29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"18" жовтня 2021 р. Справа № 924/802/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" м. Київ
до Фізичної особи - підприємця Поплавської Юлії Володимирівни с. Клубівка Ізяславський район Хмельницька область
про стягнення 52039,76гр.
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою від 05.08.2021р. позовну заяву залишено без руху. Ухвалою від 17.08.2021р. відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін).
Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.
В серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (далі - ТОВ "Баядера Логістик", позивач) звернулося з позовом до суду та просило стягнути з Фізичної особи - підприємця Поплавської Юлії Володимирівни (далі - ФОП Поплавська Ю.В., відповідач) заборгованість за неналежне виконання договору поставки №А2471 від 25.03.2020р. у розмірі 52039,76грн., з яких: 31721,12грн. - основана сума боргу, 2193,54грн. - пеня, 973,89грн. - 3% річних, 3001,45грн. - інфляційні втрати, 6492,58грн. - 20% річних за користування чужими коштами та 7657,18грн. - штраф.
В обґрунтування позову вказало, що 25.03.2020р. між ТОВ "Баядера Логістик" (постачальником) та ФОП Поплавською Ю.В. (покупцем) було укладено договір поставки №А2471, згідно з яким, постачальник зобов'язався передати у власність покупцю алкогольні напої, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар у порядку визначеному умовами договору. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, 30.06.2020р. поставив відповідачу товар на загальну суму 173114,84грн. В свою чергу, відповідач оплатив товар частково на суму 141393,72грн., в результаті чого у нього станом на 03.06.2021р. наявний борг у сумі 31721,12грн. Враховуючи порушення ФОП Поплавською Ю.В. строків оплати вартості одержаного від ТОВ «Баядера Логістик» товару, у відповідності до умов договору, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача: 31721,12грн. - основану суму боргу, 2193,54грн. - пеню, 973,89грн. - 3% річних, 3001,45грн. - інфляційні втрати, 6492,58грн. - 20% річних за користування чужими коштами та 7657,18грн. - штраф, всього 52039,76грн.
Повідомлений належним чином про розгляд справи відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та не скористався своїм правом на подання відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст.178 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд приходить до наступного висновку.
Виклад фактичних обставин справи.
25.03.2020 року між ТОВ "Баядера Логістик", як постачальником та ФОП Поплавською Ю.В., як покупцем укладено договір поставки № А 2471, згідно п. 1.1 якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупця алкогольні напої (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.
Згідно п. 3.1 договору постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010р.). Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні замовлення на товар.
Пунктом 3.3 договору визначено, що постачальник поставляє товар покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв'язку.
Покупець зобов'язаний до моменту першої поставки надати постачальникові довіреність зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток/штампів (за наявності). Підпис особи уповноваженої приймати товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого є у довіреності, наданій покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, без необхідності завірення такого підпису печаткою/штампом. У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки/штампу на накладній не збігається зі зразками підписів та (або) зразками печаток/штампів наданих покупцем постачальнику у довіреності, проте такий підпис наявний на накладних, що були оплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця (п. 3.6 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.
Ціна на товар визначена у прайс-листі постачальника, який діє на момент здійснення покупцем замовлення (п. 5.1 договору). Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п. 5.2 договору). Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар (п. 5.3 договору).
У відповідності до п. 6.1 договору розрахунок за товар здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.
Датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок постачальника (п. 6.2 договору).
Відповідно до п. 7.1 договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.
За умовами п. 9.2 договору у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.
Даний договір чинний (строк дії) протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна із сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та тих же умовах (п. 9.7 договору).
З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2019р. ФОП Поплавська Ю.В. уповноважила Скакальську Олену Петрівну представляти її інтереси з питань провадження діяльністю, оформляти замовлення та інші документи, заповнювати та підписувати всі необхідні документи, що передбачені нормативно-правовими актами України.
Договір поставки № А 2471 від 25.03.2020р. підписано начальником бази ТОВ «Баядера-Логістик» Гордійчуком О.Ф. та уповноваженою особою ФОП Поплавської Ю.В. - Скакальською О.П. та скріплено відтиском печатки постачальника.
Також, матеріали справи містять довіреність ФОП Поплавської Ю.В., яка підписана уповноваженою Скакальською О.П., згідно якої остання надала повноваження продавцю Кривоножиковій А.В. - на отримання матеріальних цінностей від ТОВ "Баядера Логістик". Дана довіреність є невід'ємною частиною договору поставки № А 2471 від 25.03.2020р. та діє протягом всього терміну дії зазначеного договору.
Згідно з Актом звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Баядера-Логістик» та ФОП Поплавською Ю.В. від 05.04.2021р. у період з 30.05.2020р. по 30.06.2020р. поставлено товару на суму 173114,82грн., з 05.08.2020р. по 24.03.2021р. ФОП Поплавська Ю.В. сплатила на користь ТОВ «Баядера-Логістик» 134693,72грн. Станом на 05.04.2021р. залишок несплачених коштів становить 38421,12грн.
Даний акт підписаний бухгалтером ТОВ «Баядера-Логістик» Пінчуком В.Ю. та уповноваженою особою ФОП Поплавської Ю.В. - Скакальською О.П. та скріплено відтиском печатки постачальника.
В позові ТОВ «Баядера-Логістик» зазначило, що заборгованість у ФОП Поплавської Ю.В. перед ТОВ «Баядера-Логістик» з період з 05.08.2020р. по 03.06.2021р. становить 31721,12грн., яка є меншою від суми заборгованості визначеної вищезазначеним актом звірки взаєморозрахунків.
