18 жовтня 2021 року Справа № 160/12415/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
23.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточнення просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії виходячи з 77% грошового забезпечення та з врахуванням всіх раніше призначених виплат, надбавок, премій, а саме: посадового окладу (ПО), оклад за військовим званням (ОВЗ), надбавку за вислугу років у розмірі (НВР) 45% від посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за особливості проходження служби у розмірі 30% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% від посадового окладу, премії у розмірі 125% від посадового окладу на підставі довідки наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 07.07.2020 р. №11/191;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити перерахунок пенсії з 01.01.2018 р., виплатити заборгованість та виплачувати в подальшому всі раніше призначені виплати ОСОБА_1 виходячи з 77% грошового забезпечення та з врахуванням всіх раніше призначених виплат, надбавок, премій, а саме: посадового окладу (ПО), оклад за військовим званням (ОВЗ), надбавку за вислугу років у розмірі (НВР) 45% від посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за особливості проходження служби у розмірі 30% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% від посадового окладу, премії у розмірі 125% від посадового окладу на підставі довідки наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 07.07.2020 р. №11/191 до часу припинення відповідного права або зміни законодавства.
Також позивач просить суд стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 15500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області відмовило позивачу частково виконувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 року по справі №160/4730/19, тобто здійснило з 01.01.2018 року перерахунок на виплату пенсії виходячи з розміру 77% відповідних сум грошового забезпечення, але не здійснило відповідні виплати з урахуванням усіх раніше призначених і проведених виплат (доплат, надбавок та премій), та самовільно вважає, що виконувати необхідно лише рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 року справа № 160/10226/20 без врахування рішення суду по справі № 160/4730/19. Позивач вважає, що відповідач повинен здійснити йому перерахунок та виплату з 01.01.2018 року перерахунок на виплату пенсії виходячи з розміру 77% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити відповідні виплати з урахуванням усіх раніше призначених і проведених виплат (доплат, надбавок та премій), а також здійснити перерахунок та виплату не врахованих в структурі грошового забезпечення всі раніше призначені виплати, надбавки, премії, а саме: виплати за роботу з таємними носіями і документами в розмірі 10% від посадового окладу, за особливі умови служби - 15% від посадового окладу, надбавку за особливо важливі завдання - 50% від посадового окладу, надбавку за вислугу років, окладу за військове звання, премію. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами з 29.09.2021 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
12.10.2021 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому він з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві не погоджується та вважає їх необгрунтованими з наступних підстав. Позивач відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Згідно Закону України від 27.03.2014 року № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" (далі Закон № 1166-VІІ), який набрав чинності 01.04.2014 року, було внесено зміни в ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, а саме цифри 80 замінили на цифри 70. Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, якою визначаються розміри пенсій за вислугу років, визначено що максимальний розмір пенсії обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Також посилається на те, що Головне управління не наділено повноваженнями визначати розмір грошового забезпечення та змінювати його, відповідальність за внесення тих чи інших складових грошового забезпечення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії покладається на установу, якою видавалась довідка. З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що з 16.01.1995 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ та на даний час він перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 року у справі № 160/4730/19 було задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду Украйни в Дніпропетровській області щодо застосування при здійснені перерахунку пенсії з 01.01.2018 року ОСОБА_1 обмеження в 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок на виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру 77% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити відповідні виплати з урахуванням усіх раніше призначених і проведених виплат (доплат, надбавок та премій).
Позивач в своєму позові зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення було виконано, але в супереч рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 року по справі № 160/4730/19 при здійсненні перерахунку та виплати пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області не враховані в структурі грошового забезпечення всі раніше призначені виплати, надбавки, премії, а саме: виплати за роботу з таємними носіями і документами в розмірі 10% від посадового окладу, за особливі умови служби - 15% від посадового окладу, надбавка за особливо важливі завдання - 50% від посадового окладу, надбавки за вислугу років, окладу за військове звання, премія.
