18.10.2021
Справа № 724/1902/21
Провадження № 1-кп/720/156/21
18 жовтня 2021 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 194 ч.2; ст. 15 ч.2, ст. 115 ч.2 п.2; ст. 345 ч.1; ст. 125 ч.2 КК України,-
Під час підготовчого судового засідання прокурор подав до суду клопотання, в якому просить обвинуваченому продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень та у вчинені особливо тяжкого злочину, перебуваючи на волі може ухилитися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, здійснити вплив на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому є всі законні підстави для продовження йому обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений та його захисники заперечували проти задоволення клопотання та просили змінити запобіжний захід на інший не пов'язаний із позбавлення волі.
Заслухавши доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання в частині обрання запобіжного заходу, пояснення обвинуваченого, думку його захисників, дослідивши матеріали провадження, додані до клопотання суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження, має право обрати, замінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Тримання під вартою за нормами ч. 1 ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень та у вчинені особливо тяжкого злочину, передбаченого ст. 15 ч.2, ст. 115 ч.2 п.2 КК України за яке передбачено кримінальне покарання від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Враховуючи тяжкість інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень та його особу, який не має постійного місця роботи, посередньо характеризується за місцем проживання, зловживає спиртними напоями, зареєстрований за одним місцем проживання разом із потерпілими у кримінальному провадженні, суд вважає доведеними посилання прокурора, що існують обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений на даний час перебуваючи на волі може ухилитися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню та здійснити вплив на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку із чим відносно нього слід продовжити запобіжний захід у вигляді взяття під варту, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у ст.177 КПК України.
Зважаючи на те, що кримінальні правопорушення у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 скоєні із погрозою застосування насильства стосовно потерпілої особи та застосуванням такого насильства, суд не вбачає підстав для визначення застави при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідає положенням ч. 4 ст. 183 КПК України.
Щодо клопотання захисників про обрання більш м'якого запобіжного заходу суд виходить з наступного.
Так, згідно із ст. 29 Конституції України та ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обмеження права людини та свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, встановлених законом.
В своєму рішенні у справі «Москаленко проти України» від 20 травня 2010 року, Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину, а у справі «Ілійко проти України» зазначено, що серйозність пред'явленого обвинувачення є тим фактором, який надає можливість продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки це є один із аспектів при оцінюванні загрози ухилення від слідства/суду чи продовження заняття злочинною діяльністю.
Обрання в цій ситуації більш м'якого запобіжного заходу до набрання остаточним судовим рішенням законної сили на стадії закінчення судового розгляду не тільки не усуває ризику переховування від суду, а й значно підвищує його.
Ризики констатовані в справі дають підстави для висновку, що потреби тримання під вартою в цьому випадку переважають над правами обвинуваченого на особисту свободу.
За вказаних обставин, з вищенаведених підстав у задоволенні клопотання захисників про зміну обраного обвинуваченому судом запобіжного заходу слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 314-316, 369, 372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 194 ч.2; ст. 15 ч.2, ст. 115 ч.2 п.2; ст. 345 ч.1; ст. 125 ч.2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Термін тримання під вартою рахувати з 13 години 00 хвилин 19 жовтня 2021 року.
Строк дії ухвали до 13 години 00 хвилин 17 грудня 2021 року.
У задоволенні клопотання захисників про зміну обраного обвинуваченому ОСОБА_8 судом запобіжного заходу відмовити.
На ухвалу суду в частині продовження запобіжного заходу може бути подано апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення до Чернівецького апеляційного суду.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3 .
Копію ухвали отримав __________________ 18.10.2021 року