11.10.2021м. СумиСправа № 920/977/21
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Державної екологічної інспекції у Сумській області,
до відповідача - Путивльського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Путивльський агролісгосп»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:
1. Новослобідської сільської ради
2. Сумської обласної ради,
про стягнення 102037 грн 76 коп.,
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач 07.09.2021 звернувся з позовом до суду, в якому просить суд стягнути з відповідача 102037 грн 76 коп. збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 30611 грн. 33 коп. - до спеціального фонду Державного бюджету України, 20407 грн. 55 коп. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 51018 грн. 88 коп. - до спеціального фонду місцевого бюджету Новослобідської сільської ради, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Новослобідської сільської ради Сумської області код платежу - 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в наслідок господарської та іншої діяльності), р/р UA918999980333139331000018514, код ЄДРПОУ отримувача - 37235451, банк отримувача - Казначейство України.
Позов обґрунтований тим, що за результатами проведеної позивачем у період з 23.03.2021 по 29.03.2021 перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища було виявлено факти незаконного порубу лісових насаджень за відсутності спеціального дозволу (лісорубного квитка) на вказані лісові насадження, що є порушенням вимог ст.ст. 19, 67, 69 Лісового кодексу України та заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу. Позивач на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу» від 23.07.2008 року №665 здійснив розрахунок вказаних збитків в загальному розмірі - 102037 грн. 76 коп., проте зазначені збитки відповідачем не сплачені, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
08.09.2021 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами.
Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 13.09.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте відзив на позовну заяву не подав. Тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Третя особа-1 04.10.2021 подала до суду письмові пояснення від 27.09.2021 №02-23/1781 (вх. №8487/21), в яких позовні вимоги підтримала у повному обсязі
Від Третьої особи-2 до суду надійшли письмові пояснення 23.09.2021, в яких вона позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Позивачем у період з 23.03.2021 по 29.03.2021 старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Сугоняком Я.В. та Приходьком І.О. в присутності директора ДП «Путивльський агролісгосп» Ісаєва І.В. та головного лісничого директора ДП «Путивльський агролісгосп» Подшивайлова В.І. було проведено планову перевірку по дотриманню вимог природоохоронного законодавства відповідачем.
Актом планової перевірки ДП «Путивльський агролісгосп» № 136/06 від 29.03.2021 року зафіксовано:
- факт здійснення відповідачем у кварталі 124 виділ 16 незаконного порубу 41 дерева, з яких 9 породи «клен гостролистий», 7 породи «дуб звичайний», 1 породи «акація біла», 22 сироростучих породи «берест» та 2 сухостійних породи «берест» за відсутності спеціального дозволу (лісорубного квитка) на вказані лісові насадження, що є порушенням вимог ст.ст. 19, 67, 69 Лісового кодексу України та заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі - 51 023 грн. 21 коп.
- факт здійснення відповідачем у кварталі 128 виділ 13 незаконного порубу 67 дерев, з яких 5 породи «клен гостролистий», 9 породи «дуб звичайний», 42 породи «акація біла», 6 породи «берест» та 5 породи «горобина» за відсутності спеціального дозволу (лісорубного квитка) на вказані лісові насадження, що є порушенням вимог ст.ст. 19, 67, 69 Лісового кодексу України та заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі - 51014 грн. 55 коп.
Крім того, позивачем 29.03.2021 було складено протоколи про адміністративні правопорушення та винесено відповідні постанови про накладення адміністративного стягнення стосовно уповноважених працівників відповідача (а.с. 41-42, 44-45).
Таким чином, позивач вважає, що діями відповідача заподіяна майнова шкода, а в діях відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення.
Позивач обґрунтовує позов положеннями Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Лісового кодексу України, Цивільного кодексу України.
Правове регулювання відповідальності та можливість стягнення шкоди за незаконний поруб лісових насаджень за відсутності спеціального дозволу здійснюється статтями 68-69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статями 19, 67, 69, 107 Лісового кодексу України.
