Справа № 645/6813/21
Провадження № 2/645/2731/21
іменем України
18 жовтня 2021 року м. Харків
Суддя Фрунзенського районного суду м.Харкова Шарко О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Четвертої Харківської міської нотаріальної контори, Відокремленого підрозділу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори, про визнання дії незаконною та зобов'язання вчинити нотаріальну дію,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Четвертої Харківської міської нотаріальної контори, Відокремленого підрозділу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори, в якому просить суд визнати незаконними дії Четвертої Харківської міської нотаріальної контори, відокремлений підрозділ з зупинення вчинення нотаріальних дій по спадкові справі №87П/2020 щодо майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язати Четверту Харківську міську нотаріальну контору відокремлений підрозділ видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину по спадковій справі №87/П2020 щодо майна ОСОБА_2 .
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір при подачі до суду вищевказаної позовної заяви не сплачено в повному обсязі відповідно до вимогЗакону України «Про судовий збір».
Так, у позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме: визнати незаконними дії Четвертої Харківської міської нотаріальної контори, з зупинення вчинення нотаріальних дій по спадкові справі №87П/2020 щодо майна ОСОБА_2 та зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину по спадковій справі №87/П2020 щодо майна ОСОБА_2 .
Порядок сплати судового збору визначеностаттею 6 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачам необхідно сплатити судовий збір за двома вимогами немайнового характеру в сумі 1816 грн. (908 грн. х 908грн.) та додати оригінали квитанцій про їх сплату.
В свою чергу, позивачем надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 908 грн.
Згідно ч. ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України зазначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185, 258-261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Четвертої Харківської міської нотаріальної контори, Відокремленого підрозділу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори, про визнання дії незаконною та зобов'язання вчинити нотаріальну дію - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі не виконання ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною і повернеться позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Головуючий суддя: