Єдиний унікальний номер 341/504/21
Номер провадження 3/341/425/21
13 жовтня 2021 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р., за участю секретаря судового засідання Фрик Т. В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника адвоката Іванківа О. Б.,
розглянув справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
встановив:
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 21 березня 2021 року № 232095 ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння за наступних обставин, викладених у протоколі.
21 березня 2021 року о 00 годин 05 хвилин, у м. Бурштині по вул. О. Басараб ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Subaru», н. з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер», результат позитивний. Своїми діями порушив вимоги п. 2. 9 «А» ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння не визнав та зазначив, що напередодні дійсно вживав алкогольні напої, однак 21 березня 2021 року транспортним засобом взагалі не керував. Його автомобіль був припаркований по вул. О. Басараб, навпроти квартири, в якій він проживає. Приблизно о 00 годин він з дружиною вийшли з квартири щоб провести ОСОБА_2 , який був у них в гостях. У цей час він сів у свій автомобіль, щоб забрати документи та ноутбук. Підійшли поліцейські, які повідомили, що він неправильно припаркував транспортний засіб. Запропонували пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння, на що він погодився, оскільки вважав, що транспортним засобом не керував.
Захисник адвокат Іванків О. Б. у судовому засіданні вину особи у вчиненні вищевказаного правопорушення, яке зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , не визнав та пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, складений з порушенням.
Пояснив, що 21.03.2021 ОСОБА_1 перебував за місцем свого проживання у стані алкогольного сп'яніння, оскільки у нього були гості. Після того, як він з дружиною вийшов з будинку та провів гостей, сів у автомобіль, який був припаркований біля його будинку, щоб забрати документи та ноутбук. У цей час до нього і підійшли працівники поліції з вимогою, що він неправильно припаркував свій автомобіль та надали прилад для виявлення огляду на стан сп'яніння. Однак автомобілем він не керував. Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 поліцейські склали неправомірно. Також захисник пояснив суду, що наявні у справі відеозаписи не містять доказів зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 . На відеозаписі наявні записи виключно обставин проходження ОСОБА_1 огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння. Водночас відсутні будь-які дані щодо обставин керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Свідки не були очевидцями, що водій ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом.
З огляду на викладені порушення захисник особи просив справу про адміністративне правопорушення закрити.
З оглянутого відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції вбачається відображення факту проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 . На відеозаписі ОСОБА_1 підтверджує факт, що вживав алкоголь.
Таким чином, з оглянутого відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції убачається факт проведення огляду виявлення стану алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 . Однак ніяким чином не відображено факту зупинки водієм вказаного транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння чи керування особою транспортним засобом.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду підтвердив, що він є другом ОСОБА_1 . Дійсно 20 березня 2021 року він був у гостях ОСОБА_1 . Приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_1 з дружиною провів його із будинку. Коли він виходив з квартири, дружина ОСОБА_1 сказала, щоб він взяв ключі від автомобіля та забрав з вказаного транспортного засобу документи, а також ноутбук, який знаходився усередині автомобіля. Транспортний засіб ОСОБА_1 був припаркований біля будинку по вул. О. Басараб, в м. Бурштині. Він не бачив працівників поліції, а також не бачив цієї ситуації, яка у цю ніч відбувалась.
Відповідно до частин 2, 3 статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Надаючи правову оцінку наявним у справі матеріалам і поясненням особи, суддя виходить з такого.
Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Чинний КУпАП не визначає поняття допустимості доказів, проте відповідно до статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Таким чином, отримані з порушенням установленого порядку докази не можуть бути покладені в основу судового рішення за результатами розгляду справи.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому суддя наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суддя не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Положеннями частини 1 статті 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини 1 статті 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
За вимогами частини 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Відповідно до вимог пункту 2. 9 «А» ПДР України водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частиною 1 статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно з статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно зі статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З оглянутих у судовому засіданні відеозаписів патрульної поліції не вбачається руху зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 . Водночас, коли поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» він погодився та продував його.
Не беру до уваги пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки останні підтверджують, що вони були свідками проходження саме огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 о 00 годин 25 хвилин 21 березня 2021 року. Однак сама подія відповідно до змісту протоколу від 21 березня 2021 року № 232095 відбулась о 00 годин 05 хвилин. Тобто працівники поліції свідків залучили вже після часу, який зазначено у протоколі як час порушення. Указані свідки самого факту зупинки транспортного засобу водія ОСОБА_1 не могли бачити.
Водночас аналізуючи усі дані в сукупності і взаємозв'язку, суддя, дослідивши наявні матеріали справи не встановив доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому це виключає кваліфікацію його діянь за частиною 1 статті 130 КУпАП в частині керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Також беру до уваги, що автомобіль ОСОБА_1 був припаркований саме під будинком по АДРЕСА_2 ). Саме довідка видана завідувачем сектору містобудування та архітектури Білоокою Т. від 07 червня 2021 року № 25/19-25 підтверджує, що вул. Гнатюка в м. Бурштині дійсно перейменована на вул. О. Басараб, відповідно до рішення міської ради від 06 березня 20018 року № 09/18-08 (а. с. 33,34). Вказане, своєю чергою, підтверджує пояснення самого ОСОБА_1 .
Оцінивши усі наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та свідка ОСОБА_2 , доходжу висновку про те, що наявність у діях адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, не доведено належними та допустимими доказами з огляду на таке.
Зазначаю, що диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП та суть порушення пункту 2. 9 «А» ПДР України полягає, зокрема, у керуванні особою транспортним засобом саме у стані алкогольного сп'яніння. Водночас, усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника.
Оскільки, належними і допустимими доказами у цій справі у встановленому законодавством порядку не доведено поза всяким розумним сумнівом керування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, доходжу висновку про те, що описана у протоколі від 21 березня 2021 року № 232095 об'єктивна сторона правопорушення в частині саме керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння не підтверджена та не установлена під час судового розгляду справи.
На підставі положень частини 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене статтею 130 КУпАП України, суддя виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суддя у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання необхідно вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).
Згідно зі статтею 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в цій адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про відсутність поставленого у вину органом патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Окремо звертаю увагу на те, що саме працівники поліції не виконали обов'язок, покладений на них частиною 2 статті 251 КУпАП щодо збирання та надання суду доказів наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 УпАП.
Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення не доведено поза всяким розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, провадження у справі щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП необхідно закрити за відсутністю доказів наявності у діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 130, 247,283, 284, 285 КУпАП, суддя
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Галицький районний суд Івано-Франківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