12 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/13072/19
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Ткаченко Н.Г., Жукова С.В.
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" та додані до неї матеріали
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 року
та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 року
у справі №910/13072/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія"
до 1. Акціонерного товариства "Укртрансгаз";
2. Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про стягнення 9 806 774,90 грн,-
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 року в позові відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 у справі №910/13072/19, залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 у справі №910/13072/19, залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 26.05.2021 року закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 у справі №910/13072/19 на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
До Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" (надіслана 23.07.2021 року через Північний апеляційний господарський суд, що підтверджується конвертом Укрпошта Експрес) на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 року у справі №910/13072/19, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати процесуальні рішення судів першої та апеляційної інстанції; ухвалити нове рішення яким задовольнити в повному обсязі вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" та стягнути солідарно з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" суму збитків в розмірі 9 806 774,90 грн.
Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник вважає пункти 3,4 частини другої статті 287 ГПК України, та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм частини 1,2 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу", Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187, розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.12.2015 № 1307-р "Про визначення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" постачальником "останньої надії", розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 № 720-р "Деякі питання опалювального сезону 2017/18 року", у подібних правовідносинах стягнення збитків на підставі ст. ст. 22,614,1190 ЦК України у відносинах на ринку природного газу при визначенні постачальника природного газу для підприємств - виробників теплової енергії. Крім того, суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази встановлені рішеннями господарських судів у справі № 905/747/18.
Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги мотивовано тим, що скаржник вперше звернувся з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 року в межах процесуального строку. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 у справі №910/13072/19 було закрито ухвалою Верховного Суду від 26.05.2021 року. Матеріали справи перебували у провадженні Верховного Суду з 09.12.2020 року по 26.05.2021 року. Скаржник отримав ухвалу Верховного Суду про закриття касаційного провадження у справі лише 14.06.2021 року, що підтверджується копією конверту та роздруківкою з сайту Укрпошта. Скаржник звертається повторно з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 року в якій наведені інші підстави касаційного оскарження.
До Верховного Суду від Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі. Заперечення мотивовані тим, що скаржником пропущено процесуальний строк на касаційне оскарження, касаційна скарга подана з порушенням норм процесуального права за ст. 288 ГПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 28.08.2021 року підстави наведені у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 року та рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 року у справі №910/13072/19, визнано неповажними. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 року у справі №910/13072/19, залишено без руху.
22.09.2021 до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги .
У заяві про усунення недоліків касаційної скарги, обґрунтовуючи причини пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" та єдиним підписантом який має право діяти від імені Товариства без довіреності є Слюсаренко Сергій Олександрович. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції була проголошена 03 листопада 2020 року. Останнім днем строку на подання касаційної скарги було 23 листопада 2020 року. Однак, Слюсаренко С.О. перебував на стаціонарному лікуванні по 23.11.2020 року включно, що підтверджується Довідкою-випискою з історії стаціонарного хворого від 23.11.2020 року. У зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" було позбавлене можливості подати касаційну скаргу у визначений строк. Крім того, в подальшому маючи проблеми зі здоров'ям Слюсаренко С.О. неодноразово відвідував лікувальний заклад, що підтверджується відповідними довідками.
Перевіривши касаційну скаргу з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з цією процесуальною нормою суд касаційної інстанції у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі «Пономарьов проти України»
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 року у справі №910/13072/19.
Повторно касаційну скаргу на оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції надіслано 23.07.2021 року, що свідчить про пропуск процесуального строку.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Тобто, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Верховний Суд враховує, висновок викладений в ухвалі Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.03.2021 по справі № 910/6673/19, де колегія суддів зазначає, що процесуальним законодавством не передбачено, що після закриття касаційного провадження перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново. Також не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Постановлення ухвали Верховного Суду від 26.05.2021 року про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 у справі №910/13072/19 жодним чином не впливає на перебіг строку касаційного оскарження. Закриття касаційного провадження не зумовлює початок відліку нового строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказів на підтвердження наведених скаржником підстав неможливості звернутися з касаційною скаргою в межах розумного строку, та які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, Судом вирішено, що скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 року та на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 року у справі №910/13072/19.
Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення Суду у справі "Мушта проти України", no. 8863/06, від 18.11.2010).
Умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
За приписами абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву (про поновлення пропущеного строку) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки скаржником не усунуто недоліків поданої касаційної скарги та не наведено Суду інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 року у справі №910/13072/19.
На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 234, 235, 255, 287, 288 ,292, 293 Верховний Суд, -
1.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 року та рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 року у справі №910/13072/19.
2.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 року у справі №910/13072/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Ткаченко Н.Г.