12 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/15138/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача - Тарасов С.О.,
відповідача - Шевчук О.М.,
третьої особи - Гаврись Я.Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест"
про відвід колегії суддів у складі: Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.,
у справі № 910/15138/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест"
до Фонду державного майна України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Центренерго"
про визнання недійсним наказу та зобов'язання вчинити дії.
Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/15138/19 із клопотанням про поновлення строку на подання касаційної скарги.
Ухвалою від 07.07.2021 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/15138/19 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
27 липня 2021 на адресу Суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 09.08.2021 відкрито касаційне провадження у справі провадження № 910/15138/19 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021. Призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 вересня 2021 року об 11:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.
Крім того, Фонд державного майна України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/15138/19
Ухвалою від 05.08.2021 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/15138/19 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
11 серпня 2021 року на адресу Суду через "Скриню" надійшла заява Фонду державного майна України про усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 910/15138/19 за касаційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021. Призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 вересня 2021 року об 11:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.
Відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.09.2021 оголошувалась перерва до 05.10.2021, в судовому засіданні 05.10.2021 оголошувалась перерва до 12.10.2021.
12.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" подало заяву про відвід колегії суддів у складі: Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О. у справі № 910/15138/19.
В обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" зазначило, що:
- колегією суддів порушено положення статті 306 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго";
- у колегії суддів були відсутні правові підстави для оголошення перерви в судовому засіданні 14.09.2021 та в судовому засіданні 05.10.2021. При цьому, заявник зазначає, що перерва оголошувалась без виходу до нарадчої кімнати;
- колегія суддів приймаючи ухвалу від 16.09.2021, якою зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/15138/19 до закінчення їх перегляду у касаційному порядку, не врахувала положення частини 4 статті 294 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії вирішується судом касаційної інстанції на стадії відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Оскільки заява про відвід колегії суддів у складі: Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О. надійшла до суду 12.10.2021 - у день судового засідання, то така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.
Розглянувши вказану заяву колегія суддів дійшла висновку про її необґрунтованість, з огляду на таке.
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, зазначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Мироненко і Мартенко проти України", "Білуха проти України", "Рудніченко проти України" вказав на те, що наявність безсторонності (неупередженості) суду має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії").
Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази.
Статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд дійшов висновку, що доводи заявленого відводу фактично зводяться до незгоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" з рішенням колегії суддів у складі: Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О. у справі № 910/15138/19, що не є підставою для відводу цих суддів Верховного Суду від розгляду справи № 910/15138/19 в силу частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест", посилаючись на те, що колегією суддів порушено положення статті 306 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго", не врахувало те, що: в касаційному порядку у справі № 910/15138/19 переглядається дві касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" та Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021; ухвали про відкриття касаційного провадження за даними касаційними скаргами постановлені в різні дні; Господарським процесуальним кодексом України не визначено, що суд касаційної інстанції повинен розглянути всі касаційні скарги у справі (касаційне провадження за якими відкрите у різні дні) протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження за першою касаційною скаргою.
Водночас, Суд звертає увагу на те, що статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" про те, що у колегії суддів були відсутні правові підстави для оголошення перерви в судовому засіданні 14.09.2021 та в судовому засіданні 05.10.2021, Суд наголошує, що оголошення перерви в судовому засідання є правом суду та здійснюється ним на власний розсуд, з урахуванням конкретних обставин у справі. При цьому, зазначаючи про те, що перерва оголошувалась без виходу до нарадчої кімнати, заявник не врахував положення частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що: ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати; ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи; ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання. Рішення про перерву в судових засіданнях 14.09.2021 та 05.10.2021 було оформлено протокольними ухвалами, без постановлення окремого документа.
Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" про неврахування колегією суддів положення частини 4 статті 294 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії вирішується судом касаційної інстанції на стадії відкриття касаційного провадження, Суд зазначає, що питання про зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/15138/19 вирішувалося судом касаційної інстанції після відкриття касаційного провадження відповідно до положень статті 332 Господарського процесуального кодексу України, якою не передбачено обов'язку Суду вирішувати питання про зупинення дії рішення суду з викликом учасників справи. При цьому, як статтею 294 Господарського процесуального кодексу України так і статтею 332 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, що питання про зупинення дії рішення суду вирішується з урахуванням заперечень інших учасників справи.
Враховуючи наведене, доводи, викладені у заяві про відвід колегії суддів у складі: Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О., не містять обґрунтованого посилання на підстави, передбачені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" про відвід колегії суддів у складі: Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О. у справі № 910/15138/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді О.А. Кролевець
О.О. Мамалуй