29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"18" жовтня 2021 р. Справа № 924/1034/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 , м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим від 13.10.2021р. про забезпечення позову до його подання
без повідомлення заявника та інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи
13.10.2021р. до Господарського суду Хмельницької області надійшла заява ОСОБА_1 , м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим про забезпечення позову до його подання шляхом заборони відчуження у будь-який цивільно-правовий чи інший спосіб об'єктів нерухомого майна по АДРЕСА_1 , а саме:
- комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом), загальна площа 2883,9 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 34755968101;
- будівлю комплексу холодильного 1500т (з компресорним цехом) літ. „Б-2" загальною площею 2223,1 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2278506968101.
У разі задоволення заяви про забезпечення позову, належним чином завірений примірник ухвали просить надіслати для виконання Державному реєстратору Виконавчого комітету Хмельницької міської ради.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 вказує, що він є акціонером ПрАТ „Холод", якому належать 2000 акцій товариства. Зазначає, що йому стало відомо про відчуження ПрАТ „Холод" на користь ТОВ „Нерухомість Поділля" на підставі нотаріально-посвідчених договорів від 29.01.2021 та 20.05.2021 свого єдиного комплексу нерухомого майна: комплексу холодильного 1500 т. (з адмінкорпусом), загальною площею 2883,9 м. кв. за його балансовою вартістю - 172861,12 грн.; будівлі комплексу холодильного 1500 т (з компресорним цехом) літ. "Б-2" загальною площею 2223,1 м. кв. за 178924,00 грн. Факт відчуження підтверджується також відповідною інформаційною довідкою від 13.10.2021 року №279401076.
Заявник стверджує, що така вартість є явно неспівставною дійсним ринковим цінам, що є загальновідомим і не потребує додаткового доведення, оскільки виходячи із математичного розрахунку 1 м.кв. відчужуваного нерухомого майна коштував за спірними договорами 60 грн., що очевидно занижене.
Повідомляє, що станом на дату укладення спірних правочинів та на даний час єдиним власником покупця - ТОВ „Нерухомість Поділля" був і на дату подання позову є ОСОБА_2 , а керівником товариства - його син ОСОБА_3 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому, зазначені особи є членами наглядової ради ПрАТ „Холод", що вбачається із рішення позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів ПрАТ „Холод" (протокол № 2 від 24.12.2020). ОСОБА_2 , як акціонер, а ОСОБА_3 , як представник акціонера ТОВ „Технопарк Проскурів", кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_2 , що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Також ОСОБА_1 наголошує, що відповідно до відомостей SМIDА (Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України), станом, як на І так і на II квартал 2021 ТОВ „Технопарк Проскурів" належало 24,8754 % акцій ПрАТ „Холод", а його вигодонабувачу ОСОБА_2 у І кварталі 2021 - 9,2310 % та 14,1568 % у другому.
Враховуючи зазначене, заявник стверджує, що ОСОБА_2 є заінтересованою особою у вчинені договорів купівлі-продажу, оскільки він, будучи посадовою особою ПрАТ „Холод" та володіючи спільно із своєю афілійованою особою ТОВ „Технопарк Проскурів" понад 25 % акцій, здійснює контроль над покупцем ТОВ „Нерухомість Поділля", керівником якого є також посадова особа ПрАТ „Холод" - його син ОСОБА_3 .
Вказує, що зазначені обставини дають підстави для застосування судом приписів ч. 12 ст. 71 Закону України „Про акціонерні товариства", відповідно до яких правочин із заінтересованістю, вчинений на умовах, які за висновком залученої відповідно до цієї статті особи (незалежного аудитора, суб'єкта оціночної діяльності або іншої особи, яка має відповідну кваліфікацію) є для товариства гіршими за звичайні ринкові умови, може бути визнаний судом недійсним за позовом акціонера товариства.
Зважаючи на викладені обставини, акціонер повідомляє, що має намір звернутися до суду із позовною заявою про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 29.01.2021 та 20.05.2021 із застосуванням наслідків недійсного правочину, передбаченого ст. 216 ЦК України - двосторонньої реституції.
