13 жовтня 2021 року
м. Харків
справа № 619/1518/21
провадження № 2-а/638/311/21
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Яковлевої В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Погудіної Д.О., Дикарєвої Л.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в особі відділу прикордонної служби «Дергачі» Харківського прикордонного загону, про визнання протиправною та скасування постанови відділу прикордонної служби «Дергачі» Харківського прикордонного загону про накладення адміністративного стягнення № 150554 від 13 березня 2021 року,
Позивачка ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Терновська Юлія Миколаївна на підставі договору про надання правової допомоги від 15 березня 2021 року, ордеру серія АІ № 1097445 від 18 березня 2021 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 8482/10 від 31 липня 2020 року, виданого на підставі рішення ради адвокатів Київської області від 28 листопада 2019 року № 76, рішення ради адвокатів Київської області від 31 липня 2020 року № 81, звернулася 22 березня 2021 року до Дергачівського районного суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відділу прикордонної служби «Дергачі» Харківського прикордонного загону про накладення адміністративного стягненні № 150554 від 13 березня 2021 року. Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною першої статті 204-2 КУпАП.
Позовна заява мотивована тим, що вказаною постановою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.
Позивачка зазначає, що ОСОБА_1 з 07 листопада 2016 року потребує нагляду та лікування в лікаря-онколога, що підтверджується довідкою серії АВ №0638921 від 17 листопада 2016 року. Тому була змушена повертатись до м. Донецька. З 12 березня 2020 року в Україні було запроваджено карантин. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 понад 1 (один) рік не мала фізичної можливості виїхати з тимчасово окупованої території Донецької області, оскільки КПВВ «Новотроїцьке» зі сторони «ДНР» припинило пропуск громадян України, які в'їжджають на підконтрольну Україні територію. Враховуючи стан здоров'я, а саме, третя група інвалідності та необхідність нагляду і лікування в лікаря-онколога КНП «Київський міський онкологічний центр», 12 березня 2021 року ОСОБА_1 була змушена виїхати з «ДНР» єдиним можливим способом.
13 березня 2021 року Відділом прикордонної служби «Дергачі» Харківського прикордонного загону відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №150554 від 13 березня 2021 року у виді штрафу в розмірі 1700,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204-2 КУпАП.
Оскаржувана постанова № 150554 від 13 березня 2021 року, відповідно до змісту якої, 13 березня 2021 року о 04:55 прикордонним нарядом «Перевірка документів» під час прикордонного контролю виявлена ОСОБА_1 , яка 12 березня 2021 року приблизно о 18:00 виїхала з окупованої території Донецької області до Російської Федерації через закритий пункт пропуску «Успенка», чим не дотрималася вимог статті 12 Закону України «Про особливості державної політики із забезпеченням державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» та порушила пункти 3, 6 Порядку в'їзду осіб, переміщених товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2019 року № 815, своїми діями скоїла адміністративнеправопорушення відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 204-2 КУпАП.
ОСОБА_1 вказує на те, що не мала умислу на порушення порядку виїзду з окупованої території Донецької області. Однак, враховуючи стан здоров'я і нагальну необхідність у медичному огляді лікаря-онколога та враховуючи відсутність іншої можливості для виїзду з окупованої території Донецької області до України, повідомляємо, що такі дії були вчинені в стані крайньої необхідності.
Вказане свідчить, що постанова про накладення адміністративного стягнення № 150554 від 13 березня 2021 року була прийнята без з'ясування всіх обставин по справі про адміністративне правопорушення, відсутні докази вчинення адміністративного правопорушення, тому вказана постанова протиправна та підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області Кононихіної Н. Ю. від 23 березня 2021 року у справі № 619/1518/21, провадження № 2-а/619/146/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі впс «Дергачі» Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення переданий на розгляд до Дзержинського районного суду міста Харкова.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2021 року, дана справа розподілена на суддю Дзержинського районного суду м. Харкова Яковлеву В. М.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2021 року позовна заява була залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання ухвали судді про залишення заяви без руху, 12 травня 2021 року до канцелярії суду надійшла заява про усунення недоліків разом із оригіналом квитанції про сплату судового збору.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в особі відділу прикордонної служби «Дергачі» Харківського прикордонного загону, про визнання протиправною та скасування постанови відділу прикордонної служби «Дергачі» Харківського прикордонного загону про накладення адміністративного стягнення № 150554 від 13 березня 2021 року за правилами, передбаченими статтею 286 КАС України. Призначено судове засідання.
У судове засідання позивачка та відповідачі не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.
Представник позивачки - адвокат Терновська Ю.М. подала заяву, в якій просила розглянути справу без участі позивача та його представника.
