Справа № 643/18069/19
Провадження № 2/643/451/21
28.09.2021 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря Гюлалієвої Ф.Р. кизи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори про визнання права власності в порядку спадкування за законом, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 (далі - Квартира) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов'язати П'яту Харківську міську державну нотаріальну контору зняти заборону відчуження та припинити (вилучити) запис про накладення обтяження - заборони відчуження в усіх реєстрах з Квартири.
В обґрунтування позову зазначено, що 30.03.2009 року між ОСОБА_3 (відчужувачем) та ОСОБА_2 (набувачем) укладений спадковий договір, посвідчений П'ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою за № 2-479, предметом його була Квартира. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Через рік, ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ОСОБА_2 . Свої зобов'язання за спадковим договором ОСОБА_2 виконала, проте за життя не встигла зареєструвати (набути) право власності на Квартиру та зняти заборону її відчуження. У зв'язку з наведеним та відсутністю правовстановлюючих документів позивач, який є братом та єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , позбавлений можливості оформити спадкові права на Квартиру.
Представник Харківської міської ради надав відзив, у якому просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначив, що згідно умов спадкового договору набувач ОСОБА_2 зобов'язана була поховати ОСОБА_3 . Між тим згідно листа Департаменту комунального господарства замовником кремації померлого був ОСОБА_4 .
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20.04.2019 року (головуючий суддя Логвінов А.О.) відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11.02.2021 року (головуючий суддя Крівцов Д.А.) закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача адвокат Черняк А.Л. в судове засідання 28.09.2021 року не з'явився, надав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. В попередніх судових засідання також підтримав позов у повному обсязі.
Представник П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори надав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.
Представник Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час ті місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини.
Згідно показань свідка ОСОБА_5 , позивач є її колишнім чоловіком. Їй відомо, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений спадковий договір. ОСОБА_2 доглядала за ОСОБА_3 , готувала йому, прибирала Квартиру, придбавала ліки, сплачувала комунальні послуги, викликала лікарів. Свідок була присутня на похоронах ОСОБА_3 . Похорони ОСОБА_3 організувала ОСОБА_2 ОСОБА_2 жила разом з ОСОБА_3 приблизно 40 років. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 жили однією сім'єю як чоловік та дружина, проте шлюб не зареєстрували.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_3 був її сусідом, вони жили на одній сходовій клітині. Їй відомо, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений спадковий договір. ОСОБА_2 доглядала за ОСОБА_3 . ОСОБА_2 тривалий час, приблизно 15-20 років, жила разом з ОСОБА_3 . Вони були як чоловік та дружина. ОСОБА_2 до смерті ОСОБА_3 доглядала за ним - готувала їжу, прибирала, ходила в магазин, викликала лікарів. Тобто як добра дружина, ОСОБА_2 піклувалась про чоловіка ОСОБА_3 до смерті останнього. Похорони ОСОБА_3 організувала ОСОБА_2 .
На виконання ухвали суду П'ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою надано копію вказаного вище спадкового договору та документів, на підставі яких він посвідчувався.
Згідно спадкового договору від 30.03.2009 року, посвідченого 11 Харківською державної нотаріальною конторою 30.03.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-479, ОСОБА_2 (набувач) зобов'язалась виконувати розпорядження ОСОБА_3 (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на належну ОСОБА_3 . Квартиру.
Факт укладення спадкового договору підтверджується даними Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 65523606 від 09.07.2021 року.
На виконання ухвали суду Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Харків) суду надано копію актового запису про смерть ОСОБА_3 .
Згідно копій актового запису про смерть № 452 від 09.01.2018 року, ОСОБА_3 , який проживав за адресою Квартири, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як вбачається Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 65523576 від 09.07.2021 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.
Відповідно до Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Горбатюк В.С. будо витребувано копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 .
Як вбачається з матеріалів спадкової справи, після смерті ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини 05.03.2019 року звернувся позивач, на підставі його заяви заведено спадкову справу.
З даних свідоцтв про народження, які містяться в спадковій справі, вбачається, що позивач є братом ОСОБА_2 .
Приватним нотаріусом Горбатюк В.С. видані свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.08.2019 року, яке зареєстровано в реєстрі за № 508, та від 03.09.2019 року, яке зареєстровано в реєстрі за № 534, згідно яких посвідчено, що спадкоємцем майна ОСОБА_2 є її рідний брат - позивач.