Звертаючись з позовом до суду, ТОВ «Баядера-Логістик» просило стягнути з ФОП Поплавської Ю.В. заборгованість за неналежне виконання договору поставки №А2471 від 25.03.2020р. у розмірі 31721,12грн., а також 2193,54грн. - пені, 973,89грн. - 3% річних, 3001,45грн. - інфляційні втрати, 6492,58грн. - 20% річних за користування чужими коштами та 7657,18грн. - штрафу., всього: 52039,76грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З положень ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Нормою ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як судом встановлено, 25.03.2020 року між ТОВ "Баядера Логістик", як постачальником та ФОП Поплавською Ю.В., як покупцем укладено договір поставки № А 2471, згідно п. 1.1 якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупця алкогольні напої (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.
Позивач на виконання умов договору передав відповідачу товар (алкогольні напої) на загальну суму 173114,82грн.
ФОП Поплавська Ю.В. сплатила на користь ТОВ «Баядера-Логістик» 134693,72грн.
Станом на 05.04.2021р. залишок несплачених коштів становить 38421,12грн.
Позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 31721,12грн.
Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).
Сторони у п. п. 5.1-5.3 договору передбачили, що ціна на товар визначена у прайс-листі постачальника, який діє на момент здійснення покупцем замовлення. Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар. Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж усього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар.
У відповідності до п. 6.1 договору розрахунок за товар здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.
Датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок постачальника (п. 6.2 договору).
Згідно п. 6.4 договору якщо покупець, при здійсненні оплати товару не вказує номер накладної, за яку здійснює розрахунок, то постачальник має право здійснити зарахування грошових коштів як оплату за накладні, строк оплати по яких настав раніше.
Таким чином, з урахуванням п. 6.1 договору, враховуючи поставку товару 30.06.2020р., відповідач повинен був сплатити позивачу 173114,82грн. у строк до 14.07.2020 року включно.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки, сума вартості поставленого товару (алкогольних напоїв) у розмірі 31721,12грн. залишена відповідачем неоплаченою, доказів оплати чи повернення товару відповідач не подав, а матеріали справи не містять, вимога позивача про стягнення з відповідача цієї заборгованості є правомірною та обґрунтованою.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони у п. 7.1 договору передбачили, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості отриманого від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.
З розрахунку позивача вбачається нарахування пені за період з 23.01.2021р. до 23.07.2021р.
Суд, здійснивши перерахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати в системі "Законодавство", вважає правомірною до стягнення суму пені у розмірі 2193,54грн.
Право у позивача на стягнення з відповідача штрафу виникло після спливу 30 днів з останнього дня несплати вартості товару (14.07.2020р.), тобто з 14.08.2020р.
Згідно Акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 05.08.2020р. сума боргу становила 109388,34грн.
За таких обставин розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 7657,18грн. (109388,34х7%), що узгоджується із сумою заявленою позивачем в позові.
При цьому суд враховує, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК - видами штрафних санкцій, тобто, не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018р. у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018р. у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018р. у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018р. у справі № 922/1720/17, 09.07.2018р. у справі № 903/647/17.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 6492,58грн. - 20% річних за користування чужими коштами, 973,89грн. - 3% річних та 3001,45грн. - інфляційних втрат.
За приписами ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною 3 статті 692 ЦК України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
За умовами п. 9.2 договору у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.
20% річних від суми боргу за користування чужими коштами за період з 15.07.2020р. (перший день прострочки оплати) по 23.07.2021р. (момент подання позову) складає 6500,66грн. (31721,12х20%х374:365).
Враховуючи диспозитивність господарського судочинства, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами, в межах заявлених позовних вимог - 6492,58грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бізнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання" №14 від 17.12.2013 року).
При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").
Щодо заявленої до стягнення суми втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19. Зокрема, при розрахунку "інфляційних втрат" у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19). Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Враховуючи викладене, суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат в системі "Законодавство", вважає правомірною до стягнення 3% річних у розмірі 973,89грн. та інфляційні втрати у сумі 3001,45грн.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання договору поставки №А2471 від 25.03.2020р. у розмірі 52039,76грн., з яких: 31721,12грн. - основана сума боргу, 2193,54грн. - пеня, 973,89грн. - 3% річних, 3001,45грн. - інфляційні втрати, 6492,58грн. - 20% річних за користування чужими коштами та 7657,18грн. - штраф.
Відповідно ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 232, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" м. Київ до Фізичної особи - підприємця Поплавської Юлії Володимирівни с. Клубівка Ізяславський район Хмельницька область про стягнення 52 039,76гр. задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Поплавської Юлії Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (вул. Харченка Євгенія, 42, м. Київ, код ЄДРПОУ: 35871504) - 31 721,12грн. (тридцять одна тисяча сімсот двадцять одна гривня,12коп.) - основана сума боргу, 2193,54грн. (дві тисячі сто дев'яносто три гривні,54коп.) - пені, 973,89грн. (дев'ятсот сімдесят три гривні,89коп.) - 3% річних, 3001,45грн. (три тисячі одна гривня, 45коп.) - інфляційних втрат, 6492,58грн. (шість тисяч чотириста дев'яносто дві гривні, 58коп.) - 20% річних за користування чужими коштами, 7657,18грн. (сім тисяч шістсот п'ятдесят сім гривень, 18коп.) - штрафу та судовий збір у сумі 2270грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Суддя М.Є. Муха
Віддруковано 3 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу (ІНФОРМАЦІЯ_1), 3 - відповідачу (АДРЕСА_1) - з повідомленням про вручення.