Для стягнення не врахованих в структурі грошового забезпечення всіх раніше призначених виплат, надбавок і премій, а саме: виплати за роботу з таємними носіями і документами в розмірі 10% від посадового окладу, за особливі умови служби - 15% від посадового окладу, надбавка за особливо важливі завдання - 50% від посадового окладу, надбавки за вислугу років, окладу за військове звання, премія позивач звернувся до суду повторно.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 року у справі № 160/10226/20 позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено частково:
- визнано протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови в перерахуванні пенсії ОСОБА_1 згідно оновленої довідки, надісланої адміністрацією Державної прикордонної служби України в ГУ ПФУ у Дніпропетровській області за №11/191 від 07.07.2020 року та зменшенні розміру пенсії на суму 4698,65 грн. щомісячно за рахунок виплати пенсії без врахування додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року ОСОБА_1 перерахунок пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення 12177,65 грн., враховуючи як основні, так і додаткові види грошового забезпечення, відповідно оновленої довідки, надісланої адміністрацією Державної прикордонної служби України в Г'У ПФУ у Дніпропетровській області за №11/191 від 07.07.2020 року, у розмірі 100% підвищення пенсії;
- в решті позовних вимог було відмовлено.
При виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області було не враховано попереднє рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 р., тобто було знову встановлене обмеження в 70% відповідних сум грошового забезпечення.
07.06.2021 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якій просив, зокрема, зробити перерахунок розміру його основної пенсії зі збільшенням її процентного значення до 77% розміру грошового забезпечення на підставі довідки наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 07.07.2020 р. №11/191 та з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 року у справі № 160/4730/19 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 року справа №160/10226/20.
Листом від 08.07.2021 року за №21920-16349/Л-01/8-0400/21 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії та повідомив наступне. На виконання рішення суду від 25.06.2019 року у справі № 160/4730/19 позивачу проведено перерахунок пенсії у розмірі 77% грошового забезпечення, яке зазначено у довідці від 19.03.2018 року за № 11/8659, яка надана Адміністрацією Державної прикордонної служби України. На виконання рішення суду від 18.12.2020 року у справі №160/10226/20 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 від сум грошового забезпечення 12177,65 грн, яке зазначено у довідці від 07.07.2020 року №11/191, з урахуванням 100% суми підвищення, обчисленого станом на 1 квітня 2019 року. Рішенням суду від 18.12.2020 року по справі № 160/10226/20 не зобов'язано органи Пенсійного фонду України перерахувати пенсію виходячи з розміру 77% відповідних сум грошового забезпечення, тому позивачу проведено перерахунок пенсії за умовами статті 13 Закону № 2262, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись із такими діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закон 2262-ХІІ).
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 року (далі - Закон№ 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За частинами першою, другою та четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини третьої статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 1 січня 2018 року пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом першим пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
На виконання вимог Постанов КМУ №704 та №103 позивачу було здійснено перерахунок пенсії, проте під час перерахунку пенсії не були враховані додаткові види грошового забезпечення та здійснено перерахунок пенсії позивача виходячи із 70% основного розміру грошового забезпечення позивача.
Разом з тим, Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, орган, який видає довідку та Управління пенсійного фонду, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.
Відповідно до пункту 24 Порядку№ 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Таким чином, з 05.03.2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Разом із цим до моменту отримання належної довідки у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Водночас відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно із частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.
Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше в рішенні від 16 грудня 1974 року у справі Міллер проти Австрії, де Суд установив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином.
Позиція Суду була підтверджена і в рішенні від 16 вересня 1996 року Гайгузус проти Австрії, у якому якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Також суд звертає увагу, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Відповідно до ч.2 ст.51 Закону України №2262 перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу
20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за
страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення;
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту
військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей".
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2 - 95 процентів.
У подальшому, редакція частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", норма якої визначала максимальний відсотковий розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.
08.07.2011 року прийнято Закон №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".
27.03.2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри "80" замінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014 року.
Разом з тим, стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103, як і з 01.04.2019 року, відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії.
Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права викладено у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року у зразковій справі №240/5401/18.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вже зазначалося судом, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 року у справі № 160/4730/19 було задоволено позовну заяву ОСОБА_1 , зокрема, зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок на виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру 77% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити відповідні виплати з урахуванням усіх раніше призначених і проведених виплат (доплат, надбавок та премій).
