позивача від 22 лютого 2021 року №21/3/2-9/878-2/2 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; 6) зобов'язання відповідача виплатити позивачу різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01 квітня 2019 року із врахуванням: посадового окладу - 9 593,78 грн., окладу за військове звання - 1 480,00 грн., надбавки за вислугу років (50%), надбавки за особливості проходження служби (56%), надбавку за службу в умовах режимних обмежень (70%), надбавки за кваліфікацію (7%), преміювання 10%
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідач протиправно з 01 січня 2008 року зменшив основний розмір його пенсії з 76% до 71% сум грошового забезпечення, з 01 січня 2018 року не враховує додаткові види грошового забезпечення при призначенні пенсії, до 01 січня 2020 року проводив виплату надбавки не у 100% розмірі та протиправно відмовив у здійсненні перерахунку пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 22 лютого 2021 року №21/3/2-9/878-2/2.
На думку позивача, після набрання законної сили 05 березня 2019 року судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку його пенсії з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, в тому числі і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та виплати пенсії з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Позивач також вважає, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у нього вислуги років є незмінним та посилається на судову практику.
Ухвалою від 20 липня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/19941/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання та встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали для подання відзиву на позов та відповідних доказів, на які він посилається.
Ухвалою від 16 вересня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив представнику позивача у прийнятті до розгляду заяви про уточнення позовних вимог.
Ухвалою від 18 жовтня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив представнику позивача у прийнятті до розгляду заяви про уточнення позовної вимоги (повторно).
Судом встановлено, що в прохальної частини позовної заяви позивач просить визнати протиправними дій відповідача, які полягають у відмові в перерахунку позивачу пенсії у відповідності з наданою Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України довідкою про розмір грошового забезпечення позивача від 22 лютого 2021 року №21/3/2-9/878-2/2 та зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію позивачу у відповідності з наданою Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України довідкою про розмір грошового забезпечення позивача від 22 лютого 2021 року №21/3/2-9/878-2/2 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, однак, відповідно до наданих позивачем доказів довідка видана Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України від 22 лютого 2021 року має номер №21/3/2-9/878-212.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем в прохальній частині позовної заяви допущено описку, а тому в якості належного та допустимого доказу суд розглядає довідку Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 22 лютого 2021 року має номер №21/3/2-9/878-212.
Відповідач 17 серпня 2021 року подав до суду відзив на адміністративний позов, до якого в якості доказів направлення копії відзиву учасникам справи, додав копію поштового реєстру та копію фіскального чеку АТ «Укрпошта».
Копія поштового реєстру та копія фіскального чеку жодним чином не засвідчені.
Належними доказами направлення відзиву іншим учасникам справи є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, копія реєстру відправлення поштової кореспонденції зі штампом поштового відділення тощо, засвідчені відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55.
Таким чином, відзив відповідача не відповідає положенням пункту другого частини четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до частини п'ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У свою чергу частина шоста статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвала про відкриття провадження у справі №640/19941/21 представником відповідача отримана 29 липня 2021 року.
Враховуючи викладене, суд не приймає до розгляду відзив на позовну заяву у зв'язку з порушенням встановленого судом строку надання відповідачем відзиву на позовну заяву та відсутністю клопотання про поновлення пропущеного строку подання такого відзиву, а тому відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, розглядає справу за наявними матеріалами.
Позивач подав відповідь на відзив, в якому повторно обґрунтував позовні вимоги.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно із розрахунком пенсії за вислугу років за пенсійною справою позивача станом на 01 вересня 2003 року пенсія позивачу призначена з 01 вересня 2003 року, основний розмір пенсії за 27 років вислуги становить 76% грошового забезпечення, в тому числі, ЧАЕС; позивачу додатково виплачується підвищення пенсії як ліквідатору аварії на ЧАЕС 2 категорії.
