13 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/18211/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Вронська Г.О., Губенко Н.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1
про роз'яснення ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2021
у справі №910/18211/19
за позовом ОСОБА_1
до 1) Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", 2) Міністерства фінансів України, 3) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання недійсними договорів,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), Міністерства фінансів України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про:
- визнання недійсним з моменту укладення договору про придбання акцій від 20.12.2016, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк", від імені якого діяв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 , від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ КБ "ПриватБанк";
- визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій АТ КБ "ПриватБанк" №БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016, укладеного між державою в особі Міністерства фінансів України та усіма особами, які станом на 21.12.2016 були власниками простих іменних акцій АТ КБ "ПриватБанк", від імені яких діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в інтересах та за рахунок якої діяло Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", в частині, що стосується прав та інтересів ОСОБА_1 щодо простих іменних акцій АТ КБ "ПриватБанк".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 у справі №910/18211/19 провадження у справі закрито на підставі пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" від 13.05.2020 №590-ІХ.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі №910/18211/19 ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 скасовано, матеріали справи передані для продовження розгляду до місцевого господарського суду.
Не погодившись з вказаною постановою АТ КБ "ПриватБанк" подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі №910/18211/19, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 залишити в силі.
Постановою Верховного суду від 08.06.2021 у справі №910/18211/19 касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 залишено без змін.
18.08.2021 ОСОБА_1 звернувся через Північний апеляційний господарський суд до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі №910/18211/19.
Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №910/18211/19, враховуючи положення ч. 1 ст. 305 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у відкритті касаційного провадження відмовлено.
04.10.2021 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №910/18211/19.
Перевіривши вказану заяву, Верховний Суд дійшов висновку, що подана заява не підлягає задоволенню та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Виходячи зі змісту наведеної норми роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 09.07.2018 у справі №911/2050/16, від 10.07.2018 у справі №461/1930/16-ц, від 03.09.2018 у справі №638/11634/17(К/9901/4439/17), від 18.06.2019 у справі №903/922/17, від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19.
Ухвалою від 10.09.2021 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, тобто ухвала суду касаційної інстанції, із заявою про роз'яснення якої звернувся ОСОБА_1 , не є судовим рішенням, право на роз'яснення якого передбачено статтею 245 ГПК України, оскільки воно не підлягає виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Щодо питання про повернення судового збору, що був сплачений за подачу касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі №910/18211/19, Суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що скаржник не позбавлений права подати клопотання про повернення сплаченого судового збору у порядку, визначеному законом.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 245 ГПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що ухвала Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №910/18211/19 не може бути об'єктом роз'яснення у розумінні господарського процесуального закону, суд касаційної інстанції зазначає, що у задоволенні заяви про роз'яснення цієї ухвали необхідно відмовити.
Керуючись статтями 234, 235, 245 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №910/18211/19.
2.Заяву і додані до неї документи повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді Г.О. Вронська
Н.М. Губенко