Вказаним рішенням суду від 25.06.2019 року у справі № 160/4730/19, яке набрало законної сили 26.07.2019 року, спростовуються доводи відповідача викладені у листі від 08.07.2021 року за №21920-16349/Л-01/8-0400/21, що максимальний розмір пенсії позивача не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 року у справі № 160/10226/20 позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено частково, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року ОСОБА_1 перерахунок пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення 12177,65 грн., враховуючи як основні, так і додаткові види грошового забезпечення, відповідно оновленої довідки, надісланої адміністрацією Державної прикордонної служби України в ГУ ПФУ у Дніпропетровській області за №11/191 від 07.07.2020 року, у розмірі 100% підвищення пенсії.
Вказане рішення суду набрало законної сили 19.01.2021 року та є обов'язковим для виконання.
Однак, на виконання рішення суду від 18.12.2020 року у справі № 160/10226/20 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з розрахунку 70 % від розміру грошового забезпечення, визначеного у довідці адміністрації Державної прикордонної служби України в за №11/191 від 07.07.2020 року, а не з розрахунку 77% відповідних сум грошового забезпечення, як було встановлено при призначенні пенсії.
Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при перерахунку пенсії позивача, згідно довідки адміністрації Державної прикордонної служби України в за №11/191 від 07.07.2020 року, по зменшенню основного розміру призначеної його пенсії з 77% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019 року, вчинені з порушенням вимог Закону №2262-ХІІ.
Разом із тим, суд зазначає, що саме з 05.03.2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
На підставі вищезазначеного, позовні вимоги позивача в частині перерахунку пенсії з 01.01.2018 р., виплати заборгованості ОСОБА_1 з врахуванням всіх раніше призначених виплат, надбавок, премій, а саме: посадового окладу (ПО), оклад за військовим званням (ОВЗ), надбавку за вислугу років у розмірі (НВР) 45% від посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за особливості проходження служби у розмірі 30% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% від посадового окладу, премії у розмірі 125% від посадового окладу на підставі довідки наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 07.07.2020 р. №11/191 до часу припинення відповідного права або зміни законодавства, задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача виплачувати ОСОБА_1 в подальшому всі раніше призначені виплати суд зазначає про таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, тому суд дійшов висновку про відмову в позові у частині вказаних позовних вимог.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з 77% грошового забезпечення відповідно до довідки наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 07.07.2020 року №11/191, з урахуванням попередньо виплачених сум.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Щодо клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу у розмірі 15500,00 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Витрати на професійну правничу допомогу визначені у статті 134 КАС України.
Зокрема, зазначеною статтею встановлено:
- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша);
- за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга);
- для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя);
- розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, стаття 134 КАС України встановлює витрати на професійну правничу допомогу, яка надана саме адвокатом.
У частині шостій статті 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що представник відповідача заперечив проти стягнення на користь позивача 15500,00 грн. витрат на правничу допомогу, виходячи з неспівмірності та реальності понесених витрат, а також у зв'язку із відсутністю всіх необхідних документів на підтвердження повноважень адвоката.
До матеріалів справи надано копію договору про надання юридичних послуг від 25.05.2021 року № К-630, який укладено між ТОВ «Дніпропетровський центр правової допомоги населенню» та ОСОБА_1 з метою надання юридичних послуг та копії фіскальних чеків від 26.05.2021 року на суму 5500,00 грн., від 29.05.2021 року 5000,00 грн. та від 04.06.2021 року на суму 5000,00 грн.
Однак, матеріали справи не містять, ані ордеру про надання правової допомоги, ані свідоцтва адвоката на зайняття адвокатською діяльністю, ані акту виконаних робіт, що унеможливлює розподілити витрати на правничу допомогу в розмірі 15500,00 грн, оскільки для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи повинен подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних саме адвокатом, а не товариством з обмеженою відповідальністю.
Крім того, надані позивачем фіскальні чеки на підтвердження сплати витрат на правову допомогу в загальній сумі 15500,00 грн. не містять відомостей, що саме позивач здійснював вказані платежі та саме за правову допомогу, надану відповідно до договору про надання юридичних послуг від 25.05.2021 року № К-630.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 15500,00 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у загальній сумі 908,00 грн.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, а також відмову суду в задоволенні клопотання позивача про стягнення витрат на правову допомогу, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 681,00 грн.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 72-77, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідки наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 07.07.2020 року №11/191, по зменшенню основного розміру призначеної пенсії з 77% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) виходячи з 77% грошового забезпечення відповідно до довідки наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 07.07.2020 року №11/191, з урахуванням попередньо виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимоги відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 681,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна