ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 жовтня 2021 року м. Київ № 640/28767/21
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови
Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За правилами частини другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Аналіз наведених правових положень дають підстави для висновку, що спір з приводу оскарження постанов державного виконавця, зокрема, про стягнення виконавчого збору підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця.
У той же час, спірним моментом залишається визначення юрисдикції (підсудності) суду, який є належним для розгляду та вирішення даної справи.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує постанову про стягнення виконавчого збору від 24.09.2021 прийняту у виконавчому провадженні №63624584, відкритому з примусового виконання виконавчого листа №320/2219/20, виданого 13.10.2020 Київським окружним адміністративним судом.
Боржником за вказаним виконавчим провадженням №63624584 є Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
З урахуванням викладеного, оскільки у даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області є стороною виконавчого провадження (боржник), який оскаржує постанову державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому з примусового виконання виконавчого листа, виданого Київським окружним адміністративним судом, суд приходить до висновку, що належним судом для розгляду відповідного позову є саме Київський окружний адміністративний суд.
При цьому, суд зазначає про неможливість застосування у даному випадку правил територіальної юрисдикції, оскільки спір виник з приводу рішень та дій (бездіяльності) державного виконавця та, на переконання суду, положення статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" є пріоритетними для застосування.
Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі № 826/9930/17 та від 11 липня 2018 року в справі № 813/2871/17, у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі №826/1312/17, від 03 липня 2019 року у справі №826/1313/17.
З аналізу наведених вище норм та встановлених обставин слідує, що дана адміністративна справа не належить до юрисдикції (підсудності) Окружного адміністративного суду міста Києва, а підсудна іншому адміністративному суду, а саме - Київському окружному адміністративному суду.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва та вважає за необхідне передати її Київському окружному адміністративному суду за належною юрисдикцією.
Керуючись положеннями ст.ст. 29, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
1. Адміністративну справу №640/28767/21 передати на розгляд Київському окружному адміністративному суду (01133, Київ, бульвар, Лесі Українки, 26).
2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
3. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст.ст. 292, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.К. Каракашьян