Відповідно до витягу із протоколу №15 засідання Комісії по розгляду питань встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною при Київській міській державній адміністрації від 28 липня 2006 року ОСОБА_1 з 21 червня 2006 року встановлено пенсію за особливі заслуги перед Україною в розмірі 23% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
Як вбачається з розрахунків пенсії станом на 01 жовтня 2006 року та на 01 квітня 2007 року, крім основного розміру пенсії позивачу в розмірі 76% за 27 років вислуги з урахуванням передбачених чинним законодавством надбавок, позивачу виплачується підвищення пенсії УЛНА на ЧАЕС та пенсія за особливі заслуги перед Україною в розмірі 23%; основний розмір пенсії не перераховувався.
Згідно із розрахунком пенсії станом на 01 січня 2008 року позивачу з 01 січня 2008 року перерахована пенсія на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; основний розмір пенсії за 27 років вислуги становить 71% грошового забезпечення; позивачу виплачується підвищення пенсії 2 категорія ЧАЕС (під час служби) та пенсія за особливі заслуги перед Україною в розмірі 23%.
З розрахунків пенсії станом на 01 січня 2018 року, на 01 травня 2018 року та на 01 січня 2019 року вбачається, що пенсія позивачу перерахована з 01 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та обчислена з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 50%; основний розмір пенсії становить 71% грошового забезпечення (вислуга років 27); пенсія виплачується з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року щомісячно 50% від підвищення: 2 971,23 грн.; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно 75% від підвищення: 4 456,85 грн., з 01 січня 2020 року щомісячно 100% від підвищення: 5 942,46 грн.; позивачу виплачується підвищення пенсії 2 категорія ЧАЕС (під час служби) та пенсія за особливі заслуги перед Україною в розмірі 23%.
Відповідно до розрахунків пенсії станом на 01 січня 2020 року та 01 червня 2021 року основний розмір пенсії становить 71% грошового забезпечення (вислуга років 27); пенсія виплачується в повному розмірі (100% від суми підвищення пенсії); позивачу виплачується підвищення пенсії ЧАЕС 2 категорія ЧАЕС (під час служби) та пенсія за особливі заслуги перед Україною в розмірі 23%.
У відповідь на звернення позивача Фінансово-економічне управління Служби безпеки України листом від 01 березня 2021 року №21/3/2-К-42/5 надіслало до ГУ ПФУ в м. Києві довідку від 22 лютого 2021 року №21/3/2-9/878-212 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року та копію зазначеної довідки направило позивачу.
Згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення від 22 лютого 2021 року №21/3/2-9/878-212 розмір грошового забезпечення позивача встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення із служби): заступник начальника головного управління - начальник управління протидії технічним розвідкам технічного захисту інформації ДСТСЗІ Служби безпеки України станом на 05 березня 2019 року, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» складається з: посадового окладу - 9 593,78 грн., окладу за військовим званням (полковник) - 1 4800,00 грн., надбавки за вислугу років 50% - 5 536,89 грн., надбавки за особливості проходження служби 56% - 9 301,98 грн., надбавки за службу в умовах режимних обмежень 70% - 6 715,65 грн., надбавки за кваліфікацію 7% - 671,56 грн., преміювання 10% - 1 661,07 грн. та становить 34 960,93 грн.
У відповідь на лист Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 01 березня 2021 року №21/3/2-К-42/5 відповідач листом від 24 березня 2021 року №2600-0310-5/49929 повернув Фінансово-економічному управління Служби безпеки України довідку про розмір грошового забезпечення позивача від 22 лютого 2021 року №21/3/2-9/878-212 без виконання та повідомив, що, оскільки, після визнання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 Порядку №45, нормативно-правові акти, які визначають механізм перерахунку пенсій відповідних категорій військовослужбовців не приймалися, підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні.
Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Пунктом «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, було передбачено, що особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому, пунктом 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців», який набрав чинності 29 квітня 2006 року, внесені зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, змінена редакція пункту «в» статті 13, а саме виключена можливість збільшення основної пенсії на 5% відповідних сум грошового забезпечення для осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 2.
З огляду на це, нова редакція підпункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначену доплату особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, не передбачала.
Підставою перерахунку всіх призначених за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій згідно з частиною 3 статті 63 цього Закону, в редакції від 01 січня 2008 року, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
07 листопада 2007 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі по тексту - Постанова №1294), яка набирала чинності з дня втрати чинності указами Президента України, що визначали умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж 01 січня 2008 року.
Постановою №1294 встановлені нові умови обчислення і структури грошового забезпечення зазначених осіб та передбачався перерахунок пенсії виходячи з грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, яке складалося з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту- Порядок №45).
Пунктом 5 Порядку №5 зазначені види грошового забезпечення, які враховуються для перерахунку пенсії. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), для перерахунку пенсії не враховуються.
З аналізу наведених норм вбачається, шо, оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії, а саме з 1 січня 2008 року, стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала 5- процентне збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 2, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування такої 5-процентної доплати для вказаної категорії військовослужбовців немає.
Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для обчислення позивачу основного розміру пенсії, виходячи з 76% сум грошового забезпечення, до якого включені 5% доплати за участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС під час перерахунку пенсії з 01 січня 2008 року, оскільки на час здійснення перерахунку така доплата не передбачена Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а, отже, розмір грошового забезпечення позивача - 71% зменшений не був, оскільки, саме на такий розмір пенсії позивач мав право на момент її призначення з урахуванням його вислуги років - 27 років.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі №752/17929/13-а, від 21 березня 2019 року у справі №275/383/17.
Щодо твердження позивача про те, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у нього вислуги років є незмінним, суд зазначає таке.
Як вже зазначалося вище, статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає та регламентує розмір пенсії за вислугу років. Тобто, підставою набуття права на цю пенсію є наявність відповідної вислуги років, від якої залежить розмір призначеної пенсії. Такою величиною для позивача на момент її призначення був 71% сум грошового забезпечення. Саме із цієї величини в подальшому повинні здійснюватися відповідні перерахунки.
За своєю суттю доплата в розмірі 5% до основного розміру пенсії, яка була передбачена пунктом «в» статті 13 вказаного Закону, в редакції чинній до 29 квітня 2006 року, є лише доплатою до основного розміру пенсії, виплата якої прив'язана до відповідної дії норми права, яка регламентує її виплату. Скасування цієї норми чи внесення відповідних змін до неї виключають її застосування в подальшому.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення під час перерахунку пенсії позивачу з 01 січня 2008 року відсоткового значення розміру пенсії з 76% до 71% сум грошового забезпечення та зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію позивачу з 01 січня 2008 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% сум грошового забезпечення.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, які полягають в зобов'язанні відповідача виплатити позивачу перераховану пенсію в розмірі 100% перерахованої пенсії, починаючи з 05 березня 2019 року, суд встановив, що вказана справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 06 серпня 2019 року справа №160/3586/19, провадження №Пз/9901/12/19, за результатами зразкової справи, в частині неперерахування та невиплати (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачеві з 05 березня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Зазначене, відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для врахування судом відповідних правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно з частиною першою та четвертою статті 63 України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частиною третьою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до відповідно до пункту 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30 серпня 2017 року постановою Кабінету Міністрів України від №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі по тексту - Постанова №704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
24 лютого 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі по тексту - Постанова №103), пунктом 1 якої встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р.
Пунктом 2 Постанови №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачу здійснений перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року, сума підвищення складає 5 942,46 грн., виплата якого здійснюється поетапно: з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року щомісячно 50% від підвищення - 2 971,23 грн.; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно 75% від підвищення - 4 456,85 грн.; з 01 січня 2020 року 100 % щомісячно від підвищення - 5 942,46 грн.
Тобто, чинним законодавством не передбачено можливість сплати пенсії частинами в майбутньому та із застереженнями про наявність фінансування, як це передбачено приписами Постанови №103, з огляду на що, застосуванню підлягає норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який має вищу юридичну силу, аніж Постанова №103.
Разом із тим, суд звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у наведеній справі, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У вказаному рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва зокрема встановлено: «…пункти 1 та 2 спірної постанови №103, встановлюють відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям та пункт 5 і додаток 2 Порядку, звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам (зокрема позивачу), відтак звужують зміст вже існуючих прав таких осіб.
