18 жовтня 2021 рокуСправа № 280/8406/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я. розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі
за позовною заявою Національного заповідника “ХОРТИЦЯ” (69017, м. Запоріжжя, вул. Старого Редуту, буд. 9, код ЄДРПОУ 02223572)
до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (73003, м. Херсон, пров. Козацький, буд. 10, код згідно з ЄДРПОУ 4387738)
про визнання протиправним та скасування припису, -
Національний заповідник “ХОРТИЦЯ” (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис № 06/1-14/106/21 від 15.03.2021, складений Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська область).
13.10.2021 від позивача до суду надійшла заява вх. № 59052 про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
зупинення дії припису № 06/1-14/106/21 від 15.03.2021 про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері навколишнього середовищ складеного Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська область) до набрання законної сили рішенням суду по справі № 280/8406/21;
заборони Державній екологічній інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська область) вчиняти дії щодо контролю за виконанням припису, шляхом зупинення проведення позапланової перевірки, підставою якої є перевірка виконання припису № 06/1- 14/106/21 від 15.03.2021.
В обґрунтування заяви позивач вказує, що 05 жовтня 2021 року представники відповідача розпочали позапланову перевірку позивача, підставою якої є перевірка виконання припису №06/1-14/106/21 від 15.03.2021, який є предметом оскарження в даній адміністративній справі. Стверджує, що правова оцінка дій (рішення) відповідача підлягає дослідженню лише під час розгляду даної справи по суті, а подальше виконання оскаржуваного припису може не лише утруднити, але й унеможливити виконання судового рішення та вплинути на майнові інтереси позивача. З огляду на таке, просить заяву про забезпечення позову задовольнити.
За правилами частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглядаючи заяву позивача суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За правилами частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Такі правові позиції містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 09.09.2021 у справі № 300/98/20.
Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено види забезпечення позову, а саме, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд зауважує, що зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 КАС України.
Так, у заяві про забезпечення адміністративного позову і в матеріалах, доданих до позову, відсутні докази очевидності небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів або необхідності докласти для їх відновлення значних зусиль та витрат. Також в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Натомість, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішило спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.
Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.10.2020 по справі справа №280/2284/20.
Слід також зазначити, що рішення чи дії суб'єктів владних повноважень, безумовно, справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі".
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16509/18 та від 26 грудня 2019 року у справі № 640/13245/19, від 20 березня 2019 року у справі №826/14951/18 і суд не вбачає підстав для відступу від неї.
Отже, позивачем не доведено необхідність вжиття застосованих судами заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, а обраний захід є таким, що суперечить приписам частини другої статті 151 КАС України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі № 280/8406/21 за позовною заявою Національного заповідника “ХОРТИЦЯ” (69017, м. Запоріжжя, вул. Старого Редуту, буд. 9, код ЄДРПОУ 02223572) до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (73003, м. Херсон, пров. Козацький, буд. 10, код згідно з ЄДРПОУ 4387738) про визнання протиправним та скасування припису- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її підписання.
Суддя Л.Я. Максименко