Справа № 645/4752/21
Провадження № 3/645/1876/21
18 жовтня 2021 року м. Харків
Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Шарко О.П. розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, директора ТОВ «РІО», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_1 , будучи посадовою особою - директором ТОВ «РІО» допустив порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме 08.07.2021 року, о 17 год. 00 хв. при перевірці складу за адресою: м.Харків, пров. Унеченський, 1А, встановлено не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через РРО, використання режиму програмування підакцизного товару найменування цього товару, непроведення розрахункової операції через РРО, чим порушено п.1.2.11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Факт скоєння правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №1749/20-40-07-30 від 18.07.2021 року, актом фактичної перевірки від 08.07.2021 року.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь і належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав.
Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/ 97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17 жовтня 2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( РИМ, 4. XI. 1950 ) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Окрім цього, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, щосторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також необхідно наголосити, що положеннями ст. 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік справ про адміністративне правопорушення де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, а тому суд, враховуючи неодноразові неявкиОСОБА_1 у судові засідання, вважає за можливим справу розглядати без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо на момент розгляду справи про адміністративне закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, суд враховує положення ст. 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.
Тобто, приписи 247 статті КУпАП є імперативними, і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження, і не вирішувати при цьому жодних інших питань.
Отже, після виключення провадження унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з'ясувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, інкриміновані ОСОБА_1 вчинені 08.07.2021 року матеріал скерований до суду лише 27 вересня 202й року на час проведення судового засідання тримісячний термін накладення адміністративного стягнення, визначений КУпАП сплинув.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з п рав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Під час розгляду справи, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
На думку суду, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правилами ст. 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи те, що з дня вчинення правопорушення минуло більше ніж три місяці, тому в силу ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 не може бути накладено, а адміністративна справа підлягає закриттю, у зв'язку з закриттям провадження, суд позбавлений встановити винність чи не винуватість в скоєнні інкримінованого йому правопорушення.
На підставі зазначеного, керуючись статтями 247, 251, 252, 278 КУпАП, суд, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 155-1 ч.1 КУпАП закрити на підставі п. 7 ст. 247 КупАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладання адміністративного стягнення.
Постанова в частині закриття провадження у справі може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
В іншій частині постанова оскарженню не підлягає.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Фрунзенського районного суду О. П. Шарко