Частиною 3 ст. 1 Лісового кодексу України встановлено, що усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Стаття 19 Лісового кодексу України передбачає, що постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.
Стаття 65 Лісового кодексу України передбачає, що використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.
Статтею 69 Лісового кодексу України встановлено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.
Викладені вище обставини підтверджуються письмовими матеріалами справи: актом планової перевірки №136/06 від 29.03.2021, польовими переліковими відомостями пнів від 25.03.2021 року, матеріалами адміністративних справ, розрахунками розміру заподіяної шкоди.
Відповідно до вимог ст. 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
В результаті самовільного порубу лісових насаджень була завдана шкода навколишньому природному середовищу в загальному розмірі - 102 037 грн. 76 коп.
Розрахунок проведений на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу» від 23.07.2008 року №665.
Стаття 66 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Стаття 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає, що за порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Частиною 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Підпункт 3 п.2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Статтями 4, 24, 53 ГПК України передбачається, що право на звернення до господарського суду мають державні та інші органи, що не є суб'єктами господарювання і звертаються до суду за захистом не власних прав, а охоронюваних державних інтересів.
Стаття 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини екологічного податку згідно із законом, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Пунктом 7 ч.3 ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Пунктом 4 ч.1 ст. 691 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
На позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, а відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.
Відповідно до пункту 1.6 роз'яснення президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» №02-5/744 від 27.07.2001 року, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (стаття 1166 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Частиною другою статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, відшкодування шкоди на підставі цієї норми здійснюється у разі, наявності у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення у їх сукупності: неправомірної поведінки особи, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини завдавача шкоди.
При цьому причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише через неправомірну поведінку відповідача а не іншої особи, оскільки сама лише неправомірна поведінка особи, яка не пов'язана із наслідками у вигляді шкоди, не тягне за собою її відшкодування.
Враховуючи вищенаведене та те, що судом встановлено наявність всіх складових правопорушення, а саме, факт неправомірної поведінки відповідача (невжиття заходів з охорони лісів), наявність шкоди (збитки в розмірі 102037 грн 76 коп.) та наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою.
Доводи позивача стосовно неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків з забезпечення охорони лісів на підвідомчій йому території від незаконної рубки та невжиття необхідних заходів до виявлення та притягнення винних осіб, які вчинили незаконну рубку дерев підтверджуються документами, складеними за результатами перевірки.
З урахуванням вищевикладеного та оскільки відповідач належними доказами позовні вимоги не спростував, доказів сплати суми завданої шкоди суду не надав, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди в сумі 102 037 грн. 76 коп. є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.123, 129, 130, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Сумській області, до відповідача - Путивльського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Путивльський агролісгосп», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: 1. Новослобідської сільської ради, 2. Сумської обласної ради, про стягнення 102037 грн 76 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Путивльського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Путивльський агролісгосп» (вул. Кролевецька, буд. 1, м. Путивль, Сумська область, 41500, код ЄДРПОУ 23637243) 102 037 грн 76 коп. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 30611 грн. 33 коп. - до спеціального фонду Державного бюджету України, 20407 грн. 55 коп. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 51018 грн. 88 коп. - до спеціального фонду місцевого бюджету Новослобідської сільської ради, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Новослобідської сільської ради Сумської області код платежу - 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в наслідок господарської та іншої діяльності), р/р UA918999980333139331000018514, код ЄДРПОУ отримувача - 37235451, банк отримувача - Казначейство України.
3. Стягнути з Путивльського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Путивльський агролісгосп» (вул. Кролевецька, буд. 1, м. Путивль, Сумська область, 41500, код ЄДРПОУ 23637243) на користь Державної екологічної інспекції у Сумській області (вул. Першотравнева, 29, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 37970834) 2379 грн 00 коп. судового збору.
4. Видати Державній екологічній інспекції у Сумській області накази після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п.п. 2-3 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 18.10.2021.
Суддя О.Ю. Резніченко