Відтак, оскаржувані пункти Постанови №103, всупереч вимогам статей 13, 43, частини четвертої статті 63 та частини третьої статті 11 Закону №2262-ХІІ, змінюють умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців…».
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.
Водночас, за змістом частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, встановлене пунктом 2 Постанови №103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії втратило чинність із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року, тобто 05 березня 2019 року, а тому, враховуючи наведені вище положення процесуального закону, починаючи саме з цієї дати вказаний нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, у відповідній частині, втратив чинність і не підлягав застосуванню.
Крім того, надаючи оцінку правомірності дій відповідача у період з 01 січня 2018 року по 04 березня 2019 року включно, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 6 Конституції України, передбачено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Відповідно частини першої статті 113 Конституції України вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України.
В статті 117 Конституції України зазначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Відповідно до частин першої та восьмої статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280, затверджено Положення про Пенсійний фонд України, відповідно до пунктів 1, 2 якого Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Отже, відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому відповідач не наділений правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно-правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Враховуючи викладені обставини та те, що пункти 1, 2 Постанови №103 були чинними до 05 березня 2019 року та підлягали застосуванню відповідачем, адже останній не має повноважень надавати оцінку відповідності нормативно-правовим актам Уряду актам вищої юридичної сили, а зобов'язаний їх виконувати, з огляду на що, позивач набув права на отримання пенсійних виплат у розмірі 100% суми підвищення пенсії, починаючи з 05 березня 2019 року.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції») «майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права (рішення у справі «Ганс-Адам ІІ проти Німеччини»). «Легітимні сподівання» за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).
У даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсії у повному розмір, передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим «існуючого майна».
Отже, невиплата позивачу пенсії з урахуванням 100% суми підвищення, у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та за практикою Європейського Суду з прав людини становить втручання у право позивача на мирне володіння майном.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 січня 2018 року.
В частині позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у відмові в перерахунку позивачу пенсії у відповідності з наданою Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України довідкою про розмір грошового забезпечення позивача від 22 лютого 2021 року №21/3/2-9/878-212 та зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію позивачу у відповідності з наданою Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України довідкою про розмір грошового забезпечення позивача від 22 лютого 2021 року №21/3/2-9/878-212 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Як вже зазначив суд, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України Постановою №704 затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років та Постановою №103 встановив перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови №704 та змінив пункт 5 Порядку №45 та додаток 2 до Порядку №45.
Так, абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45, в редакції Постанови №103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку №45, викладений в новій редакції Постановою №103, містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Суд зазначає, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45.
Проте, зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визнані судом протиправними та нечинними, а отже з 05 березня 2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас, алгоритм дій, які повинен вчинити ГУ ПФУ в м. Києві у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Зокрема, на час звернення позивача до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі по тексту - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку№3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №553/3619/16-а.
Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 Постанови №704 встановлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою та пунктом 6 Постанови №704 встановлена надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу.
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Таким чином, з 05 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
До того ж, в постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 вказано, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Оскільки з 05 березня 2019 року виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, позивач має право на перерахунок його пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення з 01 квітня 2019 року.
Зазначені висновки суду відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 червня 2020 року у зразковій справі №160/8324/19.
Як встановив суд, Фінансово-економічне управління Служби безпеки України підготувало та направило відповідачу довідку від 22 лютого 2021 року №21/3/2-9/878-212 про розмір грошового забезпечення позивача.
Відповідач підтверджує отримання від Фінансово-економічного управління Служби безпеки України довідки від 22 лютого 2021 року №21/3/2-9/878-212 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року та не заперечує проти її достовірності.
Проте, всупереч положенням статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та нормам Порядку №45, відповідач після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки від 22 лютого 2021 року №21/3/2-9/878-212 не перерахував пенсію позивачу, а повернув зазначену довідку без виконання, посилаючись на неприйняття Урядом нового механізм перерахунку пенсій відповідних категорій військовослужбовців.
