Справа № 405/7002/21
провадження № 1-кс/405/3268/21
12.10.2021 м. Кропивницький
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.03.2021 за №12021120000000081, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, не маючого утриманців, малолітних, неповнолітніх дітей, раніше неодноразово судимого,
встановив:
слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що мешканець м. Кропивницького, ОСОБА_4 , в порушення вимог Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" №60/95-ВР від 15.02.1995 року та Закону України " Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними " №62/95-ВР від 15.02.1995 року, не бажаючи займатися суспільно корисною працею, переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення за рахунок протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, обрав предметом своєї протиправної діяльності -наркотичний засіб - метадон, обіг якого обмежено, та спосіб незаконного збагачення - його незаконне придбання, зберігання, з метою збуту, та збут наркотичних засобів за грошові кошти особам, які його вживають.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на корисливе збагачення за рахунок скоєння злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, ОСОБА_4 у невстановлений в ході досудового розслідування час та спосіб, незаконно придбав наркотичний засіб - метадон, який зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та при собі, тим самим вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу з метою збуту.
Так, 29.03.2021, близько 19 год. 00 хв, ОСОБА_4 будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення передбачене ст. 309 КК України, перебуваючи на автостоянці розташованій навпроти житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на корисливе збагачення за рахунок скоєння злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, обіг яких обмежено здійснив зустріч з ОСОБА_7 . В ході спільної розмови ОСОБА_7 домовився з ОСОБА_4 про придбання наркотичного засобу. Дійшовши згоди ОСОБА_7 передав ОСОБА_4 гроші в сумі 300 гривень, та в замін отримав шприц із прозорою речовиною.
Після цього рухаючись по вул. Таврійська в м. Кропивницький поряд з будинком №17/14 ОСОБА_7 був зупинений поліцейськими та добровільно видав шприц із прозорою речовиною, який придбав у ОСОБА_4 . Постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_7 був притягнутий до відповідальності за ст. 44 КУпАП.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/112-21/2767-НЗПРАП від 05.04.2021 речовина в шприці виявленому у ОСОБА_7 є наркотичним засобом - метадон, обіг якого обмежено. Маса метадону в перерахунку на всю речовину, становить 0,0003 г.
В подальшому, реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на корисливе збагачення за рахунок скоєння злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, обіг яких обмежено 13.05.2021 в період часу з 11 год. 50 хв. по 12 год. 08 хв. ОСОБА_4 діючи повторно, перебуваючи на автостоянці розташованій навпроти житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 збув, незаконно збув особі, з якою укладено конфіденційне співробітництво ОСОБА_8 наркотичний засіб - метадон за наступних обставин.
Відтак, ОСОБА_8 здійснив особисту зустріч з ОСОБА_4 під час якої передав останньому грошові кошти в сумі 300 гривень. В замін отриманих грошових коштів, діючи умисно та цілеспрямовано, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_4 передав ОСОБА_8 пачку від сигарет «Strong» із прозорим полімерним пакетом на зіп застібці з вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/112-21/5673-НЗПРАП від 28.07.2021 являється наркотичним засобом - метадон, обіг якої обмежено. Маса, метадону в перерахунку на всю речовину становить 0,0545 грама.
В подальшому, 28.09.2021, в період часу з 06:36 год. по 08:26 год., під час проведення обшуку, за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено два пакети з подрібленою речовиною білого кольору, яка відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин і виробів №СЕ-19/112-21/7984-НЗПРАП від 29.09.2021 являється наркотичним засобом метадон, обіг якого обмежено. Маса метадону в перерахунку на всю речовину становить - 0,142 грама. та два пакети з порошкоподібною речовиною жовтого кольору яка відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/112-21/7983-НЗПРАП від 29.09.2021 являється психотропною речовиною - метамфетамін, обіг якої обмежено. Маса, метамфетаміну в наданій речовині, становить 0,0878 грама, які ОСОБА_4 зберігав з метою збуту.
Крім цього, слідчим також вказується на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість їм запобігання в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вказав на обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри, існування ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Підозрюваний підтримав позицію захисника.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.03.2021 за №12021120000000081, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
30.09.2021 ОСОБА_4 повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
За практикою ЄСПЛ розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_9 підозри підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, а саме:
- протоколом допиту свідка від 19.04.2021 (а.с. 14-16);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.04.201 (а.с. 17-19);
- протоколом оперативної закупки від 13.05.2021 (а.с. 22);
- протоколом про результати проведення негласних слідчих дій - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 13.05.2021 (а.с. 23);
- протоколом про результати проведення негласних слідчих дій - аудіо -відео контроль особи від 30.06.2021 (а.с. 24);
- висновком експерта від 28.07.2021 за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів, - та іншими доданими до справи матеріалами.
Рівень обґрунтованості, доведеності підозри (обвинувачення) має корелюватися зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов'язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Таким чином, надані до клопотання матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, про те що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Також, слідчий суддя встановив наявність наступних ризиків передбачених:
- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, що свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду. Про наявність цього ризику також вказує і те, що підозрюваний не працює, не має міцних соціальних зв'язків;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість впливати на свідків, які хоча і допитувались на досудовому слідстві, але з метою уникнення від кримінальної відповідальності може впливати на них з метою зміни останніми своїх показів у суді, які у згідно із принципом безпосереднього дослідження доказів у кримінальному провадженні - повинні допитуватись безпосередньо в суді;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється оскільки згідно наданих до клопотання матеріалів ОСОБА_4 був неодноразово засуджений за вчинення умисних, корисливих злочинів.
Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що: ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, наявність встановлених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, тяжкість покарання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, офіційно не працює, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, відсутність утриманців та міцних соціальних зв'язків.
При вирішенні клопотання суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Вказане свідчить, що запобігання встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 48 днів, тобто в межах строку досудового розслідування.
Запобіжний захід, який просив застосувати до ОСОБА_4 його захисник у виді особистого зобов'язання не відповідає встановленим фактичним обставинам справи (суворість можливого покарання, наявність встановлених ризиків) та не може бути застосований до нього, оскільки в судовому засіданні прокурором доведено про неможливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної поведінки підозрюваного в разі застосування іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу - застави підозрюваному враховується матеріальний стан підозрюваного, тяжкість можливого покарання.
Слідчий суддя вважає, що застава саме 20 /двадцять/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 /сорок п'ять тисяч чотириста/ гривень, в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов'язків та його належну поведінку.
Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м'якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до нього запобіжного заходу тримання під вартою строком на 48 днів та альтернативного запобіжного заходу - застави 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 177, 197, 199, 369-372 КПК України, -
постановив:
клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою строком на 48 днів, тобто з 18 год. 10 хв. 12.10.2021 до 18 год. 10 хв. 28.11.2021.
Взяти підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду негайно.
Визначити розмір застави у розмірі 20 /двадцять/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 /сорок п'ять тисяч чотириста/ гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12021120000000081 від 16.03.2021.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 - з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , в строк до 28.11.2021 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожним викликом;
2) не відлучатися з м. Кропивницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, крім участі у проведенні процесуальних дій;
5) не відвідувати місця проживання свідків у кримінальному провадженні;
6) здати на зберігання до відповідного територіального органу УДМС у Кіровоградській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Відмовити в іншій частині клопотання.
Строк дії ухвали визначити до 18 год. 10 хв. 28.11.2021.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10