Разом з тим, зазначає, що у разі відчуження відповідачем до набрання потенційним рішенням суду за таким позовом законної сили, реалізація такого позову, зокрема, в частині повернення майна, уже в порядку ст. 388 ЦК України буде не можливою, як з огляду на те, що воно вибуло із володіння первинного власника за його волею, так і з огляду на те, що вимагати такого повернення, відповідно до цієї норми, може лише власник, але не акціонер.
Проте, у разі неможливості відчуження ТОВ „Нерухомість Поділля" майна за спірними договорами третій особі, у акціонера залишиться можливість захистити свої порушені права не у спосіб відшкодування завданої цим шкоди заінтересованою у вчинені правочинів особою, а саме шляхом повернення майна товариству, що є значно простішим та ефективнішим способом захисту, що також урегульовано ст. 216 ЦК України.
Заявник посилаючись на обставини пов'язаності осіб та занижену вартість об'єктів відчуження, стверджує, що таке відчуження вчинено з метою заволодіння майном посадовою особою акціонерного товариства через повністю підконтрольну йому особу - ТОВ „Нерухомість Поділля", позбавивши можливості управління майном інших акціонерів та отримання ними дивідендів від прибуткової господарської діяльності Товариства внаслідок використання її нерухомого майна, яке складає цілісний майновий комплекс.
Зазначає, що викладені обставини дають підстави з високою долею ймовірності передбачати, що з метою збереження такого контролю над виведеним майном, особливо у разі подання майбутнього позову, нерухомі об'єкти будуть вчергове відчужені третім пов'язаним особам, що повністю унеможливить його повернення акціонерному товариству.
Окрім того, як на ймовірність відчуження ТОВ „Нерухомість Поділля" майна третім особам вказує також і назва цього товариства, а також один із видів його діяльності за КВЕД „68.10 купівля-продаж власного нерухомого майна", відомості про який містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Під час розгляд заяви про забезпечення позову до його подання суд зазначає таке.
Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Згідно з п. п. 2, 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти певні дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Суд зазначає, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Важливою обставиною під час вжиття заходів забезпечення позову є пов'язаність відповідних дій відповідача та шкідливих результатів від їх вчинення з відповідним предметом позову та правами, з метою захисту яких такий позов подано.
Поряд з цим, за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову до його подання, ОСОБА_1 повідомляє, що має намір звернутися до суду із позовною заявою про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 29.01.2021 та 20.05.2021 із застосуванням наслідків недійсного правочину, передбаченого ст. 216 ЦК України - двосторонньої реституції.
В обгрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що у разі відчуження відповідачем до набрання потенційним рішенням суду за таким позовом законної сили, реалізація такого позову, зокрема, в частині повернення майна, уже в порядку ст. 388 ЦК України буде не можливою, як з огляду на те, що воно вибуло із володіння первинного власника за його волею, так і з огляду на те, що вимагати такого повернення, відповідно до цієї норми, може лише власник, але не акціонер.
Заявник посилаючись на обставини пов'язаності осіб та занижену вартість об'єктів відчуження, стверджує, що таке відчуження вчинено з метою заволодіння майном посадовою особою ПрАТ „Холод" ОСОБА_2 через повністю підконтрольну йому особу - ТОВ „Нерухомість Поділля", позбавивши можливості управління майном інших акціонерів та отримання ними дивідендів від прибуткової господарської діяльності Товариства внаслідок використання її нерухомого майна, яке складає цілісний майновий комплекс.
Зазначає, що викладені обставини дають підстави з високою долею ймовірності передбачати, що з метою збереження такого контролю над виведеним майном, особливо у разі подання майбутнього позову, нерухомі об'єкти будуть вчергове відчужені третім пов'язаним особам, що повністю унеможливить його повернення акціонерному товариству.