Висновок про безпідставність такого посилання відповідача висловлено Верховним Судом в рішенні від 06 серпня 2019 року у зразкові справі №160/3586/19 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24 червня 2020 року у зразковій справі №160/8324/19.
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Отже, у зв'язку з отриманням довідки від 22 лютого 2021 року №21/3/2-9/878-212 про грошове забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року у відповідача виник обов'язок проведення перерахунку пенсії позивача з 01 квітня 2019 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача, які полягають у відмові в перерахунку позивачу пенсії у відповідності з наданою Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України довідкою про розмір грошового забезпечення позивача від 22 лютого 2021 року №21/3/2-9/878-212 та зобов'язання відповідача з 01 квітня 2019 року перерахувати та виплачувати пенсію позивачу у відповідності з наданою Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України довідкою про розмір грошового забезпечення позивача від 22 лютого 2021 року №21/3/2-9/878-212 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача, які полягають у відмові в перерахунку позивачу пенсії відповідно до наданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 22 лютого 2021 року №21/3/2-9/878-212 та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу, починаючи з 01 квітня 2019 року, пенсію на підставі зазначеної довідки з урахуванням проведених раніше виплат та перерахувати та виплатити позивачу з 05 березня 2019 року 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з урахуванням проведених раніше виплат.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
В частині розподілу судових витрат, суд звертає увагу на таке.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В матеріалах справи міститься копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році від 15 лютого 1993 року серії НОМЕР_1 , виданого Київською міською державною адміністрацією ОСОБА_1 .
Таким чином, позивач звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.
В частині питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд виходить із такого.
Пункт 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з'ясувати, зокрема, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 та від 22 грудня 2018 року у справі №826/856/18.
Суд встановив, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав суду такі документи:
- копію договору про надання правової допомоги від 07 липня 2019 року №1/07/07/21,
- копію акта здавання - приймання послуг за договору про надання правової допомоги від 07 липня 2021 року №1/07/07/21 від 20 липня 2021 року;
- копію квитанції від 07 липня 2021 року про оплату ОСОБА_1 8 000,00 грн. згідно договору про надання правової допомоги від 07 липня 2021 року №1/07/07/21;
- ордер на надання правової допомоги серії АА №1121564 від 13 липня 2021 року;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 27 вересня 2011 року №4651.
Зі змісту акта виконаних робіт вбачається, що Адвокатським об'єднанням «Адвокатська сім'я Лисенко» надано послуг на загальну суму 8 000,00 грн. за 4 години роботи, пов'язаної з підготовкою та написанням позовної заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Витрати на виконання договору про надання правової допомоги від 07 липня 2021 року №1/07/07/21 підтверджуються копією квитанції від 07 липня 2021 року на суму 8 000,00 грн., відносяться до витрат на професійну правничу допомогу та відповідно до приписів статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України є судовими витратами позивача.
Частинами п'ятою, шостою та сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), підтверджених документально, суд зазначає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу є співмірним, а відповідач розмір витрат на професійну правничу допомогу та їх співмірність не заперечує.
З урахуванням вимог позивача стосовно стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. та часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу та присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 6 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, починаючи з 05 березня 2019 року, з урахуванням проведених раніше виплат.
3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у відмові в перерахунку ОСОБА_1 пенсії у відповідності з наданою Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України довідкою про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 22 лютого 2021 року №21/3/2-9/878-212.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01 квітня 2019 року перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 у відповідності з наданою Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України довідкою про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 22 лютого 2021 року №21/3/2-9/878-212 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, зазначеного в довідці, а саме: посадового окладу - 9 593,78 грн., окладу за військове звання - 1 480,00 грн., надбавки за вислугу років (50%), надбавки за особливості проходження служби (56%), надбавку за службу в умовах режимних обмежень (70%), надбавки за кваліфікацію (7%), преміювання 10%.
5. Відмовити в іншій частині адміністративного позову.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; ідентифікаційний код 42098368).
Суддя В.А. Кузьменко