ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 жовтня 2021 року місто Київ №640/18096/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та провести виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з 20.05.2020, із урахуванням періоду її роботи з 03.09.2009 по теперішній час у Київській міській клінічній лікарні №2 на посаді молодшої медичної сестри по догляду за хворими, відділення анестезіології та інтенсивної терапії (гнійно-септичне).
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що вона має загальний стаж роботи більше 34 роки. Звернувшись до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач листом від 16.06.2020 №2600-0314-8/78473, повідомив позивача, що в призначеній пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 їй відмовлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2021 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/18096/20 без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
01.10.2020 року, через канцелярію суду, відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказано, що згідно наданих позивачем документів загальний страховий стаж останньої становить 31 рік 11 місяців 21 день, пільговий стаж за Списком № 2 відсутній при необхідному стажі 12 років 6 місяців пільгової роботи. На думку відповідача, відсутні підстави для призначення пенсії позивачу на пільгових умовах за Списком № 2. Вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві є правомірними та просить залишити позовну заяву без задоволення.
Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 позивача, доданої до позовної заяви, позивач працювала:
- з 27.04.1998 по 03.06.1998 - учень продавця у Кжанському споживчому товаристві;
- з 04.06.1998 по 25.05.1999 - продавець магазину №146 Кожанського споживчого товариства;
- з 26.05.1999 по 30.12.1999 продавець магазину №146 Споживчого товариства «Злагода-1»
- з 20.01.2000 по 01.02.2001 - продавець магазину №146 Споживчого товариства «Нива»;
- з 15.11.2001 по 19.02.2009 - штукатур ВАТ «Київоздобуд»;
- з 03.03.2009 по теперішній час працює молодшою медсестрою по догляду за хворими, відділення анестезіології та інтенсивної терапії (гнійно-септичне) у Київській міській клінічній лікарні №2.
Довідкою Київської міської клінічної лікарні №2 від 05.03.2019 №101 підтверджується, що позивач з 03.03.2009 по теперішній працювала та працює молодшою медсестрою з догляду за хворими, відділення анестезіології та інтенсивної терапії (гнійно-септичне).
З матеріалів справи вбачається, що позивач 20.05.2020 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 16.06.2020 №2600/0314-8/78473 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачу у призначенні пенсії з посиланням на те, що у позивача відсутній необхідний стаж для призначення пільгової пенсії відповідно ст. 114 Закону №1058.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, а свої законні права та інтереси порушеними, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі по тексту - Закон №1788-ХІІ), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-IV) та Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року (далі по тексту - Порядок № 637).
Усі зазначені нормативно-правові акти використані судом в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058-VI, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-ХІІ.
Згідно з пунктом «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Відповідно до частини першої, другої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, визначено перелік документів, що додаються до заяви про призначення пенсії.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, які дають право на отримання пільгової пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 27.02.2009 №23-ос ОСОБА_1 працює повний робочий день у Київській міській клінічній лікарні №2 на посаді молодшої медсестри по догляду за хворими відділення анестезіології та інтенсивної терапії (гнійно-септине) з 03.03.2009 по 20.05.2020 (станом на момент звернення до суду з цим позовом).
Повний пільговий стаж становить 11 років 2 місяці 18 днів.
Позивачем до заяви про призначення пенсії на підтвердження наявності права на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 надано наступні документи: паспорт, ідентифікаційний код, трудову книжку, диплом, пільгову довідку про підтвердження наявного трудового стату за Списком №2, особову картку Т-2, наказ про зарахування на роботу від 27.02.2009 №23-ос, накази про відпустки за 2010-2011 роки, наказ про встановлення надбавки в розмірі 25% за роботу в шкідливих для здоров'я умовах.
Згідно з довідкою Київської міської клінічної лікарні №2 від 05.03.2019 №101 про підтвердження наявного трудового стажу для перерахунку пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (додаток №5) ОСОБА_1 працює повний робочий день в Київській міській клінічній лікарні №2 і за період з 03.03.2009 (наказ від 27.02.2009 №23-ос) по теперішній час виконує обов'язки згідно з робочим графіком молодшої медсестри з догляду за хворими відділення анестезіології та інтенсивної терапії (гнійно-септичне) опікового центру; безпосередньо перебуває і зайнята доглядом опікових хворих і отримує надбавку до посадового окладу у розмірі 30% за роботу в шкідливих для здоров'я умовах.
