Справа № 618/547/21
Провадження № 2/618/135/21
18 жовтня 2021 року
Дворічанський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Буніна Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Кучеренко О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Дворічна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Дворічанського районного суду Харківської області по справі № 618/50/15-ц від 28.01.2015 з нього стягнуто на користь відповідачки аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.01.2015 та до повноліття дитини. На теперішній час він ніде не працює, перебуває на обліку в центрі зайнятості. Крім того, створив нову сім'ю від якої має неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Нинішня дружина ніде не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку. Матеріальний та сімейний стан позивача на даний час не дає можливості сплачувати аліменти в розмірі по 1/4 частини від всіх видів доходу щомісяця, тому просив зменшити розмір аліментів з 1/4 до 1/8 частин всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
16 липня 2021 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 08 год. 45 хв. 28 липня 2021 року. Направлено відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів та запропоновано подати до суду відзив на позов в установлений строк. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу подати до суду в установлений законодавством строк заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та розглянути справу в його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася своєчасно і належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення останній поштового відправлення, яке отримала 02.10.2021 «мама ОСОБА_12».При цьому від ОСОБА_2 до суду не надходило відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень, а також повідомлення про іншу адресу, клопотання про відкладення судового розгляду також не заявлялося.
На підставі ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин та не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи, тому відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
На підставі виконавчого листа, виданого Дворічанським районним судом Харківської області 18.02.2015 по справі № 618/50/15-ц, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.01.2015 і до повноліття дитини (а.с. 5).
Згідно актового запису про шлюб від 26 серпня 2017 року № 02, складеного виконавчим комітетом Кам'янської сільської ради Дворічанського району Харківської області, ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_7 , після чого змінила прізвище на ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком є ОСОБА_1 , матір'ю - ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 06 травня 2021 року (а.с. 6).
ОСОБА_1 перебуває на обліку як безробітний в Куп'янському МРЦЗ з 19.02.2021, що підтверджується довідкою Державного центру зайнятості Куп'янського МРЦЗ від 28.07.2021 № 174 (а.с. 18).
На підставі ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 ч. 3 СК України, кошти на утримання дітей (аліменти) можуть присуджуватися за рішенням суду у частці від доходу їх батька, матері і (або) у твердій грошовій сумі.
Враховуючи положення ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи положення ст. ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
На даний час позивач не може сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку, оскільки в нього народилася ще одна дитина, тобто змінився йогосімейний та матеріальний стан.
При цьому суд, з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ч. 1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.
Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Під час судового розгляду даної справи позивачем були надані належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх позовних вимог, на підставі яких судом встановлені обставини та факти, що обґрунтовують вказані вимоги.
Відповідачем, всупереч вимог ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача не надано і в матеріалах справи не міститься. Доводи позивача, викладені в позові, відповідачем і матеріалами справи не спростовуються.
Суд з'ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, і приходить до висновку про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 2, 4-13, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 352, 354, п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити повністю.
Змінити розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Колодязне Куп'янського (колишнього Дворічанського) району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до повноліття дитини, на підставі рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 28 січня 2015 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Колодязне Куп'янського (колишнього Дворічанського) району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Є. О. Бунін