Окрім того, як на ймовірність відчуження ТОВ „Нерухомість Поділля" майна третім особам заявник посилається на те, що один із видів його діяльності за КВЕД „68.10 купівля-продаж власного нерухомого майна", відомості про який містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг від 13.10.2021р.).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.05.2020 у справі № 922/2277/19 зроблено наступний висновок: „Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову".
Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. 136 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.
Станом на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, власником нерухомого майна, яке відчужене за договорами купівлі-продажу від 29.01.2021 та 20.05.2021 (які заявник має намір оскаржити) є ТОВ „Нерухомість Поділля".
Враховуючи доводи та обставини, на які посилається акціонер ПрАТ „Холод" у заяві про забезпечення позову, суд вважає достатньо обґрунтованим припущення заявника щодо можливості (ймовірності) відчуження ТОВ „Нерухомість Поділля" об'єктів нерухомого майна у разі подання майбутнього позову.
При цьому, у разі неможливості відчуження ТОВ „Нерухомість Поділля" майна за спірними договорами третій особі, у акціонера залишиться можливість захистити свої порушені права не у спосіб відшкодування завданої цим шкоди заінтересованою у вчинені правочинів особою, а саме шляхом повернення майна товариству, що є значно простішим та ефективнішим способом захисту, що також урегульовано ст. 216 ЦК України.
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду із позовною заявою про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 29.01.2021 та 20.05.2021 із застосуванням наслідків недійсного правочину, передбаченого ст. 216 ЦК України - двосторонньої реституції, суд вважає, що забезпечення позову шляхом заборони відчуження у будь-який цивільно-правовий чи інший спосіб об'єктів нерухомого майна по АДРЕСА_1 (які відчужені за договорами купівлі-продажу від 29.01.2021 та 20.05.2021) відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечує справедливий баланс інтересів учасників справи, а також гарантуватиме ефективний захист прав позивача, у випадку задоволення позовних вимог у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Суд враховує, що такий тимчасовий захід забезпечення позову як заборона відчуження нерухомого майна у будь-якому разі негативно не відобразиться на господарській чи іншій діяльності ТОВ „Нерухомість Поділля", оскільки вказане майно не є товаром в обороті, не обмежуватиме використання його у виробничій чи інших сферах господарської діяльності, а сприятиме збереженню його, якщо спірне його відчуження відбулося з легітимною та законною метою контрагентів спірних двох правочинів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають обтяження речових прав на нерухоме майно, зокрема, заборона відчуження.
З огляду на вище викладене, заява ОСОБА_1 , м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим про забезпечення позову до його подання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 , м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим від 13.10.2021р. про забезпечення позову до його подання задовольнити.
Заборонити відчуження у будь-який цивільно-правовий чи інший спосіб об'єктів нерухомого майна по АДРЕСА_1 , а саме:
- комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом), загальна площа 2883,9 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 34755968101;
- будівлю комплексу холодильного 1500т (з компресорним цехом) літ. „Б-2" загальною площею 2223,1 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2278506968101.
Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України „Про виконавче провадження".
Стягувачем за даною ухвалою є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю „Нерухомість Поділля" (код ЄДРПОУ 43846362, пр. Григоренка Петра, 39Б, м. Київ, 02141).
Ухвала набрала законної сили: 18.10.2021 року.
Дата видачі ухвали: 18.10.2021 року.
Строк пред'явлення ухвали до виконання по 18.10.2024 року.
Належним чином завірений примірник ухвали надіслати для виконання до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Хмельницької міської ради.
Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені ст.ст. 254-259 ГПК України.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддрук. 5 прим. (рек. з повід.):
1- до справи;
2 - представнику ОСОБА_1 - адвокату Венгеру Д.О. (вул. Свободи, 19, оф. 2, м. Хмельницький, 29000);
3 - ПрАТ "Холод" - (вул. Тупікова, 1, м. Хмельницький, 29026)
4 - ТОВ „Нерухомість Поділля" (код ЄДРПОУ 43846362, пр. Григоренка Петра, 39Б, м. Київ, 02141);
5 - відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Хмельницької міської ради (вул. Пилипчука, 3, м. Хмельницький, 29000).