Представник відповідача причин неявки не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином відповідно до частини першої статті 268 КАС України шляхом направлення ухвали, тексту повістки на офіційну електронну адресу, а також за відомими суду номером телефону, електронною поштою. Клопотань про відкладення слухання справи суду, відзиву до суду не надійшло.
Враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Крім того, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (частина четверта статті 159 КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною дев'ятою статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Постановою № 150554 від 13 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.
Відповідно до вказаної постанови13 березня 2021 року о 04-55 год. виїхала з окупованої території Донецької області до Російської Федерації через закритий пункт пропуску «Успенка», чим не дотрималася вимог статті 12 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» та порушила вимоги пунктів 3, 6 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 17 липня 2019 року № 815, відповідно до якого в'їзд або виїзд до/з ТОТ здійснюється виключено через КПВВ. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 204-2 КУпАП.
Частиною першою статті 204-2 КУпАП визначено відповідальність за порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.
Статтею 12 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, зокрема, що в'їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з таких територій здійснюються через контрольні пункти в'їзду-виїзду. Порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначаються Кабінетом Міністрів України.
Так, порядком в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженим постановою КМУ № 815 від 17 липня 2019 року, визначено що контроль в'їзду/виїзду - комплекс заходів з перевірки осіб та транспортних засобів, що в'їжджають - виїжджають, а також товарів, що переміщуються на тимчасово окуповані території та з таких територій відповідно до вимог цього Порядку, що здійснюється уповноваженими службовими особами військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, які залучені до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. В'їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти в'їзду-виїзду відповідно до вимог цього Порядку. Контрольні пункти в'їзду-виїзду не призначені для перетинання державного кордону. Пунктом 4 вказаного Порядку визначено, що кількість контрольних пунктів в'їзду-виїзду, місцезнаходження і межі їх режимних та сервісних зон (у тому числі об'єктів сервісного обслуговування), дорожні коридори визначаються та затверджуються відповідно до пункту 9 Положення про облаштування контрольних пунктів в'їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та виїзду з них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1368. Відповідна інформація розміщується на офіційних веб-сайтах Міноборони, Адміністрації Держприкордонслужби, ДФС. Контрольні пункти в'їзду-виїзду не призначені для перетинання державного кордону.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, на відповідача як на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення.
Частиною першою статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, оскаржувана постанова не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення, а також не містить посилань на будь-які докази, враховані при винесенні цієї постанови, відсутні відомості про розглянуті клопотань в разі їх наявності. Відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин зазначених в постанові від 13 березня 2021 року.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
З цього виходить, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
Крім того, статтею 1 Закону України «Про державний кордон» визначено - державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору. Статтею 9 вказаного Закону встановлено, що пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Згідно оскаржуваної постанови, позивачка виїхала через закритий пункт пропуску «Успенка», який знаходиться на державному кордоні між Україною та Російською Федерацією, тобто фактично перетнула державний кордон України.
З об'єктивної сторони передбачене статтею 204-2 КУпАП правопорушення полягає у порушенні порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.
Наведене свідчить, що правопорушенням за статтею 204-2 КУпАП є порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, а не фізичний перетин лінії державного кордону України.
За таких обставин дії позивачки не охоплюються диспозицією статті 204-2 КУпАП, оскільки положення Порядку № 815 забороняють в'їзд/виїзд поза визначеними контрольними пунктами саме через лінію розмежування, а не державного кордону, при цьому позивачу, згідно постанови № 152144, фактично пред'являється незаконний перетин державного кордону до Російської Федерації.
Крім того, суд враховує стан здоров'я позивачки та бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи та має нагальну необхідність нагляду, медичного огляду і лікування в лікаря-онколога КНП «Київський міський онкологічний центр», що підтверджується довідкою серії АВ №0638921 від 17 листопада 2016 року.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статі 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 454 грн.
Керуючись статтями 77, 139, 246, 286 КАС України, статтями 7, 247, 251, 280 КУпАП, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 228) в особі відділу прикордонної служби «Дергачі» Харківського прикордонного загону (місцезнаходження: Харківська область, м. Харків, Дергачівський район, смт. Козача Лопань, вул. Прикордонна, 4) про визнання протиправною та скасування постанови відділу прикордонної служби «Дергачі» Харківського прикордонного загону про накладення адміністративного стягнення № 150554 від 13 березня 2021 року - задовольнити.
Скасувати постанову № 150554 від 13 березня 2021 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 204-2 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківського прикордонного загону Харківської області на ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після спливу встановленого законом строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 13 жовтня 2021 року.
Суддя В. М. Яковлева