Позивач перебуває на посаді молодшої медсестри за хворими (обслуговування хворих в опікових і гнійних відділеннях) за Списком №2 шкідливих професій у відповідності до розділу XXIV (охорона здоров'я та соціальна допомога) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.
За період роботи з 03.03.2009 пільговий стаж становить 10 років 2 дні.
За період роботи в лікарні у відпустці без збереження заробітної плати та у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років та до 6-ти річного віку не перебувала.
Крім того, з довідки від 05.03.2019 №101 вбачається, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 "Про проведення атестації робочих місць" та у відповідності з наказами від 05.04.2000 №113, від 05.04.2003 №130, від 07.05.2008 №200, від 13.02.2013 №107 та від 12.12.2017 №489 по Київській міській клінічній лікарні №2 була проведена атестація робочих місць, зокрема, відділення анестезіології та інтенсивної терапії (гнійно-септичне).
Таким чином, вказаною довідкою підтверджується наявний трудовий стаж для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Як встановлено судом, підставою для відмови у призначенні пенсії відповідачем визначено ті обставини, що позивачем не надано належним чином завірених копій наступних документів: накази про відпустки за 2009 рік; наказ про встановлення надбавки в розмірі 30% за роботу в шкідливих для здоров'я умовах; положення про опікове відділення; інші документи, що підтверджують роботу у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії (гнійно-септичне) опікового відділення.
Як вже було зазначено, за приписами статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначена правова норма регламентується з пунктом 1 Порядку №637, яким передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Тобто, законодавцем чітко передбачено, що трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Між тим, пенсійним органом протиправно не взято до уваги вищезазначені правові норми.
На переконання суду, записи у трудовій книжці позивача виконані належними посадовими особами, засвідчені підписами начальника відділу кадрів відповідного підприємства та скріплені печатками.
Отже, суд зазначає, що запис у трудовій книжці позивача, а саме: з 03.03.2009 остання працює молодшою медсестрою по догляду за хворими, відділення анестезіології та інтенсивної терапії (гнійно-септичне) у Київській міській клінічній лікарні №2, свідчить про наявність пільгового стажу на зазначеній роботі, яка відноситься до списку №2. Тобто, станом на момент звернення до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах від 20.05.2020, у позивача був наявний загальний страховий стаж понад 25 років та пільговий стаж понад 10 років.
Також суд вказує, що на підтвердження належного страхового стажу є довідка від 05.03.2019 №101, яка видана Київською міською клінічною лікарньою №2, з якої вбачається, що позивач з 03.03.2009 по теперішній час дійсно працює на посаді молодшої медсестри з догляду за хворими, відділення анестезіології та інтенсивної терапії (гнійно-септичне), однак суд не бере до уваги посилання позивача на цю довідку, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що вказана довідка була подана позивачем до пенсійного органу разом із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Однак, на переконання суду, виходячи з системного аналізу вищезазначених норм та обставин справи, суд приходить висновку, що позивачем доведено період роботи з 2009 року по теперішній час у Київській міській клінічній лікарні №2, а тому він має бути зарахований до пільгового стажу останнього, на підставі відомостей, зазначених в трудовій книжці.
Таким чином, враховуючи викладені обставини позовна вимога про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та провести виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення за призначенням пенсії з 20.05.2020, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Тобто, прийняття рішення про призначення пенсії віднесено до компетенції органів Пенсійного фонду України.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні та наданні документів.
В даному випадку, пенсійним органом не враховано, що визначальним фактом для призначення пенсії на пільгових умовах є підтвердження зайнятості особи на відповідних роботах, а тому відмовляючи в призначенні пенсії позивачу, відповідач діяв незаконно та протиправно.
При цьому, суд зазначає, що вищезазначені обставини та встановлені судом факти дають підстави для зобов'язання відповідача призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах, адже це прямо передбачено чинним законодавством України.
При цьому, суд зазначає, що згідно з приписами частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Позивач звернулася до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах від 20.05.2020, отже, саме з цього моменту позивачеві повинна бути призначена пенсія за вислугу років на пільгових умовах.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В свою чергу відповідачем не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України доказів, які б підтверджували правомірність прийняття оскаржуваного рішення.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Що стосується повернення судового збору, то слід зазначити, що позивачем сплачено 840, 80 грн за квитанцією від 03.08.2020 №0.0.1789197911.1, яка знаходиться в матеріалах справи.
Беручи до уваги приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати у сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) призначити та провести виплату ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення за призначенням пенсії, а саме 20.05.2020.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16 м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.