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.09.2019 року, винесеної приватним нотаріусом Горбатюк В.С., позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Квартиру з підстав ненадання правовстановлюючих документів на вказане майно.
Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 254894989 від 29.04.2021 року, прав власності на Квартиру зареєстровано за ОСОБА_3 .
Згідно ч. 1 ст. 1302 ЦК України, за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Положеннями ст. 1216 СК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до ч. 2 ст. 1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Судом з досліджених доказів встановлено, що позивач є спадкоємцем другої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 та прийняв спадщину після її смерті. Даних щодо прийняття спадщини після її смерті іншими особами, крім позивача, судом не отримано.
Та обставина, що ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 не зареєструвала право власності на Квартиру, яке виникло на підставі спадкового договору, на переконання суду, сама по собі не може бути підставою для висновку щодо невключення зазначеної Квартири до спадкової маси, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , оскільки виходячи з імперативних положень ст. 1302 ЦК України, набуття набувачем права власності на майно відчужувача пов'язується із самим фактом смерті останнього.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та визнання за позивачем права власності на Квартиру в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .
Оцінюючи заперечення Харківської міської ради проти задоволення вказаних позовних вимог, суд керується таким.
В обґрунтування заперечень представник Харківської міської ради зазначив, що згідно листа Департаменту комунального господарства замовником кремації померлого був ОСОБА_4 .
Представником позивача суду надана відповідь на адвокатський запит за підписом ОСОБА_4 від 09.10.2020 року, згідно якої ОСОБА_4 у 2018 році надавав послуги населенню з питань організації поховання і надання суміжних послуг. На початку січня 2018 року до нього звернулась ОСОБА_2 з приводу організації та проведення поховань ОСОБА_3 . У зв'язку з наведеним ним було надано послугу ОСОБА_2 з приводу організації та проведення поховання ОСОБА_3 та 09.01.2018 року укладено договір-замовлення на організацію та проведення поховання померлого ОСОБА_3 з КП «Ритуал». Також ним було отримано в органах ДРАЦС свідоцтво про смерть ОСОБА_3 .
До відповіді доданий скріншот з сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних сіоб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, згідно якого ОСОБА_4 здійснює вид діяльності 96.03 - Організація поховань і надання суміжних послуг.
Також суду надані довідка КП «Ритуал» № 108 від 22.04.2020 року, рахунки-замовлення від 09.01.2018 року, договір-замовлення, згідно яких ОСОБА_4 був замовником поховання ОСОБА_3 .
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали показання, згідно яких похорони ОСОБА_3 організувала ОСОБА_2 .
Таким чином, доводи представника Харківської міської ради відносно того, що ОСОБА_2 не виконала умови спадкового договору в частині поховання ОСОБА_3 , спростовуються наданими представником позивача доказами.
Крім того, суд враховує, що вимога про розірвання спадкового договору будь-якою особою не заявлялась.
Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави для висновку, що ОСОБА_2 не набула право власності на Квартиру після смерті ОСОБА_3 .
Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов'язання П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори зняти заборону відчуження та припинити (вилучити) запис про накладення обтяження - заборони відчуження в усіх реєстрах з Квартири, суд керується таким.
Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 254894989 від 29.04.2021 року, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься один запис про заборону на майно, підстава обтяження - вказаний вище спадковий договір, реєстраційний номер обтяження - 8592783. Інші записи в реєстрі відсутні.
Суд враховує, що станом на час вирішення справи П'ята Харківська міська державна нотаріальна контора не має повноважень щодо зняття арештів, накладених на майно.
В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 по справі № 399/142/16-ц зазначено, що Європейський суд з прав людини неодноразово, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції, вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути: незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 6 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine, заява № 61406/00, § 59);«ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоби його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (див. рішення від 10 грудня 1996 року у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey, заява № 100/1995/606/694, § 95); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26 жовтня 2000 року у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland, заява № 30210/96, § 158) (§ 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16 серпня 2013 року у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine, заява № 20390/07).
Суд з урахуванням предмету позовних вимог та мети звернення позивача до суду з даним позовом приходить до висновку, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є рішення про зняття заборони на Квартиру.
Враховуючи наведене, суд частково задовольняє позовні вимоги в цій частині та знімає заборону на Квартиру, накладену на підставі спадкового договору.
Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради, П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори про визнання права власності в порядку спадкування за законом, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зняти заборону на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , накладену 30.03.2009 року П'ятою Харківської міською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер обтяження 8592783.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 18.10.2021 року.
Суддя Д.А. Крівцов